Щоб усунути законодавчу прогалину, яка обмежує право батька на відпустку для догляду за дитиною, Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення  рівних  можливостей  матері  та  батька  у  догляді  за дитиною»  № 1401-ІХ від 15.04.2021.

Цей закон запровадив новий вид соціальної відпустки – відпустку при народженні дитини. Така відпустка є одноразовою й оплачуваною, і її можна взяти до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів).

Порядок надання відпустки при народженні дитини встановлює Кабінет Міністрів України.

Відпустку при народженні дитини може взяти одна із зазначених осіб:

• чоловік, дружина якого народила дитину;
• батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
• баба / дід або інший повнолітній родич дитини, який фактично здійснює догляд за дитиною, мати / батько якої є одинокою матір’ю / одиноким батьком.

Піти у відпустку при народженні дитини можна не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Тривалість такої відпустки визначає працівник у заяві. Водночас працівник, який  отримав відпустку при народженні дитини, зобов’язаний надати роботодавцеві копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня початку такої відпустки.

За інформацією відділу по роботі з персоналом 7ААС

За статистикою в будь-якій країні світу кількість людей з інвалідністю сягає 7 – 10 % від загальної кількості населення. В Україні проживають принаймні 297,5 тисяч людей з особливими потребами. У 2006 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права осіб з інвалідністю, відповідно до якої усі житлові, медичні та громадські будівлі мають бути обладнані спеціальними ліфтами.

У Сьомому апеляційному адміністративному суді перед входом облаштовано пандус, а у холі першого поверху встановлено ліфт для підйому осіб з інвалідністю, завдяки якому відвідувачі можуть безпечно піднятися східцями, щоб потрапити до зали судового засідання чи вбиральні, а в самій вбиральні на першому поверсі облаштовано універсальну кабіну для людей з особливими потребами.

Турбота про людей з обмеженими можливостями полягає в створенні всіх можливих умов для їхнього комфортного та безпечного пересування. Тому важливо, щоб в кожному суді України був щонайменше один такий ліфт, а приміщення були належно обладнані для потреб людей з інвалідністю.

За інформацією наданою відділом матеріально-технічного та господарського забезпечення

Часто чуєте словосполучення «відкриті дані», але не знаєте, що це таке? Пояснюємо та розповідаємо, як відбувається їхнє оприлюднення у Сьомому апеляційному адміністративному суді.

Що таке відкриті дані?

Відкриті дані – це публічна інформація у машиночитаному форматі, що дозволяє будь-кому мати безоплатний доступ до неї та вільно використовувати її для своєї мети.

Наприклад, ви хочете дізнатися, скільки судових рішень ухвалено  протягом року або скільки становили витрати судового збору за певний квартал? Усі ці відомості можна знайти у форматі відкритих даних.

На відміну від звичайної публічної інформації, яку потрібно надавати на вимогу запитувача, відкриті дані публікуються в інтернеті. Цю інформацію зчитують спеціальні програми (боти, мобільні застосунки), обробляють і видають її в готовому вигляді, а отже, доступ до такої інформації значно спрощується.

Чим врегульовано збір, обробка та оприлюднення відкритих даних?

Правове регулювання відкритих даних здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» і «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних» тощо.

Розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати інформацію у форматі відкритих даних на Єдиному державному порталі відкритих даних та на своїх вебсайтах, адже це є запорукою їхньої прозорості та підзвітності.

Які ж дані є відкритими?

У 2015 році Кабінет Міністрів України затвердив Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, у якому є перелік даних, що обов’язково мають бути опубліковані й періодично оновлюватися, однак цей перелік не є вичерпним. Це означає, що фактично будь-яка інформація, доступ до якої не обмежено, є відкритою, а отже – може бути оприлюднена у форматі відкритих даних.

Де знайти інформацію у формі відкритих даних?

Найпростіший спосіб отримати доступ до відкритих даних – це знайти їх на Єдиному порталі відкритих даних, адміністратором якого є Міністерство цифрової трансформації. На ньому містяться набори даних, структуровані за розпорядниками, групами, ключовими словами, форматами тощо.

