Мітки: Судово-юридична газета

Судово-юридична газета: Впровадження ЄСІТС: які позитивні зміни система принесе для судових установ

Січень 9, 2019

Запровадження електронного документообігу та ЄСІТС є важливим етапом у формуванні сучасного та ефективного судочинства.

Впровадження ЄСІТС: які позитивні зміни система принесе для судових установ
Електронний документообіг є високотехнологічним і прогресивним підходом до суттєвого підвищення ефективності роботи судової системи. Тому усім прогресивним судам необхідно мати доступ до сучасних інформаційних ресурсів, щоб скоротити затрати часу на виконання поставлених завдань, пов’язаних з наданням судово-адміністративних послуг громадянам, передає 7ААС.

Зазначається, що у грудні 2017 Кодекс адміністративного судочинства України зазнав суттєвих змін, якими передбачено запровадження електронного судочинства.  Його функціонування в Україні має забезпечити Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі – ЄСІТС).

Дослідна експлуатація ЄСІТС розпочинається з 01.03.2019 у складі таких підсистем:

  • єдиний контакт-центр судової влади України;
  • єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;
  • офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);
  • офіційний веб-портал «Судова влада України»;
  • єдиний державний реєстр судових рішень;
  • підсистема «Електронний суд»;
  • модуль «Автоматизований розподіл»;
  • модуль «Судова статистика».

З початку 2019 року ці підсистеми та модулі ЄСІТС функціонують у тестовому режимі.

Проведення тестування Електронного суду передбачає функціонування програмного продукту в реальних умовах експлуатації та навантаження, із залученням усіх користувачів, які зареєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Варто зауважити, що система дає можливість здійснювати:

  • реєстрацію документів, справ, матеріалів тощо у день надходження, ведення всього діловодства, контроль руху усіх документів;
  • автоматичне визначення складу суду, а за необхідності – обрання присяжних для розгляду справи з урахуванням спеціалізації суддів та їхньої завантаженості;
  • обмін документами (надавати та отримувати) між судом та учасниками процесу, які зареєстровані у системі, ознайомлення з матеріалами судових справ в електронній формі;
  • участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
  • фіксацію судового процесу в аудіо- та відео-форматі та забезпечення його трансляції;
  • розгляд та зберігання судових справ в електронній формі.

Важливим є те, що суд проводитиме розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їхнього надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи. При цьому справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами в паперовій формі до початку функціонування ЄСІТС, розглядатимуться за матеріалами у паперовій формі. Однак за наявності технічної можливості суд може розглянути таку справу в електронній формі.

Учасники справи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС вже не можуть отримувати від суду документи у справах (окрім судових рішень) в паперовій формі, а також знайомитися з матеріалами таких справ (та здійснювати інші процесуальні дії) в іншій формі, ніж електронна.

Запровадження ЄСІТС є реакцією на виклики технічного прогресу, яка має на меті спростити та здешевити доступ до правосуддя. Вона не просто розширить кількість сервісів, а й об’єднає в одну систему суди, Державну судову адміністрацію України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів з можливістю автоматизованої взаємодії з іншими державними ресурсами.

Після початку роботи системи громадяни отримають зовсім новий рівень сервісу. Адже для звернення до суду достатньо буде заповнити відповідні форми та підписати позов електронним цифровим підписом. Автоматизований розподіл здійснюватиметься модулем автоматизованого розподілу, а для ознайомлення з матеріалами справи та іншою інформацією про її рух достатньо буде відкрити особистий кабінет. Взяти участь у засіданні можна буде з будь-якого зручного місця, яке обладнане належним чином.

Важливим є і те, що ЄСІТС надає можливість постійного доступу до всіх матеріалів справи, (а не лише судових рішень), скорочує час на пересилання документів, що сприяє відсутності затримок, пов’язаних з пересиланням справи між судами різних інстанцій, дозволяє брати участь в режимі відеоконференції без відвідування суду, автоматично направляє накази до Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

Таким чином, у ЄСІТС позовна заява обов’язково  повинна містити відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позовні заяви та інші документи, що подаються до суду, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Необхідність пересилання справи між судами різних інстанцій взагалі зникає. Забезпечується обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між самими учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд надсилає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, винятково в електронній формі шляхом направлення їх на офіційні електронні адреси. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду у паперовій формі.

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня надходження їх до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи.

