Сьомий апеляційний адміністративний суд здійснює апеляційний перегляд рішень судів першої інстанції в адміністративних справах Вінницької, Житомирської, Хмельницької та Чернівецької областей.

Справи до Сьомого апеляційного адміністративного суду  надходять через службу доставки відділення поштового зв’язку або від кур’єра суду першої інстанції. Апеляційну скаргу ж, відповідно до статті 297 КАС України, подають безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією КАС України.

Особи, які беруть учать у справі, мають можливість оскаржити судове рішення таким чином:

• особисто подати апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду;
• направити апеляційну скаргу поштою чи електронною поштою;
• направити апеляційну скаргу в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд».

Звертаємо увагу, що подати документи через «Електронний суд» можна лише після попередньої реєстрації у цій підсистемі. Щоб зареєструватись, потрібно обов’язково мати власний електронний цифровий підпис, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Коли справа надходить до Сьомого апеляційного адміністративного суду, вона передусім до відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду. Працівники цього відділу обов’язково перевіряють справу на наявність додатків, вказаних у супровідному листі відповідного суду першої інстанції, здійснюють огляд стану справи (наявність томів, повноту підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, належність оформлення і засвідчення підписами та печатками опису справи).

У разі виявлення недоліків у формуванні судової справи, які не перешкоджають реєстрації, працівники відділу складають акт про стан справи та додають його до матеріалів справи. Про складання акта роблять відмітку в автоматизованій системі документообігу суду. У разі виявлення суттєвих недоліків у формуванні справи, які перешкоджають її реєстрації, адміністративну справу повертають на дооформлення.

Апеляційну скаргу потрібно подавати в письмовій формі.

В апеляційній скарзі  потрібно вказати таке:

1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подають скаргу;

2) найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса (за наявності);

4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) інших учасників справи, їхнє місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

6) обґрунтування вимог особи, яка подає апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

7) за потреби клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

8) дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) перелік матеріалів, що додаються.

Далі всі справи та апеляційні скарги, які оформлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (наказ ДСА України  від 20.08.2019 № 814), реєструють в автоматизованій системі документообігу суду в день їхнього надходження.

Водночас працівники відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду формують електронну справу, тобто вносять  матеріали справи в електронному форматі до автоматизованої системи документообігу суду, що дає можливість вивчати матеріали справи і судді, і його помічникові одночасно, тоді як паперовий варіант справи міститься  у кімнаті для зберігання справ або у секретаря судового засідання на оформленні.

Після реєстрації справ в автоматизованій системі документообігу суду відбувається автоматизований розподіл, за наслідками система за принципом вірогідності обирає суддю, який здійснюватиме апеляційний перегляд справи.

З метою зменшення обсягу паперового документообігу суду, економії часу працівників апарату суду  працівники відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду в автоматизованій системі документообігу суду використовують Електронний журнал передач справ, у якому фіксують факт передачі справи судді Сьомого апеляційного адміністративного суду, а також передачу справи від одного працівника до іншого. За допомогою Електронного журналу можна легко встановити, у кого саме перебуває справа.

Після реєстрації та розподілу адміністративної справи її не пізніше наступного дня передають судді-доповідачу.

У випадку відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач здійснює підготовку адміністративної справи до апеляційного розгляду, що є важливою стадією адміністративного провадження, оскільки на цьому етапі судді-доповідачу необхідно з’ясувати зміст апеляційної скарги, обставини, якими апелянт обґрунтовує зміст апеляційної скарги, та інші обставини, які мають значення для розгляду  апеляційної скарги.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів ухвалює судове рішення, яке можуть отримати особи, які беруть участь у справі.

Після того, як апеляційний розгляд справи буде завершено, адміністративну справу у п’ятнадцятиденний строк повернуть до суду першої інстанції, який її розглядав. При цьому в автоматизованій систем документообігу суду проставляють відмітку, у якій зазначають вихідний номер та дату повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

Кур’єрська служба Укрпошти забирає вихідну кореспонденцію Сьомого апеляційного адміністративного суду тричі на тиждень, що дозволяє швидко та ефективно повертати справи за результатами апеляційного перегляду до судів першої інстанції.