Наприклад, тут можна знайти статистичну інформацію Сьомого апеляційного адміністративного суду чи списки тендерних закупівель суду за місяцями й роками.

Як відбувається оприлюднення відкритих даних у Сьомому апеляційному адміністративному суді?

Оприлюднення публічної інформації суду у формі відкритих даних регулює спеціальний Порядок Сьомого апеляційного адміністративного суду, у якому визначено вимоги до формату й структури наборів даних, періодичність оновлення та порядок оприлюднення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Відбір, обробку та оприлюднення відкритих даних здійснює посадова особа суду, яку визначено наказом відповідальною за цей напрям роботи.

Спочатку відповідальна посадова особа збирає інформацію зі структурних підрозділів суду, далі аналізує її й визначає, що потрібно обов’язково опублікувати у формі відкритих даних.

Наступним етапом є переведення інформації в один з машиночитаних форматів (XML, JSON, CSV тощо) та завантаження її на портал через персональний електронний кабінет. Уся надіслана інформація суду проходить модерацію на порталі й публікується автоматично.

Як отримати доступ до інформації у форматі відкритих даних?

У готовому вигляді отримати інформацію у форматі відкритих даних можна, скориставшись спеціальними сервісами пошуку та аналізу відкритих даних, наприклад такими,  як платформа Опендатабот, YouControl, PravoSud, ZakonOnline тощо. Усі вони мають свою спеціалізацію щодо пошуку наборів відкритих даних за певною тематикою. Перелік усіх сервісів міститься на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних у розділі «Додатки».

Чому відкриті дані – це важливо?

Оприлюднення інформації в машиночитаних форматах дозволяє автоматизовано збирати й обробляти набори даних  і швидко знаходити потрібну інформацію, а це сприяє відкритості установи та прозорості її діяльності.

Однак цінність відкритих даних залежить від їхньої актуальності. Тому важливо завжди надавати вичерпну детальну інформацію та своєчасно оновлювати її.

За інформацією відділу звернень, зовнішньої та внутрішньої комунікації

Міністерство фінансів України затвердило нову об’єднану звітність з ПДФО та ЄСВ, яка називається: Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (наказ від 15.12.2020 № 773).

Форма Розрахунку складається із заголовної частини, у якій потрібно вказати відомості про роботодавця, його працівників (інших фізичних осіб – платників податку) та про склад розрахунку й основної (розрахункової) таблиці, яка складається з трьох розділів:

розділ I «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу»;

розділ II «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби)»;

розділ III «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків – вихователів та прийомних батьків в розрізі місяців звітного кварталу».

та шести додатків:

додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;

додаток 2 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…»;

додаток 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;

додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;

додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;

додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Такий розрахунок подається лише в тому разі, якщо протягом звітного періоду платнику податків нараховано суми цих доходів. Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент, та незалежно від того, чи виплатив платник суми ЄСВ після їхнього нарахування протягом звітного періоду.

Щоб призначати застрахованим особам пенсії, матеріальне забезпечення та страхові виплати за рахунок Фонду соціального страхування України, передбачено складання проміжного розрахунку і додатків до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» з позначкою «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат.

За інформацією відділу бухгалтерського обліку та звітності

Результат здійснення правосуддя – ухвалення судового рішення, яке є обов’язковим до виконання на всій території України.

Для того щоб правильно визначити, коли рішення суду набирає законної сили, необхідно визначити його форму (рішення суду, ухвала, постанова) та з’ясувати, у суді якої інстанції його  ухвалено.

Для різних інстанцій та судових рішень строки набрання чинності різні. Якщо рішення суду першої інстанції не оскаржила жодна з осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, таке судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Ухвали суду першої інстанції інакше набирають законної сили, ніж рішення. Відповідно до статті 256 КАС України, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення (якщо його не скасовано) набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо апеляційну скаргу подано з пропуском визначеного КАС України строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Постанови судів апеляційної та касаційної інстанції набирають законної сили з дати прийняття, ухвали –  з моменту проголошення.

Ухвали, постановлені судами апеляційної та касаційної інстанцій поза межами судового засідання, або в судовому засіданні у разі якщо всі учасники справи не з’явились у судове засідання, або розгляду справи в письмовому провадженні, набирають законної сили з моменту підписання суддею (суддями).

