01 жовтня 2021 року стартував заключний етап переходу на електроні лікарняні (наказ МОЗ України від 28.09.2021 №2086 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України»). Тож важливо знати, як вони формуються, коли нараховуються виплати та які особливості електронних листків непрацездатності.

Механізм створення е-лікарняного.

Відкриття е-лікарняного проводиться автоматично після внесення в систему медичного висновку лікарем, до якого звертається особа з певним страховим випадком, відразу вказується дата відкриття та передбачена дата закриття лікарняного або його продовження. Якщо застрахована особа видужає раніше «планової» дати – після звернення до лікаря дата закінчення змінюється.

Взаємодія працівника та роботодавця.

Після відкриття е-лікарняного працівник повинен повідомити свого роботодавця про тимчасову непрацездатність. На цьому дії працівника закінчуються. Сповіщення про відкриття е-лікарняного надійде роботодавцю в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України –  https://portal.pfu.gov.ua/

Важливі питання щодо е-лікарняних.

Сформований е-лікарняний стане доступним для перегляду у день його створення, однак підстава для надання матеріального забезпечення з’явиться  лише після зміни статусу лікарняного із «закритий» на «готовий до оплати». А  це відбудеться не раніше, ніж через 7 днів після дати закриття, однак у випадку допомоги по вагітності та пологах – через 7 днів після дати відкриття.

При цьому лікар протягом семи днів може вносити зміни та й взагалі скасувати листок непрацездатності. Тому поспішати не потрібно. У системі можна проставляти такі статуси лікарняного листа: «закритий»,  «готовий до сплати (виданий)», «помилково сформований»,  «недійсний», «оплачений».

Нарахування виплат працівнику.

На призначення виплат працівнику у роботодавця є не більше 10 календарних днів з дня закінчення періоду тимчасової непрацездатності, визначеного е-лікарняним.

Застрахована особа, яка довго хворіє, має право на відшкодування фондом соціального страхування кожного проміжного е-лікарняного. Як і у випадку паперових листків, один страховий випадок може оформлюватись декількома електронними лікарняними. Вони створюються як продовження первинного і мають бути оплаченими кожен після своєї видачі.

Однак якщо паперовий лікарняний може продовжуватись лікарем одноосібно до 15 календарних днів, то медичні висновки для формування е-лікарняних лікарі можуть створювати самостійно терміном до 30 календарних днів. Подальше підтвердження тимчасової непрацездатності потребує огляду лікарсько-консультативною комісією (ЛКК).

Тому якщо проміжні е-лікарняні готові до сплати, а останній е-лікарняний тільки має статус «закритий», потрібно нарахувати кошти за проміжні, не чекаючи останнього. Потім важливо також нарахувати компенсацію за останній е-лікарняний.

Нюанси оформлення е-лікарняних.

Основним показником продовження е-лікарняного до одного страхового випадку є визначений унікальний номер випадку непрацездатності, який у межах одного страхового випадку має збігатись.

Якщо цей унікальний номер різний, то ми маємо різні страхові випадки, а від цього залежить порядок нарахування і оплати.

Унікальний номер листка непрацездатності має таку структуру:

ХХХХХХ – ХХХХХХХХХХ – Х

– номер випадку непрацездатності (перші шість символів);

– порядковий номер листка непрацездатності (десять цифр);

– номер версії (позначається цифрою “1” при створенні нового листка та при створенні листка як продовження). Номер збільшується (“2”, “3” та далі за порядком) при внесенні кожної наступної зміни до листка непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Трапляються ситуації коли е-лікарняний не «з’являється» у системі. Таке може трапитись, коли допущена помилка при внесені даних до медичного висновку. Якщо застрахована особа не ідентифікована Пенсійним фондом України, відомості про неї не з’являться в електронному кабінеті роботодавця.

Дані про застраховану особу в пенсійному фонді порівнюються з даними звіту з ЄСВ. Може бути розбіжність в імені чи прізвищі, або допущені інші технічні помилки, тому що система ще не досконала та й інформацію в неї вносять звичайні медичні працівники, які можуть помилитися.