За інформацією, наданою відділом надання інформаційних послуг,

руху адміністративних справ та діловодства суду

Сьогодення світової цивілізації складається із швидких і рішучих дій, направлених на подолання епідемії коронавірусної інфекції, підтримання фінансової платоспроможності громадян та компаній, утримання функціоналу державних інституцій у карантинних умовах.

Оскільки зменшення обсягів виробництва, скорочення працівників, зростання кількості банкрутств стало у світі новою реальністю, більшість країн, зокрема й Україна, оголосили про підтримку бізнесу.

Наприклад, програма подолання кризи в Італії розрахована на випуск облігацій, які мають допомогти подолати рецесію в економіці та покрити дефіцит видатків на медичну галузь. Цю ж ідею підтримали Франція, Іспанія та інші країни.

До мораторію на відкриття справ про банкрутства як з боку боржників, так і з боку кредиторів вдалась Німеччина. Австрія обмежилась продовженням строку звернень про банкрутство та реструктуризації компаній. Найбільший фокус уваги уряду Латвії припав на річні податкові канікули. У Литві надають податкові пільги роботодавцям за умови збереження робочих місць, а кошти для цього виділяють з державного резерву. Уряд Естонії знижує акциз на енергетичні ресурси, рефінансує кредити та відтерміновує сплату податків. В інших пострадянських країнах впроваджуються подібні заходи щодо здешевлення кредитів, заохочуються податкові канікули, призупиняються перевірки бізнесу, здійснюється соціальна підтримка населення. При цьому національні валюти здешевлюються, тому у більшості пострадянських країн фінансування таких заходів плануються за рахунок кредитів МФО.

Безумовно, рішення влади країни вплинуть не тільки на наші системи охорони здоров’я, а й на економіку, політику й культуру.

Від ефективності урядового менеджменту, від злагоджених спільних дій державних установ та господарюючих суб’єктів, реакцій громадськості, а також світової солідарності упродовж цих кількох тижнів залежить не тільки подолання кризи, а й наше майбутнє на роки вперед.

Отже, дії уряду повинні бути швидкими, але також  враховувати і їхні наслідки в довгостроковій перспективі, оскільки тимчасові заходи, зазвичай, залишаються  довше, ніж закінчується надзвичайна ситуація.

В Україні здійснено ряд заходів, аналогічних європейським, щодо підтримки економічної стабільності, подолання наслідків пандемії та кризи, викликаної карантином. Серед них зокрема і ті, які передбачені Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 02 квітня 2020 року. Цим Законом внесено зміни до Податкового, Митного та Господарського кодексів України для послаблення податкового тиску на суб’єктів підприємництва та для підтримки медичної галузі.

Якщо детальніше, то Законом збільшено межу обсягів доходів протягом календарного року з 300000 грн до 1000000 грн фізичних осіб-підприємців, які віднесено до першої групи платників податків, аналогічно з 150000 грн до 5000000 грн для другої групи та з 5000000 грн до 7000000 грн для третьої групи суб’єктів господарювання.

Відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України у новій редакції передбачено, що під час реалізації права на податкову знижку за результатами 2020 року будуть включені суми коштів або вартість у повному обсязі без будь-яких обмежень лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів, антисептиків, медичного обладнання, товарів за переліком, що визначений КМУ тощо, які добровільно перераховані організаціям, що реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я.

Тимчасово, під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, за податкові звітні періоди 2020 року за закладами охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та особами, що уповноважені на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я та є платниками податку на прибуток, фінансовий результат їх діяльності для оподаткування зменшується на суму доходів, визначених внаслідок отримання ними коштів або товарів для надання медичної допомоги хворим.

У свою чергу, тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.

Податкові канікули строком з 1 березня по 31 березня 2020 року передбачено стосовно плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі в умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та використовуються ними в господарській діяльності.