Отже, можемо зробити висновок, що судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанції набирають законної сили  без відтермінування.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їхніми об’єднаннями на всій території України.

Резолютивна частина рішення/постанови/ухвали суду повинна містити інформацію щодо строку й порядку набрання законної сили. Крім того,  якщо резолютивна частина рішення містить вказівку вчинити певні дії, то особи, зазначені в ній, зобов’язані виконати їх.

За невиконання судового рішення законом встановлено  відповідальність.

Отримати інформацію про те, чи набрало судове рішення законної сили можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки відомості до реєстру надсилаються з автоматизованої системи документообігу суду, або ж зателефонувати до суду, який ухвалив рішення.

За інформацією відділу аналітично-статистичної роботи суду

У частині третій статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) зазначено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Також частиною другою статті 11 КАСУ визначено, що особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов’язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому КАСУ.

З метою поліпшення доступу громадян до правосуддя Державна судова адміністрація наказом від 24.03.2021 № 92 внесла зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, які значно спрощують процедуру засвідчення та видачі копій судових рішень.

Відтепер копію судового рішення може бути виготовлено також і шляхом роздрукування електронного примірника судового рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) у режимі повного доступу. А на копії такого судового рішення має бути проставлена відмітка “Виготовлено з ЄДРСР”.

Ще одним важливим доповненням до Інструкції є те, що у разі неможливості видати копію судового рішення в суді, який його ухвалив, таку копію може за заявою особи виготовити з ЄДРСР суд, якому визначено територіальну підсудність справ, або суд апеляційної інстанції за підсудністю, встановленою законом.

Також нагадуємо порядок засвідчення й видачі копій судових рішень.

Відповідно до Розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, копію судового рішення, виготовлену в суді, засвідчує відповідальна особа апарату суду та скріплює печаткою суду із зазначенням дати.

На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.  А в разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівник апарату суду робить відмітку на копії, що видається чи надсилається.

В окремих випадках, передбачених законодавством, зокрема для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копію судового рішення може бути засвідчено гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності – головою суду чи особою, що виконує його обов’язки.

Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню, прошивають, нумерують, засвідчують та скріплюють відповідною печаткою суду.

Отже, копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена за допомогою:

• ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке міститься в матеріалах справи;
• роздрукованого електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в автоматизованій системі документообігу суду, з електронними підписами відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”;
• роздрукованого електронного примірника судового рішення з (ЄДРСР).

За інформацією відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду

Пандемія COVID-19 внесла зміни в наше життя та в організацію роботи. Установи, компанії, організації постійно працюють над розробкою нових концепцій роботи, які можна застосовувати під час кризи так само успішно, як і до виникнення пандемії.
Згідно з Конституцією України, доступ до правосуддя має бути обов’язково забезпечений за будь-яких обставин чи подій, оскільки головним завданням суду є захист прав і свобод людини і громадянина. З метою створення безпечного робочого середовища зараз актуально проводити будь-які заходи дистанційно – у режимі відеоконференції або аудіоконференції.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», учасники судового процесу на підставі судового рішення можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Обов’язок провести відеоконференцію доручається суду, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який ухвалив таке рішення.
Однак з початком пандемії і впровадженням карантинних обмежень в учасників судового процесу з’явилась ще й можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, але за наявності в суді технічної можливості.
Для організації відеоконференцій у судах функціонує вебпрограма «Бронювання систем відеоконференцзв’язку», за допомогою якої можна адмініструвати установи, користувачів системи та бронювати майданчики для відеоконференцій у режимі онлайн. Бронювання майданчика для проведення відеоконференції можливе за наявності вільного залу судового засідання та режиму роботи суду. Щоб забронювати майданчик за допомогою цієї програми, потрібно, щоб суд попередньо ухвалив відповідне рішення.
Використання системи відеоконференцзв’язку в судах в умовах карантинних обмежень повноцінно забезпечує доступ до правосуддя та створює безпечні умови для комунікації учасників судового процесу й працівників судів. Отже, доки пандемія не завершиться, потрібно активно сприяти проведенню судових засідань саме дистанційно – онлайн.
Закликаємо учасників судового процесу брати участь у розгляді судових справ у режимі відеоконференції, адже це буде гарантувати вашу безпеку та збереже здоров’я.