Але роботодавець і фонд соціального страхування завжди відстоюють права застрахованої особи, яка сплачує страхові внески, тому потрібно домагатись внесення змін з боку медичного закладу, написання листів, підтвердження наприклад, що такий працівник дійсно працює, аби застрахована особа обов’язково отримала своє матеріальне забезпечення.

У найкритичніших випадках, коли не допомогли ніякі заходи, щоб змінити дані в електронному реєстрі, заклад охорони здоров’я повинен видати паперовий листок непрацездатності.

Також до 1 лютого 2022 року є можливість оформити паперові листки тимчасової непрацездатності. Це можливо у таких випадках:

• якщо первинний виданий паперовий, тому і для продовження буде паперовий (це лише до 01.10.2021)
• якщо сплив 7-денний строк протягом якого можна було внести зміни в медичний висновок та відповідно в лікарняний,
• якщо допущено помилки лікарем при формуванні медичного висновку і в системі не з’являється електронний лікарняний,
• якщо жінка усиновила новонароджену дитину.

Таким чином, ми розглянули особливості оформлення електронних лікарняних листків, які необхідно знати і роботодавцю, і працівнику. Але краще бережіть своє здоров’я, аби знання щодо цифрових листків непрацездатності були для вас лише теоретичними.

За інформацією відділу бухгалтерського обліку та звітності 7ААС

Відповідно до ч.1 ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі, якщо на це є підстави. Однією з підстав є відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань  інформації про кінцевого бенефіціарного власника, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, у якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра бенефіціарного володіння, у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності.

Кінцевий бенефіціарний власник – це фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на організацію-постачальника. Для цього він має володіти мінімум 25% статутного капіталу або прав голосу юридичної особи. Кінцевим бенефіціарним власником може бути лише фізична особа.

Усі юридичні особи зобов’язані подавати, зберігати і регулярно оновлювати відомості про кінцевих бенефіціарних власників. Первинне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника для юридичних осіб, які були зареєстровані до 28.04.2020, необхідно було подати до 11.10.2021, а далі щорічно протягом 14 днів з дня реєстрації кожної окремої юридичної особи. Інформація про кінцевого бенефіціарного власника вноситься шляхом подання пакету документів державному реєстратору, нотаріусу або центру надання адміністративних послуг, вони безпосередньо верифікують цю інформацію та забезпечують її розміщення в єдиному державному реєстрі.

Важливо знати перелік документів, які подаються державному реєстратору. Так, необхідно подавати такі документи::

• Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) або заява щодо державної реєстрації юридичної особи громадського формування .
• Структура власності за формою та змістом відповідно до наказу про структуру власності №163.
• Витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі коли засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент.
• Нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка має статус кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, для фізичної особи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру – для фізичної особи-резидента.

Внесення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника необхідно здійснювати з використанням оновлених заяв, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2021 року №2320/5, нова редакція яких почала діяти з 11 липня 2021 року.

За інформацією відділу аудиту, ревізії та планово-фінансової діяльності

– Ти чого на мене «КРИЧИШ»!?

– Я НЕ КРИЧУ, В МЕНЕ КЛАВІШУ 

«CAPS LOCK» ЗАКЛИНИЛО!…

            (Комп’ютерний гумор)

За відсутності такту у спілкуванні з іншою людиною можна назавжди втратити її довіру та увагу. Враховуючи культуру спілкування, етикет та правила гарного тону, виділяють низку правил цифрового спілкування, так званий нетикет, який використовують при спілкуванні в Мережі за допомогою електронної пошти, месенджерів, відеодзвінків та інших цифрових засобів. Особливо актуальними правила нетикету є в період нинішньої пандемії коронавірусу, коли більшість робочих процесів перейшло в онлайн.

Отож, спочатку поговоримо про поняття нетикету.