Водночас установлено, що платники плати за землю, які визначать податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання за податковий період – квітень 2020 року у повному обсязі у строк до 30 червня 2020 року.

Крім того, у період з 1 березня по 31 березня 2020 року, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості.

Цей антикризовий Закон доповнив Перехідні положення Податкового кодексу України положеннями, надавши органам місцевого самоврядування у 2020 році право приймати рішення про зменшення ставок єдиного податку без урахування принципу стабільності, передбаченого п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4 та положеннями щодо оприлюднення рішень, якими встановлено податки та збори (пп.12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Також Законом встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у період з 18 березня 2020 року по 31 березня 2020, проте мораторій не поширюється на санкції за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тобто Закон не звільняє платників від сплати ПДВ та від застосування до них фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ.

Водночас камеральні перевірки податкової декларації за звітні періоди березня – травня 2020 року можуть бути проведені упродовж 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їхнього подання, а якщо такі документи були надані пізніше – за днем фактичного подання.

Ще до цього Закону передбачено звільнення від нарахування обчислення та сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, які проводять незалежну професійну діяльність та членів фермерських господарств.

Чи є достатніми запроваджені заходи підтримки бізнесу та чи призведуть вони до дієвих результатів, покаже час.

З одного боку період податкових канікул виглядає досить коротким, оскільки відсутній строк адаптації та відновлення господарюючих суб’єктів. З іншого ж боку, цифри від надходження до бюджету податку на прибуток у 2020 році будуть досить низькими та не перспективними.

Запровадження ж мораторію на здійснення перевірок на період карантину також не призведе до очікуваного послаблення податкового тиску, оскільки більшість підприємств у цей час призупинили свою господарську діяльність.

Крім того, видається, що за таких умов місцеві бюджети зазнають надмірний фінансовий тягар, оскільки галузі, які живлять ці бюджети, частково перебувають на карантині, для інших – встановлено податкові канікули.

Заходи описані вище, встановлено Законом. Поряд з тим у парламенті перебувають законопроєкти, за умови прийняття яких підтримка підприємців та громадян України зможе розширитися та збільшиться.

Отже, епідемія коронавірусу — це важливий цивільний тест, і від того, як ми його складемо, залежить, у якій реальності ми опинимося після виходу з «коронавірусної лихоманки».

За інформацією начальника відділу узагальнення судової практики

Нещодавно законодавець вніс зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). У розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення» нової редакції цього Закону, яка набула чинності з 19.04.2020, передбачено, що до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.

Згідно з нормами статті 13 Закону № 922, процедурами закупівель є:

· відкриті торги;

· торги з обмеженою участю;

· конкурентний діалог;

· переговорна процедура закупівлі.

У Законі № 922 не прописано особливих умов щодо проведення цих процедур, однак у ньому передбачено конкретні вимоги до спрощеної процедури закупівлі. 

Статтею 11 Закону № 922 зазначено, що відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа. При цьому про виконання таких закупівель тендерним комітетом чи про можливість делегувати йому такі повноваження не йдеться.

Таким чином, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі (придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за «порогові») з 19.04.2020 є лише уповноважена особа, що підтверджує і Мінекономіки.

Згідно зі статтею 11 Закону № 922, уповноважена особа визначається або призначається замовником одним із трьох способів:

1. Шляхом покладення на штатного працівника функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.

Варто зауважити, що на сьогодні чинним законодавством не передбачено спеціальної доплати за здійснення такої додаткової роботи.

2. Шляхом введення до штатного розпису посади, на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи.

Водночас постає питання, як бути тим установам, типовими штатними розписами  яких не передбачено таку посаду та не визначено умови оплати праці.

3. Шляхом укладання трудової угоди (контракту).

При цьому  особа, залучена замовником (у разі такого залучення)  за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, не може бути визначена уповноваженою. 