За інформацією відділу забезпечення судового процесу

Діяльність пресслужб у судах у першу чергу полягає у повсякденному вивченні запитів суспільства, аналізі резонансних питань, що можуть перейти у правову площину, та розробці злагодженої тактики дій у кризових ситуаціях. Це далеко не повний перелік обов’язків пресофісів, але висвітлення судової практики та супровід резонансних слухань має бути першочерговою задачею.

Інтерес громадськості до роботи судів, безумовно, свідчить про прагнення справедливості. Суди, у свою чергу, не можуть стояти осторонь, тим паче закриватись за сімома замками, вони мають активно комунікувати із суспільством, доносячи свою позицію у вирішенні правових колізій.

Резонанс – це те, що відгукується у суспільстві, це справи, які торкають інтереси як окремих громадян, так і держави в цілому. І не важливо скільки таких справ розглядається у суді, маючи запит від суспільства, пресслужба має відповідно реагувати. Тож які задачі стоять перед комунікаційними  командами?

Задача 1. Випередження

Щоденний моніторинг медіапростору дозволяє прогнозувати виникнення конфліктів, розгляд яких відбуватиметься у суді. При цьому специфіка діяльності судів у межах юрисдикцій допомагає зосередитись на конкретних питаннях. Водночас, якщо мова йде про суди апеляційної інстанції, то варто налагодити взаємодію із пресслужбами судів першої ланки, адже вони приймають «удар» спочатку на себе.

Коли речник суду володіє інформацією, то може заздалегідь організувати діяльність усієї комунікаційної команди:

• опрацювати справу,
• з’ясувати для себе правові деталі спору,
• підготувати прес-анонс,
• почати співпрацю зі ЗМІ
• попередити суддів-спікерів,
• подбати про просторий зал для слухання справи,
• організувати взаємодію зі службою судової охорони тощо.

Усі ці завдання стоять перед пресслужбою, якщо вдається спрогнозувати резонанс у суді.

Задача 2. Режим online

Якщо резонансне слухання не вдалось передбачити, потрібно працювати у режимі онлайн. Контакти прессекретаря обов’язково мають бути у працівників служби судової охорони, для того щоб охоронці, які першими зустрічають відвідувачів, могли повідомити про прихід журналістів чи громадських активістів. Дізнавшись про резонанс, прессекретар оперативно повідомляє комунікативну команду (голову суду, керівника апарату, суддів-спікерів), аби організувати ефективну взаємодію. Далі безпосередній контакт із журналістами: необхідно дізнатись, хто прийшов та з якого видання, обмінятися контактами, аби мати можливість подальшої співпраці. Також важливо розуміти, у яких медіаресурсах буде публікація щодо справи.

У разі потреби, оскільки більшість журналістів не мають юридичної освіти, варто зорієнтувати медійників щодо правових аспектів розгляду справи: на якій стадії відбувається розгляд, відкрите чи закрите судове засідання тощо. Також важливо нагадати журналістам про правила поводження у судовому засіданні, адже у гонитві за сенсацією акули пера часто забувають, що крім права на інформацію, вони, перебуваючи у державній установі, мають і певні обов’язки. Взаємна повага між медійниками та пресслужбою є запорукою конструктивної співпраці.

Під час слухання справи прессекретарю необхідно також здійснювати медіасупровід та відповідні нотатки, адже за наслідками засідання потрібно підготувати позицію суду.

Якщо справа викликала великий резонанс, то може виникнути потреба у додатковому коментарі з боку суду.  Офіційну позицію у справі мають транслювати судді-спікери. Важливо, аби спікер детально вивчив справу, щоб бути готовим до додаткових запитань, які можуть зацікавити журналіста. Коментар доцільно надавати у спеціально відведеному для цього місці, облаштованому банером суду.