Netiquette – англ. від net (мережа) + etiquette (етикет) – формальні правила поведінки, спілкування, традицій у комп’ютерній Мережі.

Найчастіше під явним порушенням нетикету розуміють образи та перехід на особистості (флейм), відхід від теми (оффтоп), безглузді та марні коментарі (флуд), масову незапитану розсилку листів та повідомлень (спам). Правила Мережі не є загальними і жорстко встановленими — кожна онлайн-спільнота формує свої правила.

Проте є й загальноприйняті правила нетикету, яких варто дотримуватись в будь-якій онлайн-спільноті. У 1994 році на світ з’явилася книга Netiquette, у якій сформульовано десять основних правил нетикету, дотримання яких істотно полегшить ваше життя.

Правило 1: Пам’ятайте, що говорите із людиною

Одне з найбільш очевидних правил, проте найчастіше порушується в Мережі. Дуже багато хто забуває, що їхній співрозмовник — не комп’ютер і не мобільний телефон, що за літерами на екрані криється жива людина. Спілкуйтесь з віртуальним співрозмовником так само, як ви хочете, аби він спілкувався з вами! Не будьте шовіністом, пам’ятайте, що ІНТЕРнет ІНТЕРнаціональний!

Правило 2: Дотримуйтесь тих самих стандартів поведінки, що й у реальному житті

Інтернет створює відчуття анонімності. Здається, що ви фактично недоторкані, з’являється відчуття, що в Мережі правила поведінки не такі суворі. Проте це відчуття оманливе, тому необхідно дотримуватись етики спілкування, а також залишатись у рамках закону, як у реальному, так і у віртуальному просторі.

Правило 3: Пам’ятайте, що ви перебуваєте у кіберпросторі

Якщо ви ведете активне онлайн-життя: відвідуєте багато інтернет-спільнот та форумів, вам особливо важливо пам’ятати, якого стилю спілкування дотримуються їхні постійні відвідувачі. У більшості онлайн- колективів, що давно сформувались, є свої писані або неписані правила поведінки, існують власні «місцеві гуру». Універсальною є порада: спочатку спокійно помовчіть, подивіться і послухайте.

Правило 4: Поважайте час інших людей

Як правило, у кожної людини не так багато часу для читання повідомлень, ураховуючи їхню значну кількість. Готуючись поділитися з усім світом своєю геніальною ідеєю або новиною, подумайте, а чи важливі вони для оточення. Поважайте час інших людей: не змушуйте нікого витрачати цей безцінний ресурс.

Правило 5:  Бережіть свою репутацію

Ваша репутація в онлайн просторі так само важлива як і офлайн. Пишіть грамотно, ретельно редагуйте свій текст, розбиваючи його на речення та абзаци. Не варто користуватись транслітом та капсити, тобто писати листи та повідомлення ОДНИМИ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ, адже адресату може здатись, що ви висловлюєте подив або обурення! Також не забувайте про розділові знаки та не зловживайте смайликами J.

Правило 6: Допомагайте іншим користувачам

В Інтернеті з’являється лише та інформація, яка цікава широкому колу користувачів. Тому у деяких людей можуть виникнути питання, відповіді на які в Мережі, на жаль, відсутні. У такому разі, уся надія лише на добрих самаритян, які можуть приділити стражденному п’ять хвилин, аби допомогти. Пам’ятайте – світ стає кращим, а ми щасливішими, коли допомагаємо іншим.

Правило 7: Не конфліктуйте

Як відомо, у суперечці народжується істина. Але якщо ви не Сократ, тоді краще не зловживайте цим, оскільки ведення суперечки – це мистецтво, якому необхідно навчатись. Пам’ятайте: у суперечці, зазвичай, виграє не той, хто правий, а той, хто вміє сперечатись. Поважайте інакодумство!

Правило 8: Поважайте право на приватність

Пам’ятайте, що та інформація, яку ви отримали від інших людей засобами особистого листування, електронною поштою, месенджерами тощо, в більшості випадків є їхньою особистою інформацією, яка, зазвичай, не призначена для публікації на загал. Звичайно, усі ми друзі та довіряємо один одному, але є приватна інформація, яку не можна розголошувати за жодних обставин.