Таким чином, Замовникам у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» доведеться самостійно врегулювати питання роботи уповноважених осіб з публічних закупівель: чи додати посаду уповноваженої особи до штатного розпису установи, чи здійснювати доплати за виконання додаткової роботи тощо.

Джерело:  Юридична газета

Нещодавно законодавець вніс зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). У розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення» нової редакції цього Закону, яка набула чинності з 19.04.2020, передбачено, що до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.

Згідно з нормами статті 13 Закону № 922, процедурами закупівель є:

• відкриті торги;
• торги з обмеженою участю;
• конкурентний діалог;
• переговорна процедура закупівлі.

У Законі № 922 не прописано особливих умов щодо проведення цих процедур, однак у ньому передбачено конкретні вимоги до спрощеної процедури закупівлі.

Статтею 11 Закону № 922 зазначено, що відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа. При цьому про виконання таких закупівель тендерним комітетом чи про можливість делегувати йому такі повноваження не йдеться.

Таким чином, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі (придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за «порогові») з 19.04.2020 є лише уповноважена особа, що підтверджує і Мінекономіки.

Згідно зі статтею 11 Закону № 922, уповноважена особа визначається або призначається замовником одним із трьох способів:

• Шляхом покладення на штатного працівника функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.

Варто зауважити, що на сьогодні чинним законодавством не передбачено спеціальної доплати за здійснення такої додаткової роботи.

• Шляхом введення до штатного розпису посади, на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи.

Водночас постає питання, як бути тим установам, типовими штатними розписами  яких не передбачено таку посаду та не визначено умови оплати праці.

• Шляхом укладання трудової угоди (контракту).

При цьому  особа, залучена замовником (у разі такого залучення)  за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, не може бути визначена уповноваженою.

Таким чином, Замовникам у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» доведеться самостійно врегулювати питання роботи уповноважених осіб з публічних закупівель: чи додати посаду уповноваженої особи до штатного розпису установи, чи здійснювати доплати за виконання додаткової роботи тощо.

За інформацією, наданою відділом аудиту,

ревізії та планово-фінансової діяльності

Право заявлення відводу або самовідводу є інструментом для забезпечення незалежності та неупередженості суду.

Так, за наявності підстав, передбачених статтями 36-38 КАС України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Важливим є те, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі та вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу, судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Важливо, що такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо ж заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У разі виникнення обставин, що призвели до того, що питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною четвертою статті 40 КАС України, неможливо розглянути в суді, у якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід судді передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин четвертої та п’ятої статті 40 КАС України не застосовуються.

Так, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а неявка учасників справи у судове засідання, у якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду – не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід судом постановляється ухвала.

Зауважимо, що відповідно до старої редакції КАС України та враховуючи певну тривалість у процесі розгляду відводу, а також процесуальну необмеженість у кількості таких відводів, існував ризик того, що на практиці такий порядок відводу міг призвести до зловживання з боку недобросовісних учасників судового процесу.

Однак із внесенням змін до КАС України спрощено порядок розгляду відводів судді, оскільки у разі подання заяви напередодні або в день засідання відвід розглядається тим же складом суду, що здійснює розгляд справи без зупинення провадження у справі і без передачі справи іншому судді для розгляду відповідної заяви. При цьому оскарження правомірності відхилення дозволяється в апеляційному або касаційному порядках.

За інформацією, наданою відділом

надання інформаційних послуг, руху

адміністративних справ таділоводства суду

Що таке Електронний цифровий підпис (ЕЦП)?

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Надійний засіб електронного цифрового підпису — засіб електронного цифрового підпису, що має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Особистий ключ ЕЦП формується на підставі абсолютно випадкових чисел, що генеруються давачем випадкових чисел, а відкритий ключ обчислюється з особистого ключа ЕЦП так, щоб одержати другий з першого було неможливо.

Особистий ключ ЕЦП є унікальною послідовністю символів довжиною 264 біти, яка призначена для створення електронного цифрового підпису в електронних документах. Працює особистий ключ тільки в парі з відкритим ключем. Особистий ключ необхідно зберігати в таємниці, адже будь-хто, хто дізнається його, зможе підробити електронний цифровий підпис.