Задача 3. Інноваційний підхід у співпраці зі ЗМІ

Наразі у період карантинних обмежень доцільно подбати про план «Б». Якщо до суду завітало багато журналістів, громадських активістів чи вільних слухачів, і немає можливості перейти у більший зал для слухання справи, доречно організувати онлайн трансляцію засідання і надати посилання охочим спостерігати за ним. У Сьомому апеляційному адміністративному суді такий алгоритм дій активно використовується: наші ІТ-спеціалісти забезпечують трансляцію засідання у прямому ефірі на каналі суду у You Tube, а пресслужба переводить посилання у QR-код, який надається відвідувачам. Також посилання на трансляцію публікується на сайті суду та у соціальних мережах.

Задача 4. P.S.

На  медіасупроводі резонансної справи робота прессекретаря не закінчується. Після прийняття рішення потрібно підготувати публікацію із коротким описом справи та рішення доступною мовою, а також зробити розсилку на ЗМІ. І важливо висвітлити позицію суду якомога швидше, адже краще бути першоджерелом інформації.

Також необхідно здійснити моніторинг медіапростору, аби ознайомитись із публікаціями журналістів і у разі потреби відкоригувати (часто трапляються помилки у назві суду, процесуальних поняттях тощо).

Комунікаційна політика судової установи залежить від активної та професійної діяльності пресслужби. Відкрита комунікація у сучасному суспільстві є вимогою сьогодення, адже громадськість займає активну позицію: прагне бути у курсі подій, впливати на суспільне життя, змінювати його на краще. При цьому діяльність органів судової влади завжди під пильним оком свідомих громадян, активістів та представників медіа. Це й не дивно, адже демократичне суспільство має базуватись на правовому фундаменті. Тож робота прессекретаря у взаємодії із громадськістю та ЗМІ має низку пріоритетних завдань, від успішного виконання яких залежатиме рівень довіри до судів у нашій державі.

За інформацією пресслужби 7ААС

6 березня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» від  23 лютого 2021 року № 1285-IX (далі – Закон). Тобто відтепер можна розпочинати організовувати й проводити конкурсні відбори на посади державної служби.

Пропонуємо коротко ознайомитися з деякими особливостями, які необхідно врахувати під час оголошення конкурсів на посади державної служби.

Конкурси на посади, що обіймають особи, з якими до набрання чинності Закону укладено контракти про проходження державної служби на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повинно бути оголошено протягом шести місяців з дня набрання чинності цього Закону відповідно до черговості укладення контрактів про проходження державної служби на відповідні посади.

За відсутності переможця конкурсу на посаду суб’єкт призначення ухвалює рішення про проведення повторного конкурсу протягом 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби.

Контракти про проходження державної служби на період карантину, укладені до набрання чинності цим Законом, залишаються чинними до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, але не більше дев’яти місяців з дня набрання чинності цього Закону.

Раніше оголошені добори, рішення за результатами яких не оприлюднено,  – скасовуються.

У разі якщо на день набрання чинності Закону рішення про призначення на посаду державної служби особи за результатами добору не прийнято, результати відповідного добору також повинно бути скасовано.

Заслуговує уваги й той факт, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну службу» вакантні посади державної служби, на які протягом одного року не оголошено конкурс, підлягають скороченню.

Під час проведення конкурсу необхідно зважати на абзац 2 пункту 4-1 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі – Порядок) від 25 березня 2016 року  № 246, у якому зазначено, що до строків використання результатів тестування, передбачених у Порядку, не застосовується строк зупинення відповідно до Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”», дії положень Законів України «Про державну службу» та «Про центральні органи виконавчої влади» в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу.

Численні конкурси на заміщення вакантних посад державної служби вже очікуються найближчим часом.

За інформацією відділу по роботі з персоналом

Відповідно до пункту 4¹ постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами від 19.12.2020) головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів слід обґрунтувати технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. Потім розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня обов’язково повинен оприлюднити їх на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Таким чином, на виконання вимог вказаної постанови КМУ на офіційному вебсайті Сьомого апеляційного адміністративного суду створено новий розділ, у якому оприлюднено вказану інформацію. Дізнатись більше можна за посиланням: https://7aac.gov.ua/pro-sud/derzhavni-zakupivli/.

За інформацією відділу аудиту, ревізії та планово-фінансової діяльності