Правило 9: Не зловживайте своїми можливостями

Віртуальний простір передбачає різний рівень доступу до тих чи інших інтернет-ресурсів, різний рівень знань у тих чи інших питаннях. Деякі користувачі у віртуальному просторі почуваються професіоналами, а деякі, м’яко кажучи, навпаки. Головне пам’ятати: не використовуйте свою перевагу в Мережі на шкоду іншим юзерам.

Правило 10: Пробачайте чужі помилки

Якби людство не вміло пробачати, воно б давно винищило себе у нещадній вендетті. Людині властиво помилятись і якщо ви помітили чиюсь помилку в Мережі, краще повідомити про неї приватно. Вчіться пробачати помилки іншим або принаймні час від часу згадуйте, скільки помилок зробили ви.

Сподіваємось, що дотримання наведених елементарних правил дозволить вам знайти в Мережі нових друзів, зміцнити старі зв’язки, а головне ­ просто отримати задоволення від віртуального спілкування, не зважаючи на відстані, відмінності у віці, вихованні, національному походженні та віросповіданні. Будьмо ввічливі один до одного. Вдалого всім коннекту!

Статтю підготовлено відділом звернень, внутрішньої та зовнішньої комунікації

Суди – це установи із особливими системами доступу до приміщення. Так, процесуальне законодавство регулює питання взаємодії суддів та працівників апарату із учасниками судових проваджень. Водночас вартує уваги і трудова дисципліна, що є запорукою якісної роботи загалом.

У сфері інформаційних технологій існують спеціальні системи контролю і управління доступом (СКУД), які здатні задовольнити потреби користувачів від власників квартир, будинків і невеликих офісів до бізнес-центрів і підприємств. Зокрема, заслуговує на увагу система U-Prox. Це професійна і сучасна система, у якій поєднані необхідні функції для СКУД і можливість інтеграції додаткових систем (таких як відеоспостереження) і сервісів.

Особливості та можливості СКУД U-Prox:

• Контролери СКУД U-Prox можуть працювати як в дротяних (Ethernet), так і бездротових (Wi-Fi) мережах і здатні забезпечити надійне і безпечне з’єднання як через Інтернет, так і в створеній локальної мережі.
• U-Prox забезпечується безкоштовним програмним забезпеченням без обмежень по ідентифікаторах, обладнанні та функціоналу.
• WEB додатки U-Prox спрямовані на найбільш часто використовувані функції на робочих місцях.
• Протокол JSON дозволяє інтеграцію сторонніх додатків і сервісів.
• Зчитувачі СКУД U-Prox з серії Smartline дозволяють використовувати смартфон як картку.
• Об’єднання контролерів в одну систему дозволяє уникнути дублікатів карток і дає можливість відстеження руху працівників по всьому об’єкту.
• Є можливість інтегрування з системами відеоспостереження, такими як: СВН “Лінія”, DVR і NVR: Pinetron, Partizan, Dahua, Hikvision.
• Налаштування системи для автоматичного e-mail оповіщення при виникненні певних подій.

Функціональні можливості системи U-Prox на дуже високому рівні. Систему можна налаштувати через мобільний додаток або спеціальне програмне забезпечення для вашого ПК навіть з іншого кінця міста, підключивши СКУД U-Prox до інтернету. Також ви можете зробити це безпосередньо на місці через локальну мережу. Програмне забезпечення U-Prox має зручний і інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, тому налаштувати систему буде нескладно.

