Мітки: Судово-юридична газета

Судово-юридична газета: 7ААС нагадав про правові аспекти та організацію процесу ознайомлення із матеріалами справ

Жовтень 26, 2021
Учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Сьомий апеляційний суд повідомляє, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Це право передбачено статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень у порядку, передбаченому КАС України (ч. 2 ст. 11 КАС України).

Водночас порядок ознайомлення з матеріалами справи регламентовано Розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, відповідно до якого справи видаються для ознайомлення працівником апарату суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам:

  • прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, – після пред’явлення службового посвідчення;
  • адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред’явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги);
  • учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки (після пред’явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках – доручення представника);
  • особам, які мають право витребовувати справи за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов’язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред’явлення службового посвідчення.

Важливо, що ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу та в присутності працівника апарату суду.

Так, у Сьомому апеляційному адміністративному суді є спеціально обладнана кімната для ознайомлення з матеріалами справи. Особи під час ознайомлення з матеріалами справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства. Після ознайомлення з матеріалами судової справи особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов’язковим зазначенням підпису, ініціалів та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.

У суді звертають увагу, що ознайомлення з матеріалами справи у Сьомому апеляційному адміністративному суді можна замовити завчасно (електронною поштою, засобами підсистеми «Електронний суд», за допомогою месенджерів або зателефонувавши до call-центру суду). Такий формат дозволяє значно оптимізувати отримання послуги, адже узгоджується зручний для заявника час для проведення ознайомлення з матеріалами справи. А якщо у заявника є електронна пошта, то узгоджується перелік необхідних документів та можливість їх направлення на електронну скриньку.

Також ознайомитися з матеріалами справи можна за допомогою підсистеми «Електронний суд». Зареєстровані у цій підсистемі користувачі мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи документообігу суду документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів автоматично.

Судово-юридична газета: 7ААС нагадав особливості розгляду справ в підсистемі відеоконференцзв’язку

Жовтень 23, 2021
Підсистема відеоконференцзв’язку ЄСІТС надає можливість у режимі відеоконференції брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів, або в приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду.

Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що невпинна суспільна діджиталізація актуалізує питання щодо впровадження отриманих досягнень у всі сфери життя людини. Вказані процеси вже є частиною нашого існування, і ми їх можемо спостерігати як у буденності, так і у спеціальних напрямках, наприклад, у судовій сфері. Про це йдеться на офіційному сайті 7ААС.

«Так, від 17 серпня 2021 року Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування  окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Документом визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та власне підсистеми відеоконференцзв’язку.

Підсистема відеоконференцзв’язку ЄСІТС надає можливість у режимі відеоконференції брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів, або в приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду.

Авторизація користувачів в Підсистемі відеоконференцзв’язку ЄСІТС може здійснюватися за допомогою:

– введення логіну та паролю;

– КЕП (кваліфікований електронний підпис);

– використання підсистеми Електронний кабінет.

Для проведення судових засідань у режимі відеоконференції, як в приміщенні суду, так і поза його межами особа має бути попередньо зареєстрована в Електронному кабінеті.

Фіксація таких  судових засідань здійснюється засобами самої підсистеми відеоконференцзв’язку. Тобто секретар судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку здійснює ведення протоколу судового засідання в електронній формі та відеозапис слухання справи.

Положення про окремі модулі ЄСІТС зазначає, що протокол судового засідання, підписаний кваліфікованим електронним підписом після його формування,  автоматично імпортується до автоматизованої системи діловодства суду.  Протокол судового засідання після  підписання блокується для внесення змін, а відеозапис судового засідання автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.

У разі участі учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Зазначені підсистеми вже сьогодні забезпечують можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, отримання повідомлень чи процесуальних документів в електронному вигляді, функціонування офіційних електронних адрес та передбачають процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС через електронний кабінет.

Важливо, що використання вказаних підсистем не лише удосконалює  та полегшує доступ до правосуддя, але й є економічно вигідним. При користуванні вказаними модулями відбувається економія коштів як для учасників судового процесу, так і для судової системи», — сказано у повідомленні.