Документ підписується ЕЦП за допомогою особистого ключа ЕЦП, який існує в одному екземплярі тільки у його власника. Цьому особистому ключеві відповідає відкритий ключ, за допомогою якого можна перевірити відповідність ЕЦП його власнику.

Отримати послуги ЕЦП фізична або юридична особа може в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК). Сьогодні таких центрів в Україні 24. Інформацію про них можна отримати з Електронного реєстру суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, на сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, який здійснює акредитацію центрів сертифікації ключів. Документи, які необхідно заповнити, та інструкції щодо оформлення особистого ключа ЕЦП можна знайти на сайті ІДД ДфС.

Строк дії сертифікатів ЕЦП не перевищує два роки. Після закінчення цього терміну для накладення ЕЦП на документи необхідно повторно скористатись послугами з отримання ЕЦП. Причиною цього є вимоги захисту інформації, які висуваються до засобів, що використовуються для накладення ЕЦП.

Повторне отримання ЕЦП в режимі онлайн.

Клієнти АЦСК ІДД ДФС, які мають чинні посилені сертифікати, видані АЦСК ІДД ДФС, можуть генерувати власні ключі електронного цифрового підпису та проводити віддалену процедуру формування сертифікатів.

Обов’язковою умовою використання цього сервісу є те, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі АЦСК ІДД ДФС, які мають:

• чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
• незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
• особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Отримати новий особистий ключ ЕЦП можна двома шляхами:

• онлайн, заповнивши форми на сайті ІДД ДФС;
• скориставшись безкоштовним програмним забезпеченням “ІІТ Користувач ЦСК-1”.

Як оформити ЕЦП за допомогою сайту ІДД ДФС?

1. Натисніть на поле вибору файлу та оберіть файл чинного особистого ключа. У поле паролю введіть пароль чинного ЕЦП та натисніть «Зчитати».

2. На сторінці, що відкриється, ознайомтеся з договором про надання електронних довірчих послуг та у разі згоди натисніть «Підписати та надіслати» для продовження отримання ЕЦП.

3. У вкладці «Створити новий ключ» оберіть назву файлу з особистим ключем та створіть пароль до нього.

4. Завантажте створені файли на файловий носій.

За інформацією відділу інформаційно-технічного забезпечення

У сучасних трансформаційних процесах, що відбуваються в українському суспільстві, дедалі вагомого значення набуває інститут державної служби.

Державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Для ефективного та якісного виконання  завдань і функцій держави, побудови професійної, престижної, орієнтованої на потреби громадян державної служби, необхідні, передусім, кваліфіковані кадри.

Визначальною процедурою відбору державних службовців є конкурс, процедура проведення якого в умовах реформування державної служби суттєво змінилася.

Як поповнити лави державних службовців, дізнатися про відкриті вакансії та особливості конкурсного добору на посади державних службовців категорії Б та В, розглянемо у нашій статті.

З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на заміщення посад державної служби, процедуру проведення якого визначено Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 246 (зі змінами).

Для належної і прозорої організації процесу конкурсного відбору на посади державної служби створено Єдиний портал вакансій державної служби НАДС https://career.gov.ua/, на якому особи, що бажають працювати в державних органах, можуть знайти всю необхідну інформацію про відкриті вакансії державної служби України.

Першим етапом проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби є прийняття керівником державної служби в державному органі рішення про оголошення конкурсу, після чого наказ про оголошення конкурсу, умови, дата та час його проведення розміщуються на Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС. Також інформація про проведення конкурсу може бути оприлюднена на офіційному вебсайті відповідного державного органу, інших вебсайтах, у ЗМІ. Тож для пошуку вакантних посад державної служби слід періодично переглядати офіційні веб-сайти державних органів або здійснювати пошук на порталі вакансій за категоріями А, Б, В, областю/містом чи назвою органу державної влади.

Наступним етапом конкурсу є прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі.