Який же функціонал системи U-Prox:

• Облік робочого часу. Розрахунок часу роботи співробітників відповідно.
• Графік роботи може коригуватися і налаштовуватися для кожного співробітника окремо.
• Можна встановлювати тимчасові відхилення від поточного графіку. Наприклад, запізнення на кілька хвилин не буде враховуватися як таке.
• Додатково можна створювати винятки для кожного графіка. Такими винятками можуть бути: додаткові вихідні, лікарняні, відгули або відрядження.
• Налаштування звітів і їхнє відображення як загальних, так і окремо по кожному співробітнику.
• Створення шаблонів для друку бейджів або карток пропуску з текстовою та графічною інформацією.
• Відображення всіх подій у реальному часі з можливістю оператора заблокувати / розблокувати двері, турнікет або саму карту співробітника.

Це далеко не всі можливості системи U-Prox, більшість з них вже реалізовані у Сьомому апеляційному адміністративному суді, але в цілому система може ще багато чого. Безумовно, налаштувати її не легко, але одного разу зробивши це, ви отримаєте об’єкт, де все під контролем.

Інформація підготовлена відділом інформаційно-технічного забезпечення

Учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Це право передбачено статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень у порядку, передбаченому КАС України (ч. 2 ст. 11 КАС України).

Водночас порядок ознайомлення з матеріалами справи регламентовано Розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, відповідно до якого справи видаються для ознайомлення працівником апарату суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам:

• прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, – після пред’явлення службового посвідчення;
• адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред’явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги);
• учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки (після пред’явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках – доручення представника).

Особам, які мають право витребовувати справи за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов’язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред’явлення службового посвідчення.

Важливо, що ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу та в присутності працівника апарату суду.

Так, у Сьомому апеляційному адміністративному суді є спеціально обладнана кімната для ознайомлення з матеріалами справи, яка розташована на 1 поверсі приміщення суду.  Особи під час ознайомлення з матеріалами справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства. Після ознайомлення з матеріалами судової справи особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов’язковим зазначенням підпису, ініціалів та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.

Варто зауважити, що ознайомлення з матеріалами справи у Сьомому апеляційному адміністративному суді можна замовити завчасно (електронною поштою, засобами підсистеми «Електронний суд», за допомогою месенджерів або зателефонувавши до call-центру суду). Такий формат дозволяє значно оптимізувати отримання послуги, адже узгоджується зручний для заявника час для проведення ознайомлення з матеріалами справи. А якщо у заявника є електронна пошта, то узгоджується перелік необхідних документів та можливість їх направлення на електронну скриньку.

Також ознайомитися з матеріалами справи можна за допомогою підсистеми «Електронний суд». Зареєстровані у цій підсистемі користувачі мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи документообігу суду документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів автоматично.

Матеріал підготовлений відділом інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду

Невпинна суспільна діджиталізація актуалізує питання щодо впровадження отриманих досягнень у всі сфери життя людини. Вказані процеси вже є частиною нашого існування, і ми їх можемо спостерігати як у буденності, так і у спеціальних напрямках, наприклад, у судовій сфері.

Так, від 17 серпня 2021 року Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування  окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Документом визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та власне підсистеми відеоконференцзв’язку.

Підсистема відеоконференцзв’язку ЄСІТС надає можливість у режимі відеоконференції брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів, або в приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду.

Авторизація користувачів в Підсистемі відеоконференцзв’язку ЄСІТС може здійснюватися за допомогою:

– введення логіну та паролю;

– КЕП (кваліфікований електронний підпис);

– використання підсистеми Електронний кабінет.

Для проведення судових засідань у режимі відеоконференції, як в приміщенні суду, так і поза його межами особа має бути попередньо зареєстрована в Електронному кабінеті.

Фіксація таких  судових засідань здійснюється засобами самої підсистеми відеоконференцзв’язку. Тобто секретар судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку здійснює ведення протоколу судового засідання в електронній формі та відеозапис слухання справи.

Положення про окремі модулі ЄСІТС зазначає, що протокол судового засідання, підписаний кваліфікованим електронним підписом після його формування,  автоматично імпортується до автоматизованої системи діловодства суду.  Протокол судового засідання після  підписання блокується для внесення змін, а відеозапис судового засідання автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.