Судово-юридична газета: У 7ААС «Казковий суд»: відео

Липень 26, 2021

Джерело: Судово-юридична газета

У суді відбувся цікавий захід.

Цікаве дійство відбувалось на святковій нараді, присвяченій Дням адміністративної юстиції — 2021. Окрім урочистих привітань, працівники Сьомого апеляційного адміністративного суду отримали заряд позитиву. Родзинкою заходу стала театральна сценка за участю дітей суддів та працівників апарату суду, передає пресслужба 7ААС.

Казкова містерія зі звірятками, які також мають конфліктні ситуації і як у демократичному суспільстві вирішують їх у суді, просто зачарувала усіх.

Таким оригінальним був один із проєктів суду до знакових днів нашої професійної діяльності.

 

Судово-юридична газета: 7ААС про новели впровадження парламентського контролю

Січень 15, 2021

Джерело: Судово-юридична газета

 

Від ефективності здійснення законодавчої функції, якісного контролю та застосування на практиці чинного законодавства органами виконавчої влади залежить результат вирішення спорів.

7ААС зазначив, що одним із ключових завдань відділу узагальнення судової практики є аналіз змін у законодавстві, формування оперативних довідок, інформування суддів та працівників суду про них. Про це йдеться на офіційному сайті суду.

«Звернімо увагу, насамперед, на статистику у цьому напрямку: у 2020 році прийнято 249 законів, з яких 47 внесені Президентом України, 36 – Кабінетом Міністрів України, 166 подані народними депутатами; всього відхилено 594 законопроєкти. Кабінет Міністрів України у 2020 році прийняв 1327 постанов та 1656 розпоряджень.

Поряд з цим за 4 місяці 2019 року (29 серпня 2019 року – початок роботи ВРУ 9-го скликання) прийнято 94 закони.

У 2018 році народні депутати встигли ухвалити 158 законів.

Для судової установи це має неабияке значення. Адже обізнаність у законодавчих новаціях дозволяє спрогнозувати, які категорії спорів будуть актуальними найближчим часом. Завдяки цьому судді можуть швидше зорієнтуватися у компетенційних та дискреційних повноваженнях органів виконавчої влади тощо. А в результаті комплексного аналізу чинного правового регулювання в тій чи іншій сфері суспільних відносин, аналізу поведінки посадових осіб суб’єктів владних повноважень (рішень, дій чи бездіяльності) із застосуванням принципів адміністративного судочинства здійснюється правосуддя.

Крім того, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи його окремого положення, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, якщо рішення ще не виконане, відповідно до  п. 1 частини п’ятої ст. 361 КАС України, може стати  підставою для перегляду рішення у зв’язку з виключними обставинами.

Саме тому у судовій установі уважно слідкують за новаціями у нормативно-правових актах і, найчастіше, ще на стадії подання законопроєктів до Верховної Ради України намагаються спрогнозувати їхню долю та шляхи застосування.

Отже, від ефективності здійснення законодавчої функції, якісного контролю та застосування на практиці чинного законодавства органами виконавчої влади залежить результат вирішення спорів.

Показником ефективності законодавчої функції не є кількісний показник. Обов’язковою умовою для прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів повинно стати недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, тому будь-які норми, які залежать від фінансово-економічних показників розвитку країни, потрібно приймати усвідомлено, з великою відповідальністю та з врахуванням прогнозованих показників розвитку країни як відповідальними установами, так і незалежними експертами.

Прийняття законів необхідне лише тоді, коли певна проблема не може бути вирішена в інший спосіб, при цьому прийняті закони повинні узгоджуватися з уже існуючими законами та враховувати інтереси максимального кола громадян. Не зайвим буде налагодити дієвий механізм залучення до обговорення законодавчих ініціатив потенційно зацікавлених осіб та широкого кола громадськості.

Необхідно підкреслити, що ВР України вже здійснила ряд заходів з оптимізації законодавчого процесу, запровадивши, зокрема, систему планування в практику законотворення.