Подані до відповідного органу паперові документи зберігаються у додатку до електронної справи. Документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та за потреби можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Спільне використання систем електронного документообігу та паперових носіїв дозволяє систематизувати і поєднувати інформацію, здійснювати необхідний аналіз та швидко готувати статистичні звіти.

Тож системи електронного діловодства і документообігу сприяють створенню нової організаційної культури в судових органах, роблячи роботу працівників апарату суду більш ефективною, цікавою і значимою.

Наразі розпочинається експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.

Для отримання доступу до сервісу «Електронний суд» необхідно здійснити реєстрацію Офіційної електронної адреси (Електронного кабінету). Реєстрація та подальша автентифікація користувачів здійснюється за допомогою електронного цифрового підпису користувача.

Також доступна відео-інструкція про те, як скористатися електронним кабінетом.

А поки ЄСІТС ще тестується у 7ААС вже скануються та додаються до комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» усі вихідні листи, рішення Зборів суддів та накази, що дозволяє оперативно знайти документ, не витрачаючи при цьому час

Важливою перевагою використання електронного документообігу є оперативність у роботі з документами та надійність зберігання, тобто всі відскановані документи з часом не псуються, а їхні користувальницькі якості не погіршуються, і вони можуть зберігатися практично вічно.

Варто зауважити, що запровадження електронного документообігу та ЄСІТС в цілому є важливим етапом у формуванні сучасного та ефективного судочинства.

 

Джерело:

Судово-юридична газета

Судово-юридична газета: Припинення права на користування надрами: роз’яснення 7ААС

Грудень 27, 2018

1.09.2008 ТОВ «Перспектива-Коростишів» отримало спеціальний дозвіл №3344 на геологічне вивчення, зокрема дослідно-промислову розробку гранітів (ділянка Слобідська 1), придатних для видобування блоків та виробництва облицювальних виробів з них, затвердження запасів ДКЗ України, передає прес-служба 7ААС.

Кіровська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт щодо геологічного вивчення та використання надр 16.09.2011 склала акт перевірки ТОВ «Перспектива-Коростишів» №267.

Не погоджуючись з актом перевірки, 21.09.2011 товариство направило заперечення.

Однак попри заперечення, Державною службою геології та надр України видано накази: від 25.10.2011 № 133 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами», додатком 2 до якого зупинено дію спецдозволу № 3344, та від 09.04.2012 № 137 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами», додатком 3 до якого анульовано спецдозвіл № 3344.

За таких обставин ТОВ «Перспектива-Коростишів» звернулось з позовом до Державної служби геології та надр України.

Постановами суду першої та апеляційної інстанції позов задоволено частково, зокрема визнано незаконним і скасовано наказ від 25.10.2011 № 133  в частині зупинення дії спеціального дозволу від 11.09.2008 № 3344; визнано незаконним і скасовано наказ від 09.04.2012 № 137 в частині анулювання дії спеціального дозволу від 11.09.2008 № 3344.

Позиція адміністративних судів всіх інстанцій: Частково задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що Держгеонадра України уповноважена здійснювати геологічний контроль суб’єктів господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому Держгеонадра України може визнати нечинним спеціальний дозвіл, зокрема за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 №615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби у передбачених тим же пунктом випадках.

Як встановлено судами, накази видано відповідачем на підставі пропозицій робочої групи Державної служби геології та надр України, яка не є органом, визначеним у статті 22 вказаного Порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу — 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів — у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Згідно з частиною третьої  ст. 26 Кодексу України про надра, законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Зокрема, згідно з Порядком №615, можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що став відомий режим роботи Сьомого апеляційного адміністративного суду у період виборчого процесу.

Нагадаємо, що Сьомий апеляційний адміністративний суд змінив Вінницький апеляційний адмінсуд. З 3 жовтня 2018 року ВААС припинив здійснювати правосуддя.

 

 

Джерело:

Судово-юридична газета

Судово-юридична газета: “Сьомий апеляційний адмінсуд обрав суддів-спікерів і делегата на з’їзд суддів”

Листопад 21, 2018

У середу, 21 листопада, відбулись збори суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, де була вирішена низка важливих питань. Про це повідомляє прес-служба суду.

Так, на виконання рішення Ради суддів України №73 від 1 листопада 2018 року збори суддів 7ААС обрали делегатом на XVI позачерговий з’їзд суддів України суддю Андрія Загороднюка.