У разі участі учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Зазначені підсистеми вже сьогодні забезпечують можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, отримання повідомлень чи процесуальних документів в електронному вигляді, функціонування офіційних електронних адрес та передбачають процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС через електронний кабінет.

Важливо, що використання вказаних підсистем не лише удосконалює  та полегшує доступ до правосуддя, але й є економічно вигідним. При користуванні вказаними модулями відбувається економія коштів як для учасників судового процесу, так і для судової системи.

Матеріал підготовлений відділом забезпечення судового процесу

З 1 вересня набув чинності новий стандарт, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів – ДСТУ 4163:2020. Він замінив ДСТУ 4163–2003, за яким складали документи ще з 2003 року. Нова система діє для всіх підприємств, а також ФОП (з урахуванням ст. 51 ЦКУ). Тому необхідно починати оформляти документи з урахуванням нових норм.

Варто зауважити, що зміни нового положення ДСТУ стосуються як паперових, так і електронних документів.

Документ складається з реквізитів, наче із «цеглинок». Різні документи містять різні реквізити, але вимоги до їхнього оформлення — єдині. Усього стандарт називає 32 реквізити. Так, реквізитами є, наприклад, дата, реєстраційний номер, гриф затвердження, текст, підпис, відбиток печатки, тощо. Держстандарт регулює їхнє розміщення та наповнення.

Зупинимось на основних вимогах до оформлення документів, які встановлені ДСТУ 4163:2020.

Для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Для реквізиту «Назва виду документу» можна використовувати шрифт розміром 14-16 друкарських пунктів. Текст документів на аркушах паперу формату А4 ДСТУ рекомендує друкувати через 1—1,5 міжрядкових інтервали.

Пунктом 7.7 ДСТУ 4163:2020 визначені нові розміри відступів від лівого поля документів. Для: абзаців у тексті – 10 мм (замість 12,5 мм); реквізиту «Адресат» – 90 мм ( замість 92 мм); реквізиту «Гриф затвердження документа» та «Гриф обмеження доступу до документа» – 100 мм (замість 104 мм).

Однією з істотних змін стало розшифрування підпису, який друкують на рівні останнього рядка найменування посади. Тепер у розшифруванні підпису повинні бути не ініціали і прізвище особи, яка підписує документ, а зазначається її «Власне ім’я та ПРІЗВИЩЕ». При цьому ПРІЗВИЩЕ потрібно прописувати великими літерами.

Пунктом 5.27 ДСТУ 4163:2020 визначено, що у відомостях про виконавця документа варто зазначати як прізвище, так і власне ім’я виконавця документа та номер його службового телефону.

У всіх реквізитах, де зазначається прізвище особи, тепер варто вказувати й ім’я, а не ініціали (наприклад, у реквізитах «відомості про виконавця документа», «відмітка про засвідчення копії» тощо)

Зміни відбулись і в оформленні найменування підприємств. Наразі назви підприємств, організацій та установ треба зазначати великими літерами. Наприклад, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ або ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ.

Також, не можна замінювати найменування юридичної особи зображенням емблеми або торговельної марки (знак для товарів і послуг), навіть якщо найменування повністю відтворено в зображенні. Цей реквізит використовують лише разом із найменуванням юридичної особи.

Новим ДСТУ уточнено використання печатки на документах. Зокрема, печатку проставляють таким чином, щоб вона охоплювала останні кілька літер посади особи, яка підписує документ. Проставляти печатку на підписі не можна. Крім того, якщо на документі є спеціально відведене місце, то печатку проставляють саме там.

Відбиток печатки в усіх реквізитах електронного документа, до складу яких він входить, замінюють електронною печаткою, що створюється відповідно до вимог законів України про електронні документи та електронний документообіг та Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Пунктами 5.10 та 5.11 ДСТУ 4163:2020 передбачено особливості оформлення реквізитів «Дата» та «Реєстраційний індекс». У разі застосування інформаційних (автоматизованих) систем організації діловодства допустимо проставляти як дату реєстрації, так і реєстраційний індекс документа у складі штрих-коду або QR-коду, що створюється засобами цієї системи, згідно з постановою Кабінету Міністрів України.