Так, від 03.10.2019 Законом № 162-IX  доповнено Регламент Верховної Ради України статтею 19-1. Відповідно до цієї статті, план законодавчої діяльності  щорічно затверджується парламентом на початку чергової сесії за поданням Голови Верховної Ради України з узгодженням Погоджувальною радою та з узагальненням пропозицій комітетів. Такі пропозиції подаються до 31 грудня року, що передує, з урахуванням Програми діяльності та орієнтовного плану законопроєктних робіт Кабінету Міністрів України.

План законопроєктної роботи Верховної Ради має містити перелік питань, які потребують законодавчого врегулювання, обґрунтування необхідності розроблення законопроєкту, орієнтовні його назви та строки подання, відповідальних за розроблення законопроєкту, інформацію про пріоритетність внесення та розгляду законопроєктів.

До прикладу, план на 2020 рік налічував 12 пріоритетних сфер суспільного життя, завдання для забезпечення яких визначені Указом Президента України від 08.11.2019 № 837/2019, з яким можна ознайомитись за посиланням.

Водночас дієвого та ефективного парламентського контролю за виконанням прийнятих законів виконавчою гілкою влади не було аж до змін у Регламенті Верховної Ради України, внесених Законом України від 03.12.2020 № 1052-IX.

До цього часу можна було говорити лише про відповідальність головуючого за ведення пленарного засідання (ст. 29), про відповідальність за порушення народним депутатом встановлених законом вимог щодо особистого голосування (ст. 43, 47), про контроль за підрахунком голосів лічильною комісією (ст. 48), про порушення народним депутатом дисципліни та етики поведінки під час пленарного засідання (ст. 51), про скасування результатів голосування у разі виявлення порушення законодавчої процедури (ст. 130), про контроль за виконанням Державного бюджету України (ст. 161, 162), про дострокове припинення повноважень депутата через несумісність депутатського мандата (ст. 223), про проведення «години запитань до Уряду» (ст. 229, 230).

Про ефективність нормотворчих перетворень можуть вказувати короткострокові та довгострокові звіти про їхній вплив на суспільне життя та судова практика про застосування цих норм законодавства.

З метою налагодження дієвого механізму звітування органів виконавчої влади та їхніх посадових осіб прийнято Закон України від 03.12.2020 № 1052-IX, яким внесено зміни до Регламенту Верховної Ради України. Зокрема главу 38 «Розгляд звітів, доповідей та іншої інформації державних органів та посадових осіб (крім КМУ)» викладено в іншій редакції.

Нововведення у Регламенті Верховної Ради України спрямовані на встановлення чітких календарних дат для подання звітів окремих органів, інституцій, що забезпечують парламентський контроль (Рахункова палата, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Генеральний прокурор, НАБУ, ДБР, СБУ, НБУ, Фонд держмайна тощо) та посадових осіб, яких Верховна Рада обирає, призначає або надає згоду на призначення на посади. Крім того, вибудовано логічну структуру розгляду звітів органів виконавчої влади до підготовки та розгляду звіту Уряду про хід і виконання Програми діяльності КМУ, на підставі чого надаються рекомендації та план їхнього проведення, списки законопроєктів, необхідних для втілення рекомендацій.

Також ст. 19-1 Регламенту Верховної Ради України доповнено частиною четвертою, у якій передбачено, що комітети у січні поточного року наприкінці чергової сесії Верховної Ради відповідно до календарного плану роботи сесії Верховної Ради подають до Верховної Ради звіт про стан виконання плану законопроєктної роботи Верховної Ради за попередній рік. Із Законом можна ознайомитись за посиланням.

Резюмуючи, можна підкреслити позитивні зрушення в розвитку  українського парламентаризму в бік розширення політичної відповідальності публічної адміністрації та посадових осіб за прийняті рішення та правозастосування. Маємо надію, що ці норми додадуть чіткості у законопроєктну роботу та сприятимуть покращенню якості законів. Водночас багато роботи ще попереду», — йдеться у повідомленні.