Також судді Сьомого апеляційного адміністративного суду проголосували за суддів-спікерів. Одноголосним рішенням речниками 7ААС було обрано Богдана Моніча, Андрія Загороднюка та Тетяну Драчук. Тепер саме ці судді уповноважені висвітлювати офіційну позицію від імені 7ААС та надавати спеціальні професійні коментарі щодо розгляду апеляційним судом справ.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що став відомий режим роботи Сьомого апеляційного адміністративного суду у період виборчого процесу. У період виборчого процесу у 7ААС встановлено особливий режим роботи для суддів і працівників апарату в позаробочий час, святкові і неробочі дні, а також напередодні та в день виборів.

Крім того, 1 листопада Рада суддів одностайно ухвалила рішення про скликання XVI позачергового з‘їзду суддів.

Нагадаємо, що Сьомий апеляційний адміністративний суд змінив Вінницький апеляційний адмінсуд. З 3 жовтня 2018 року ВААС припинив здійснювати правосуддя.

 

Джерело:

Судово-юридична газета

Судово-юридична газета: Робота ліквідаційної комісії у випадку ліквідації установи

Жовтень 9, 2018

Які дії необхідно вжити для ефективної організації роботи ліквідаційної комісії.

Ліквідація установи — тривалий і трудомісткий процес. З метою виконання усіх заходів, пов’язаних з ним, орган, що ухвалив рішення про ліквідацію, призначає спеціальну комісію. Як правило, очолює таку комісію керівник, а до її складу входять головний бухгалтер і інші  працівники цієї установи. Число членів ліквідаційної комісії повинно бути непарним і становити не менше 3-х осіб, що зручно під час підрахунку голосів для прийняття певних рішень, повідомляє прес-служба Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Для ефективної організації роботи ліквідаційної комісії в документах про її створення доцільно розмежувати повноваження членів комісії, вказувати, які функції покладаються на голову комісії, обумовлювати порядок ухвалення рішення, форму документів, якими будуть оформлятися прийняті рішення.

Під час ліквідації суб’єкта господарювання проводиться інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків. Обов’язковість проведення інвентаризації під час ліквідації суб’єкта господарювання передбачена п. „ж” п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків  і п. 12 Порядку подання фінансової звітності. Однак цими документами не визначено конкретної дати, до якої потрібно проводити інвентаризацію у разі ліквідації суб’єкта господарювання. Логічно припустити, що на дату ухвалення рішення про ліквідацію. Результати інвентаризації оформляються документом — “Актом інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками й іншими дебіторами і кредиторами”.  До акта додається ще один документ — “Довідка до акта інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками й іншими дебіторами і кредиторами”.

Ведення бухгалтерського і податкового обліку на цьому суб’єкті господарювання здійснюється у загальному порядку, а обов’язки щодо складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності покладено на ліквідаційну комісію.

Одночасно з призначенням комісії повинно вирішитись питання щодо оплати праці її членів. На нормативному рівні питання оплати праці голови та членів ліквідаційної комісії не врегульовано. Не передбачено і спеціального механізму оплати їхньої праці.

Робота членів комісії не може розглядатися як сумісництво або поєднання посад. Члени комісії продовжують роботу на займаних посадах до повної ліквідації установи. Тому, дотримуючись роз’яснень Мінсоцполітики, члени ліквідаційної комісії отримують заробітну плату за займаними посадами відповідно до умов оплати праці, які є чинними в установі.

Завершення роботи ліквідаційної комісії підсумовується актом, у якому зазначається така інформація: дата складання, перелік членів комісії, усі дії, проведені під час процедури ліквідації (у хронологічному порядку), документи, отримані внаслідок цих дій.

Акт ліквідаційної комісії підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується керівником установи, що ліквідується.

Юридична особа вважається ліквідованою з дня внесення про це запису до Єдиного державного реєст­ру юридичних осіб для цього держреєстратору члени ліквідаційної комісії подають такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації припинення юридичної особи у зв’язку з ліквідацією та довідку архівної установи про прийняття документів тривалого зберігання. Держреєстратор протягом 24 годин з моменту отримання документів приймає рішення про припинення діяльності юридичної особи. Відповідно такий день буде останнім робочим днем членів ліквідаційної комісії.

 

Джерело:

Судово-юридична газета

Для нормального відображення та для використання усіх можливостей сайту
увімкніть JavaScript у налаштуваннях переглядача. Після варто перезавантажити сторінку.