Штрих-код проставляють у центрі нижнього поля першої сторінки документа, QR-код (21 мм × 21 мм) — у нижньому лівому куті першої сторінки документа.

Держстандарт регулює порядок оформлення адресатів листів. Зокрема, якщо документ адресований фізичній особі, то, за ДСТУ, спочатку зазначають власне ім’я та прізвище адресату в давальному відмінку, потім – поштову адресу.

Пунктом 5.32 ДСТУ 4163:2020 окремо врегульовані положення щодо створення примірника електронного документа.

Так, відмітку про наявність примірника документа з паперовим (електронним) носієм інформації проставляють згідно з постановою Кабінету Міністрів України (Деякі питання документування управлінської діяльності) та наказом Міністерства юстиції України (Порядок роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання).

Також, у разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс.

Таким чином, держустановам варто враховувати норми ДСТУ 4163:2020 при оформленні документації. Водночас важливо, що для відповідних суб’єктів при роботі із документами обов’язковим також є дотримання вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та вимог власних інструкцій з діловодства.

За інформацією відділу забезпечення діяльності Голови суду та його заступника

За інформацією НСЗУ (Національної служби здоров’я України) з  01 вересня 2021 року в Україні запрацюють електронні лікарняні.

Повний перехід усіх медичних закладів країни на формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність відбудеться з 01 вересня 2021 року, а до 31 серпня працюватиме перехідна модель впровадження е-лікарняних.

В перехідний період, а саме з червня по серпень, медичні заклади повинні формувати як медичні висновки про тимчасову непрацездатність, так і видавати паперові листки непрацездатності.

Проте після переходу на новий процес пацієнтам більше не доведеться звертатись в лікарню за паперовим листком непрацездатності, нести його за місцем роботи, щоб зафіксувати факт тимчасової непрацездатності.

Роботодавці в свою чергу повинні забезпечити технічну можливість для здійснення перевірки факту виписки електронного лікарняного через особистий кабінет страхувальника з метою його нарахування та виплати: перших п’ять днів за  рахунок коштів підприємства, а решти днів за рахунок коштів Фонду соціального страхування.

Лікар більше не буде заповнювати жодних бланків, щоб засвідчити непрацездатність людини.