Судово-юридична газета: Поважність причин прогулу працівника виключає його вину

Грудень 11, 2020

Джерело: Судово-юридична газета

 

Самого виявлення відсутності працівника на роботі не достатньо, факт має бути зафіксовано, зокрема, актом, який необхідно оформити в день нез’явлення працівника на роботі, або ж на наступний робочий день.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих йому для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Таких висновків дійшов у справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 291/1130/19, інформує відділ узагальнення судової практики 7ААС.

Обставини справи    

З 01.02.2004 особа працювала на посаді землевпорядника в сільраді. 26.07.2019 сільська рада видала два накази за одним номером – 26 про звільнення особи із займаної посади, але з різних підстав:

  • за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (у зв’язку з прогулами без поважних причин);
  • за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін).

Особа перший наказ вважає протиправним, оскільки звільнення відбулося під час її тимчасової непрацездатності. Другий наказ скасовано розпорядженням Білилівської сільради як помилково виданий. Крім того, відповідач не отримав від позивача письмові пояснення про поважність причин відсутності на роботі за кожен день відсутності, не застосував дисциплінарне стягнення за часткову відсутність на роботі, вручив розпорядження про звільнення під розписку лише 20.08.2019.

Позиція Суду

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, дійшовши висновку, що розпорядження сільського голови від 26.07.2019 № 26 про звільнення позивача у зв’язку з прогулами без поважних причин з посади землевпорядника є правомірним. Суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги про поновлення позивача на попередній посаді, стягнення з сільради середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки вони є похідними від вимоги про скасування розпорядження про звільнення, яка є необґрунтованою.

Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду І інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо звільнення особи, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку. У цій частині прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково: скасував розпорядження про звільнення позивача у зв’язку з прогулами без поважних причин, поновив на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з того, що на момент прийняття спірного розпорядження відповідач належним чином не пересвідчився у відсутності поважних причин неявки позивача на роботу та не відібрав у нього письмових пояснень щодо причин відсутності на робочому місці.

Крім того, апеляційний суд погодився з доводами громадянина щодо протиправності розпорядження про звільнення від 26.07.2019 № 26 з огляду на видання цього розпорядження в період тимчасової непрацездатності особи.

Також апеляційний суд вказав, що листок непрацездатності недійсним визнано не було, тому доводи про порушення порядку його видачі не можна взяти до уваги. Водночас сільському голові на день винесення спірного розпорядження було відомо про хворобу позивача. З урахуванням встановлених обставин, характеру порушень, глибини душевних страждань апеляційний суд зазначив, що особі належить відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Стосовно відсутності на робочому місті суди встановили, що працівник перебував у землевпорядній організації з 10:00 до 13:00, витративши час на дорогу до місця роботи, що унеможливлювало його перебування на робочому місці з 13:00 до 16:00 години. Також на підтвердження своєї відсутності на робочому місці позивач надав корінці податкових повідомлень-рішень, які він вручав жителям села для сплати земельного податку.

Верховний Суд підтримав позицію суду апеляційної інстанції, відхиливши доводи роботодавця щодо відмови особи надати пояснення, оскільки в разі відмови працівника надати пояснення вказаний факт має бути зафіксований письмово (складанням відповідного акта тощо). Проте такий документ в матеріалах справи відсутній.

Враховуючи установлені обставини справи та наведене нормативне регулювання, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції та залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду щодо скасування розпорядження про звільнення позивача, поновлення на посаді зі стягненням середнього заробітку й відшкодуванням моральної шкоди за час вимушеного прогулу –  без змін.

Судово-юридична газета: 7ААС роз’яснив особливості ухвалення судових рішень

Грудень 1, 2020

 

Джерело: Судово-юридична газета

 

Найважливішим результатом здійснення правосуддя адміністративними судами є ухвалення судового рішення.

Судове рішення – це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства, є обов’язковим до виконання на всій території України. Сьомий ААС роз’яснив особливості ухвалення судових рішень.

Залежно від кола питань, вирішених через ухвалений документ, судові рішення поділяються на постанови, рішення та ухвали i, разом з тим, повинні базуватись на засадах верховенства права, бути законними i обґрунтованими.

Порядок ухвалення судових рішень визначено Кодексом адміністративного судочинства України, де вказано, що суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Проте у виняткових випадках залежно від складності справи складання рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Такі правила поширюються на постанови, прийняті адміністративними судами всіх інстанцій лише залежно від складності справи, яка визначається судом під час її розгляду (великий обсяг справи і позовних вимог, значна кількість сторін і досліджуваних доказів тощо). Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (у разі колегіального розгляду – електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).

При цьому, слід виокремити особливості проголошення судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ, що передбачено статтею 271 КАС України.

          Зокрема суд проголошує повне судове рішення:

  • у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій;
  • у справах щодо уточнення списку виборців;
  • у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум;
  • у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу;
  • у справах, пов’язаних із виборами Президента України;
  • у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань;
  • у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань;
  • у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони;
  • у справах за зверненням податкових та митних органів;
  • у справах за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них;
  • у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності;
  • у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності;
  • у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця;
  • у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України;
  • у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства.

Для забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства усі зареєстровані електронні примірники судових рішень та окремих думок суддів вносяться до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судово-юридична газета: “Виборчі справи на етапі реєстрації кандидатів у депутати та голів місцевих рад: роз’яснення 7ААС”

Жовтень 20, 2020
Технічна описка в автобіографії не може вважатись помилкою в розумінні вимог ВК України та не може бути підставою для відмови у реєстрації кандидата.
Виборчі справи на етапі реєстрації кандидатів у депутати та голів місцевих рад: роз’яснення 7ААС

7ААС розповів про виборчі справи на етапі реєстрації кандидатів у депутати місцевих рад та голів місцевих рад.

Так, статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

З метою реалізації цього права 25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та в окремих районах, містах, селищах і селах Донецької та Луганської областей, а також депутатів Донецької та Луганської обласних рад.

Офіційно виборчий процес стартував 5 вересня 2020 року, а протягом наступних 50 днів відбуватиметься поетапна підготовка, проведення голосування та підбиття підсумків цих виборів.

За положеннями частини першої статті 196 Виборчого кодексу України, виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи:

1) утворення виборчих округів;

2) утворення дільничних виборчих комісій;

3) складання списків виборців, перевірка їх та уточнення;

4) висування та реєстрація кандидатів;

5) проведення передвиборної агітації;

6) голосування у день виборів;

7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Наприклад, до 6 вересня до ЦВК подавали копії рішень керівних органів партій про участь у виборах їхніх місцевих організацій. А впродовж 15–24 вересня відбувався процес висування кандидатів на посади голів рад населених пунктів та кандидатів у депутати і реєстрація їх відповідними виборчими комісіями.

Із наступного дня після ухвалення рішення про реєстрацію кандидата починається етап передвиборної агітації, до 15 жовтня – відправлення запрошень, а 25 жовтня відбудеться власне голосування. З оголошенням результатів виборів 3–6 листопада завершиться виборчий процес депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

На кожному з визначених етапів суб’єкти виборчого процесу здійснюють дії, приймають рішення, які можуть бути оскаржені як до суду, так і до виборчої комісії.

Прикметно те, що 2020 рік, є унікальним для розвитку вітчизняного виборчого права, оскільки це перші вибори депутатів до відповідних рад територіальних громад та, крім того, вибори відбудуться за новим Виборчим кодексом України (далі – ВК України). Згідно з положеннями частини першої статті 20 ВК України, виборчий процес – це здійснення протягом встановленого періоду суб’єктами виборчого права, визначеними статтею 22, виборчих процедур, пов’язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним.

Із наведеної норми можна зробити висновок, що по завершенню певного етапу виборчого процесу дії, передбачені ним, не здійснюються.

Для забезпечення реалізації виборчих прав громадян України, підготовки та проведення виборів в Україні утворюються передбачені Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, що діють відповідно до свого статусу та повноважень, передбачених ВК України.

Водночас рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Про це зазначено у ст. ст. 63, 64 ВК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Оскільки обов’язковою умовою для розгляду питання, що оскаржується, є дотримання строку звернення до відповідного органу, особливо у швидкоплинних справах, доцільно нагадати такі строки. Так, зі скаргою до виборчої комісії, згідно зі статтею 66 ВК України, слід звертатись протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування, за винятком випадків, що мали місце в день голосування, під час підрахунку голосів виборців, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів. У виняткових випадках скарга подається не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії.

Водночас частиною шостою статті 273 КАС України визначено, що позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, окрім тих, які вчинено у день голосування.

З цією метою суди, виборчі комісії, органи Державного реєстру виборців, правоохоронні органи організовують свою роботу під час виборчого процесу, зокрема у вихідні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг (позовних заяв) і звернень виборчих комісій у строки та спосіб, встановлені цим Кодексом. При цьому необхідно пам’ятати, що імперативною нормою частини другої статті 64 ВК України передбачено перелік тих дій та рішень, які можуть бути оскаржені лише до суду.

Станом на 14 жовтня 2020 року 7ААС розглянув 33 справи, пов’язані з порушеннями виборчих прав під час перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

На цьому етапі виборчого процесу оскаржували рішення виборчих комісій про відмову в реєстрації кандидатів у депутати та на посади голів відповідних рад, пов’язані з недотриманням гендерного принципу під час формування єдиного та територіального виборчих списків кандидатів від організації партії. Зокрема ВК України запроваджено гендерну квоту, що передбачає не менше 40% представників однієї статі в списку партії, тобто серед 5 кандидатів повинно бути щонайменше дві жінки. Незабезпечення гендерного принципу є порушенням порядку висування кандидатів та, зокрема, частини 9 статті 219 ВК України й підставою для відмови у реєстрації таких кандидатів від партій. Прикладами судових рішень у таких спорах є справи № 120/5293/20-а, № 240/16891/20, № 560/5830/20, № 560/5855/20 тощо.

Крім того, порушення кількості кандидатів у депутати, які включаються до єдиного виборчого списку організації партії, не повинна перевищувати кількісний склад депутатів місцевої ради, що передбачено частиною 4 статті 219 ВК України. Рішення про відмову виборчих комісій у реєстрації таких кандидатів були предметом спору у справах: № 120/5293/20-а, № 120/5328/20-а тощо.

Серед розглянутих 7ААС виборчих справ в окремих випадках оскаржували рішення виборчих комісій про відмову у реєстрації кандидатів до відповідних місцевих рад через включення кандидатів більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних територіальних виборчих списків. Суди вказали на встановлену Кодексом необхідність формування територіальних виборчих списків у кожному територіальному виборчому окрузі, що зобов’язує місцеву організацію політичної партії висувати кандидатів у єдиному та кожному територіальному виборчих округах. Наприклад, у разі утворення 7-ми територіальних виборчих округів з виборів депутатів місцевої ради місцева організація політичної партії, що ухвалила рішення про участь у виборах депутатів цієї ради, має сформувати та затвердити на зборах, конференції один єдиний виборчий список з виборів депутатів місцевої ради та сім територіальних виборчих списків з дотриманням вимог Кодексу щодо кількості кандидатів у депутати в кожному такому списку та забезпечити відповідно до частини дев’ятої статті 219 Кодексу присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

Отже, кожен кандидат у депутати, включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата), також має бути включений до одного з територіальних виборчих списків. Кандидат не може бути включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата) організації партії більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних територіальних виборчих списків порядку висування кандидатів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 219 ВК України у єдиному виборчому списку визначається перший кандидат. З-поміж інших кандидатів, включених до єдиного виборчого списку, організація партії на тих самих зборах, конференції формує і затверджує територіальні списки кандидатів у депутати в кожному територіальному виборчому окрузі. Територіальний виборчий список організації партії повинен включати не менше п’яти і не більше дванадцяти кандидатів у депутати.

Оскільки порушення частин 5, 6 статті 219 ВК України тягне за собою порушення порядку висування кандидатів, територіальні виборчі комісії мають лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки, а саме відмовити в реєстрації кандидатів у депутати, застосувавши приписи пункту 1 частини 1 статті 230 ВК України. Прикладом рішення 7ААС у такій категорії спорів є справа № 240/16894/20.

Водночас з рішень 7ААС у виборчих справах встановлено правову позицію суду у справі про відмову виборчої комісії у реєстрації кандидата на посаду голови ради через допущену описку в автобіографії кандидата, подану разом з пакетом документів.

Зокрема у справі № 240/17126/20 суд вказав, що механічна помилка, допущена в тексті автобіографії (рік народження), не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей та не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Стаття 224 ВК України визначає умови реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, зокрема пунктами 4-7 частини 1 статті 224 ВК України визначено перелік документів кандидата.

За приписами частин 3, 4 статті 230 ВК України, помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, якщо наявність їх не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей, не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

У разі відсутності в поданих на реєстрацію документах інформації, яка обов’язково повинна бути зазначена відповідно до вимог цього Кодексу, про це невідкладно повідомляють відповідного суб’єкта подання документів.

Виявлені недоліки у поданих документах можуть бути усунуті шляхом подання не пізніше наступного дня після отримання зазначеного повідомлення уточнених або інших документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Якщо уточнені або інші документи не надійшли у цей строк, відповідні документи вважаються відсутніми.

Разом з тим суд вказав, що у виборчої комісії була можливість встановити рік народження кандидата на посаду голови з наданих документів, а саме з копії паспорта кандидата та банківського документу про сплату застави, тому технічна описка в автобіографії не може вважитись помилкою в розумінні вимог ВК України та не може бути підставою для відмови у його реєстрації.

З детальною інформацією щодо роботи 7ААС під час виборчого процесу та про хід та розгляд виборчих справ можна ознайомитись за посиланням.

Судово-юридична газета: Як отримати повістку SMS-повідомленням: алгоритм дій

Липень 29, 2020

 

Щоб отримати повістку саме в такий спосіб, потрібно дотримуватись певної процедури.

Щоб належним чином забезпечити право на судовий захист, кожен учасник судового процесу має знати дату, час і місце розгляду справи. Для цього суд надсилає особам, які беруть участь у справі, повістку про виклик до суду, чим забезпечує факт повідомлення особи про розгляд справи, передає офіційний сайт 7ААС.

Традиційно повістки прийнято надсилати поштою з обов’язковим отриманням підтвердження про її вручення адресатові. Однак це займає багато часу, а громадяни, враховуючи сучасний ритм життя, не завжди вчасно можуть отримати повістку або й взагалі не отримати її. Саме тому законодавець надав можливість судам направляти повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою текстовим повідомленням з використанням мобільного зв’язку, що дозволяє працівникам суду оптимізувати процес направлення повісток, а учасникам судового процесу вчасно отримати повістку та раціонально спланувати свій час.

«Сьомий апеляційний адміністративний суд успішно практикує надсилання SMS-повісток вже досить тривалий час. Однак раніше такі повістки можна було направляти лише через інтернет-сервіс, а віднедавна така можливість з’явилась і в програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Але, щоб отримати повістку саме в такий спосіб, потрібно дотримуватись певної процедури: учасник справи повинен попередньо подати до суду письмову заяву, у якій вказати мобільний номер, на який і буде направлено SMS-повістку, та надати на це свою письмову згоду. Контактні дані, вказані у заяві, працівники суду внесуть у спеціальний реєстр, і лише після цього повістку можна буде надіслати учасникові судового процесу SMS-повідомленням.

Звертаємо увагу на те, що у заяві потрібно вказувати актуальний мобільний номер або декілька номерів (якщо їх декілька), адже у програмі є можливість направити SMS-повістку одному учасникові одразу на декілька номерів.

Після отримання судової SMS-повістки учасник судового процесу обов’язково повинен підтвердити інформацію про її отримання, що буде свідчити про належне повідомлення сторони у справі. Далі таке підтвердження секретарі судового засідання роздруковують і долучають до матеріалів справи.

Таким чином, SMS-повістки мають чимало переваг: лише кілька простих дій дозволять суттєво зменшити час для вирішення обов’язкових процесуальних питань і працівникам суду, і особам, які беруть участь у справі», — йдеться у повідомленні.

Джерело:

Судово-юридична газета

Судово-юридична газета: Споживач послуг не зобов’язаний укладати договір, який не є типовим та не містить істотних умов

Липень 10, 2020

Відмова споживача послуг від укладення договору, який не є типовим, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. 627, 630 ЦК України та ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

6 березня 2017 особа отримала припис про неукладення договору з юридичною особою на вивезення побутових відходів, що утворились в процесі життєдіяльності. У приписі був зазначений період на усунення виявленого порушення з терміном усунення до 11 березня, передає прес-служба 7ААС.

Особа відмовлялась укладати договір, оскільки у договорі не були визначені всі умови надання послуг. Тому 8 травня інспектором КП ЛМР «Муніципальна поліція» був складений протокол про адміністративне правопорушення, а 25 травня особу було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП шляхом накладення штрафу в сумі 340 грн.

Вважаючи, що постанова є неправомірною, особа звернулася до суду.

Позиція адміністративних судів всіх інстанції (справа №135/623/17): судами визнано, що оскаржувана  постанова підлягає скасуванню, оскільки на особу покладено обов`язок укласти підготовлений виконавцем договір про надання житлово-комунальних послуг, однак лише за умови, що такий договір відповідає типовому договору.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Указаний обов`язок відповідає зустрічному обов`язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Механізм надання суб`єктами господарювання послуг з вивезення побутових відходів у містах визначено Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженими Постановою КМУ № 1070 від 10.12.2008. Відповідно до п. 3 вказаних Правил, договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, який наведено в додатку 1.

Проте положення договору, які пропонувались споживачу, не відповідали в повній мірі положенням типового договору. Так, договір не містить пунктів, які мають істотне значення, а саме: за якою схемою має здійснюватись вивіз відходів – контейнерною чи безконтейнерною (п. 4 Типового договору); не вказано, хто повинен здійснювати завантаження твердих відходів, великогабаритних і ремонтних (п.7); не вказано час вивезення відходів та графік вивезення чи періодичність вивезення (п.5); не зазначено місця, де споживач повинен залишати відходи, у якому вигляді мають бути залишені ці відходи (п.5) тощо.

Відмова споживача послуг від укладення договору, який не є типовим, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. 627, 630 ЦК України та ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а відповідно не несе обов’язку споживача укласти такий договір. Із врахуванням того, що позивач не заперечував свого обов`язку щодо укладення  договору, а документ не відповідає положенням типового договору, суд дійшов висновку, що вина позивача в неукладенні договору відсутня, а тому відсутній і склад правопорушення.

 

Джерело:

Судово-юридична газета

Судово-юридична газета: Єдиний рахунок для сплати податків: 7ААС пояснив особливості користування

Червень 19, 2020
Платник податків може відкрити в органах казначейства такий рахунок та використовувати його для сплати податків.
Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.2020 № 321 затвердив Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 ПКУ центральними органами виконавчої влади.

Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ набуде чинності з 1 січня 2021 року. Контроль за справлянням платежів, відповідно до чинного законодавства, покладено на ДПС. Про це інформує прес-центр Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Платник податків за власним бажанням може відкрити в органах казначейства такий рахунок та використовувати його для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, та ЄСВ (єдиного соціального внеску). Тобто на цей рахунок можна буде сплатити податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату, а також борг за такими податками.

Однак єдиний рахунок не можна використовувати для сплати грошових зобов’язань  та/або податкового боргу:

  • з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
  • частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями;

Для відкриття єдиного рахунку платник податків повинен через свій електронний кабінет подати до ДПС повідомлення, на підставі якого ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті в органах казначейства.

Щоб зарахувати кошти на єдиний рахунок, платник заповнює розрахунковий документ на переказ згідно з вимогами Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого Мінфіном.

Зарахування коштів на єдиний рахунок та перерахування з нього підтверджує казначейство шляхом надання ДПС інформації про рух коштів на єдиному рахунку.

Відповідно до наданої інформації про рух коштів на  єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від казначейства.

 

Джерело:

Судово-юридична газета

Для нормального відображення та для використання усіх можливостей сайту
увімкніть JavaScript у налаштуваннях переглядача. Після варто перезавантажити сторінку.