З 26.09.2019, після набрання чинності змін до Порядку, особи,  які бажають взяти участь у конкурсі на посади державної служби категорій Б та В та відповідають вимогам, визначеним в умовах проведення конкурсу,  у межах встановленого строку подають конкурсній комісії через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС таку інформацію:

–  заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади за формою згідно з додатком 2 Порядку;

– резюме за формою згідно з додатком 2-1 Порядку, у якому зазначаються паспортні дані, відомості про вищу освіту, підтвердження рівня вільного володіння державною мовою, стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, визначеними в умовах проведення конкурсу;

– заяву, у якій повідомляють, що до них не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, та надають згоду на проходження перевірки і оприлюднення відомостей стосовно них відповідно до зазначеного Закону.

Також, за бажанням, можна подавати і додаткову інформацію, зокрема стосовно попередніх результатів тестування, досвіду роботи, компетентностей репутації (характеристики, рекомендації,  наукові публікації тощо).

На електронні документи, які подаються для участі у конкурсі, обов’язково накладається кваліфікований електронний підпис кандидата.

Варто зазначити, що до 31 грудня 2019 року кандидати могли подати інформацію до конкурсної комісії особисто або надіслати її поштою. Але вже з 01.01.2020 така інформація подається лише онлайн через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС. Для цього потрібно створити власний профіль користувача та заповнити необхідну інформацію.

Про результати розгляду поданої інформації служба управління персоналом державного органу повідомляє кандидата одним із доступних способів, обраних ним, протягом трьох днів з дня її надходження.

У разі, якщо інформація, подана кандидатом на посаду, відповідає встановленим умовам, конкурсант допускається до наступного, досить важливого етапу конкурсу – тестування на знання Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного  та іншого законодавства. Перелік тестових питань з варіантами відповідей затверджується НАДС та оприлюднюються на його офіційному вебсайті.

Тест містить 40 запитань, загальний час тестування становить не більше 40 хвилин.

За результатами тестування кандидатам виставляються 2, 1 або 0 балів.

Для посад категорії Б 2 бали ставиться, якщо правильних відповідей 34 і більше, 1 бал за кількість правильних відповідей 26-33; 0 балів – менше 26 правильних відповідей.

Для посад категорії В 2 бали виставляються кандидатам, які відповіли правильно на 32 запитання і більше, 1 бал – на 24-31 запитання, 0 балів – 23 і менше.

Якщо конкурсант отримує 0 балів він не допускається до наступного етапу конкурсу.

Проходження тестування насамперед залежить від належного рівня підготовки, тому для отримання прохідної кількості балів слід  володіти достатніми знаннями норм Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного та іншого законодавства, а також слідкувати за змінами до даних нормативно-правових актів.

Крім того, за рішенням конкурсної комісії, для кандидатів на посади категорії Б можуть бути запропоновані ситуаційні завдання, за результатами яких оцінюється рівень професійної компетентності кандидата відповідно до посадових обов’язків. Для прикладу кандидатам може бути запропоноване завдання описати план дій та заходів під час вирішення певної ситуації або підготувати проєкт організаційно-розпорядчого документа (листа, наказу, розпорядження, протоколу тощо).

На вирішення одного ситуаційного завдання надається одна година та за результатами його розв’язання виставляються 1, 2 або 0 балів.

У разі проходження тестування та розв’язання ситуаційних завдань (для категорії Б) кандидати допускаються до співбесіди, під час якої кожен член конкурсної комісії оцінює знання, уміння, компетенції, необхідні особистісні якості конкурсантів.

Шляхом додавання середніх балів, набраних конкурсантами під час проходження усіх етапів конкурсу, визначається загальна кількість балів кожного та формується загальний рейтинг кандидатів.

П’ять кандидатів з найбільшою кількістю балів відповідно до загального рейтингу запрошуються до завершального етапу конкурсного відбору – співбесіди, яку проводить керівник державної служби та за її результатами приймає рішення про переможця (переможців) конкурсу або про його (їхню) відсутність.

Отже, з огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що проходження конкурсного відбору це досить кропіткий і трудомісткий процес, який під силу пройти лише тим, хто ставить перед собою мету та старанно і впевнено прямує до неї.

За інформацією відділу по роботі з персоналом

Законом України “Про державний бюджет” на 2020 рік визначено мінімальну зарплату та прожитковий мінімум.

На 01.01.2020 мінімальна зарплата становить 4723 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2102 грн.

З 01.01.2020 постановою КМУ «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 24.12.2019 №1112 посадові оклади підвищено працівникам патронатних служб у державних органах та працівникам державних органів, які виконують функції з обслуговування.

Посадові оклади працівників патронатних служб визначають за схемами посадових окладів (у коефіцієнтах) згідно з додатками 1-6 цієї постанови.

Розмір посадових окладів  працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування визначають відповідно до схеми посадових  окладів (у коефіцієнтах), яка міститься у пункті 2 умов оплати праці зазначених вище працівників.

Також у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2020 підвищено посадові оклади робітників, зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів, передбачені наказом Міністерства праці України від 02.10.1996 № 77 “Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів” (далі – Наказ № 77).

Посадові оклади робітників встановлюють за схемами посадових окладів, затвердженими згідно з додатками 1-3 до Наказу № 77.

Наказом № 77  передбачено, що у разі підвищення посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери також необхідно робити перерахунок посадових окладів і робітників, зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів.

Порядок перерахунку розмірів посадових окладів робітників у додатках 1-3 визначено в абзаці першому пункту 1 Наказу № 77.

Востаннє посадові оклади робітників за оновленими схемами посадових окладів згідно з додатками № 1-3 до Наказу № 77 затверджено в редакції наказу Мінсоцполітики від 16.05.2016 № 515 (далі – Постанова № 515) станом на 1 травня 2016 року відповідно до розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду в сумі 1 185 грн.

Тому для визначення коефіцієнта підвищення розрахункового посадового окладу застосовується прожитковий мінімум на 01.05.2016  та прожитковий мінімум на 01.01.2020 і розраховується шляхом ділення прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 (2102 грн) на прожитковий мінімум станом 01.05.2016 (1185 грн), у результаті чого отримуємо 1,77384 – це і є коефіцієнт підвищення.

Присутністю у соцмережах уже нікого не здивувати. Це хороший інструмент для побудови відкритих стосунків з громадянами та формування довіри до державного органу як носія влади.

Як створювати публікації для соцмереж, які будуть зміцнювати репутацію органу державної влади та позитивно впливати на його імідж, читайте у нашій статті.

Ні надмірній офіційності. Соцмережі створено для розваг. У соцмережах користувачі налаштовані на відпочинок, а не на серйозну роботу. Ви ж не заходите у Facebook  спеціально, щоб дізнатись про рішення Верховного Суду. Але якщо, гортаючи стрічку новин, ви натрапите на статтю про важливо суспільне рішення, а  вас ця тема цікавить, то чому б і не прочитати.

Готуючи публікацію для соцмереж, пишіть текст простою, доступною для розуміння мовою.  Досі вважаєте, що такий стиль нашкодить серйозному іміджу вашої установи, – помиляєтесь!

Принцип «чим більше «розумних» слів, тим краще» в соцмережах не працює. Якщо текст вашої статті буде перенасиченим термінологією, суцільним цитуванням законів, кодексів, положень, наказів тощо, це відштовхуватиме користувачів соцмереж. Більшість із них не прочитає і половини вашої публікації, а ті, хто все ж дочитає до кінця, сприйматимуть її так, ніби ви писали заради галочки.

Навпаки користувачі соцмереж охоче довірятимуть вам, якщо вони розумітимуть, у чому полягає цінність статті саме для них. Якщо вашій публікації ставлять уподобайки, залишають під нею коментарі чи поширюють її на особистих сторінках – знайте: ваша стаття корисна.

Щоб готувати саме такі публікації, пам’ятайте про основні правила:

• одна стаття – одна тема;
• «вибуховий» заголовок, який заохочує до прочитання;
• вступні речення, які зацікавлюють (інакше, окрім них, продовжувати читати статтю ніхто не буде);
• простий стиль викладу (уникайте занадто вигадливих фраз, довжелезних речень, перевантажених зворотами, які важко сприймати);
• менше «води», більше конкретики (відкриваючи вашу статтю, читачеві хочеться одразу знайти відповідь на своє запитання, а не шукати його серед беззмістовних фраз);
• терміни, абревіатури завжди з поясненням (або коротким коментарем);
• обережно із синонімами (не в усіх випадках вони доречні, адже можуть заплутувати читача);
• обсяг статті має відповідати кількості допустимих символів у соцмережах (один текст для різних соцмереж потрібно адаптувати таким чином, щоб він не перевищував обмеження щодо символів);
• текст статті має бути читабельним і візуально привабливим (робіть абзаци, виділяйте слова, на які хочете зробити акцент, використовуйте марковані списки, сміливо додавайте емодзі).

Про грамотність, думаємо, зайвий раз нагадувати не потрібно. Ви й так маєте розуміти, що ваша публікація – то ваше обличчя. Якщо у ній безліч помилок, то й думка у читачів сформується відповідна.

Дбайте про культуру мовлення, дотримуйтесь правил чинного правопису, слідкуйте за логікою викладу, уникайте повторів і технічних помилок (дефіс замість тире, пропущені літери в словах чи слова в реченнях тощо).

Коли ви пишете статтю, ви є експертом у тій чи тій галузі. Розмірковуючи над темою майбутньої статті, обирайте ту, на якій ви добре розумієтесь. Пам’ятайте, що автор – ви, і саме ви відповідаєте за кожне написане слово. Перед тим, як сформулювати тему, пошукайте, що найбільше користувачі шукають в інтернеті, чим цікавляться, на які питання хочуть отримати відповіді. Також подумайте й над тим, щоб ви хотіли донести громадянам, яку користь вони отримають, прочитавши вашу статтю, чим ваша публікація допоможе їм.

Заздалегідь подумайте, чи не спровокує тема вашої статті негативну реакцію у читачів. Якщо так може статись, але ви все одно наполягаєте на своїй темі, намагайтесь побудувати текст статті так, щоб показати лише вигоди і виключити усі можливі заперечення, адже ваше завдання переконати читачів у правильності вашої думки, актуальності й важливості статті.

Саме тому обирайте таку тему, у якій ви справді добре розбираєтесь і зможете захистити власну позицію. Інакше вас можуть звинуватити у некомпетентності, а від цього постраждає імідж установи, у якій ви працюєте.

Плагіат – це погано. Не можна сліпо копіювати чужі статті й видавати їх за власні. Передусім вас може викрити істинний автор, і тоді вам доведеться відповідати.

Інша справа, якщо вам сподобалась чиясь думка, і ви хочете використати її у своїй публікації. Позичати чужі ідеї не заборонено, але пам’ятайте, що ви маєте інтерпретувати їх по-своєму, а не нахабно списувати.

Якщо ви скопіювали чужі ідеї, але сумніваєтесь, чи не сприйматимуть їх читачі за плагіат, то обов’язково перевірте текст вашої статті за допомогою сервісів типу «антиплагіат», які покажуть, чи не перевищено у тексті допустимий відсоток «запозичень», а також допоможуть віднайти орфографічні,  пунктуаційні й технічні помилки.

Прагнете відкритості – не розважайте людей у соцмережах, а захоплюйте їх своїми статтями так, щоб вони звернули увагу на вас і вашу діяльність. Адже саме у такий спосіб ви впливаєте на свідомість громадян. Дозвольте їм побудувати з вами довірливі стосунки, які сприятимуть утвердженню вашого іміджу у суспільстві.

І нехай ваші публікації завжди приносять лише користь!

За інформацією відділу звернень, внутрішньої та зовнішньої комунікації