За інформацією відділу бухгалтерського обліку та звітності

Ви маєте право в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» звернутись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також до підприємств, установ, організацій, що фінансуються з державного бюджету, із запитом про надання публічної інформації.
Публічна інформація – це така інформація, що створена в процесі діяльності державних органів, установ, організацій, підприємств тощо.
Однак це не означає, що будь-яку інформацію можна отримати в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації». Є правовідносини, на які цей Закон не поширюється.
1. Звернення громадян. Якщо ви подаєте запит на інформацію, але за своїм змістом це є зверненням громадянина, то у задоволенні вашого запиту буде відмовлено. Натомість його розглянуть як звернення в порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
2. Інформація, створена у ході судового провадження. Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України регламентують спеціальний порядок доступу учасників судових процесів до інформації, створеної у ході судового провадження. Доступ учасників справи та осіб, стосовно яких суд вирішив питання про їхні права чи обов’язки, до інформації забезпечується у порядку, встановленому цими кодексами.
Якщо вам необхідно отримати інформацію щодо судового розгляду справи, у якій ви берете участь, заяву потрібно адресувати судді, у провадженні якого перебуває справа, а не до суду (керівництва суду) як установи.
3. Інформація, створена у ході виконавчого провадження. Порядок отримання такої інформації регламентує Закон України “Про виконавче провадження”. Отже, отримати інформацію, створену в ході виконавчого провадження, вам потрібно буде в порядку цього Закону.
4. Правова інформація. Роз’яснення законодавства, інформацію щодо процедури звернення до органу державної влади, порядку отримання пільг тощо можна отримати в порядку Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Згідно з положеннями цього Закону, одним із видів безоплатної первинної правової допомоги є надання правової інформації. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення особи про надання правової інформації зобов’язані надати її не пізніше ніж у 15-денний строк.
Зверніть увагу, що правова інформація може відповідати усім ознакам публічної інформації (створена, задокументована та перебуває у володінні суб’єкта владних повноважень). Однак звернення про отримання правової інформації буде розглянуто відповідно до вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
5. Інформація, що міститься в документах Національного архівного фонду. Ви маєте право користуватися документами Національного архівного фонду або їхніми копіями на підставі заяви й документа, що посвідчує особу. Якщо ви бажаєте отримати інформацію, що міститься у цих документах, то необхідно буде звернутись до архівної установи в порядку, визначеному Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи». Інакше вам у задоволенні запиту відмовлять.
6. Персональні дані. Якщо вам потрібно отримати інформацію, яка є вашими персональними даними, то керуватись потрібно Законом України «Про захист персональних даних», а в запиті вказати своє прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання і реквізити документа, що посвідчує особу. Це потрібно для того, щоб орган, якому адресовано запит, зміг вас ідентифікувати та не допустив поширення інформації конфіденційного характеру третім особам.
7. Адвокатський запит. Розгляд адвокатського запиту теж не належить до сфери дії Закону України «Про доступ до публічної інформації». Його може подати лише адвокат в межах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Адвокат може подати запит лише у зв’язку з наданням правової допомоги клієнтові. Адресувати його можна будь-якій установі, а не лише розпорядникам інформації, визначеним ЗУ «Про доступ до публічної інформації». І запитувана інформація може стосуватися не лише публічної.
8. Депутатські запити та звернення. Депутати не можуть звертатися із запитами про надання публічної інформації під час виконання ними депутатських повноважень. Для отримання необхідної їм інформації потрібно керуватися нормами законів України «Про статус народного депутата України» або «Про статус депутатів місцевих рад», якими визначено право надсилати депутатські запити та звернення і врегульовано процедуру їхнього подання, порядок й строки розгляду. Їх так само, як і адвокатський запит, може бути подано лише в межах депутатської діяльності й адресовано будь-яким органам, установам чи підприємствам, а отже, вони можуть стосуватися не тільки публічної інформації.

За інформацією відділу звернень, внутрішньої та зовнішньої комунікації

Забезпечення позову – це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає такі способи забезпечення адміністративного позову:

1) зупинення дії індивідуального або нормативно-правового акту;

2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;

4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Якщо зазначаються  декілька заходів забезпечення позову, необхідно обґрунтувати доцільність вжиття кожного.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінку такої відповідності здійснює суд, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Разом з тим не допускається забезпечення позову через:

• зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;
• зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
• зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
• зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;
• зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
• зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії

Отже, позивач має право подати заяву про забезпечення позову у визначеному законодавством порядку та з необхідними реквізитами, зазначеними у статті 152 КАС України. Суд розглядає заяву не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Варто зауважити, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу-заявника для надання пояснень або додаткових доказів. При вирішенні питання суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням розумності, адекватності, співмірності позовних вимог, а також гарантуванню збалансованості інтересів сторін й інших учасників процесу та імовірності можливого ускладнення виконання чи невиконання рішення суду.

Про забезпечення позову або про відмову в цьому суд постановляє ухвалу, що обов’язково має містити мотиви, на основі яких суд дійшов відповідного висновку, також зазначається вид забезпечення позову та підстави його обрання (стаття 154 КАС України).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову можна оскаржити, але оскарження  не зупиняє виконання ухвали,  а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Для того щоб бути виконаною, ухвала про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, усім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Скасування заходів забезпечення позову здійснюється судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої статті 238 КАС України, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Варто зауважити, що положення статті 158 КАС України не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб’єктом владних повноважень.

За інформацією відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду