Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор представляє інтереси громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

16 вересня 2016 року Серебрійська сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області рішенням №119 скасувала своє рішення від 21 серпня 2013 року  №221.

Не погоджуючись із рішенням №119, вважаючи його протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням повноважень, прокурор звернувся із цим позовом до суду в інтересах Ямпільського міжрайонного управління водного господарства.

Окрім суті самого спору, у справі ставились питання щодо:

– відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави;

– питання юрисдикції цього спору;

– пропуску позивачем строку звернення до суду.

Стосовно обґрунтованості звернення прокурора до суду суди зазначили, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий – відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

Так, у першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. При цьому “нездійснення захисту” виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень – він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.

Разом з цим, “здійснення захисту неналежним чином” виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. При цьому “неналежність” захисту можна оцінити з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Тобто, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який, всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Ямпільське міжрайонне управління водного господарства у листі від 04 червня 2019 року вказало, що управління не має наміру звертатися з позовом щодо оскарження відповідних рішень Серебрійської сільської ради в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, прокурор у цій справі міг представляти інтереси держави в суді, оскільки ним було доведено, що захист цих інтересів неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (Ямпільське міжрайонне управління водного господарства).

Суди відхилили доводи Серебрійської сільської ради щодо відсутності порушеного права Ямпільського міжрайонного управління водного господарства. У цьому випадку прокурор повністю довів порушення прав, свобод та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин. Прокурор посилався на те, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, наданого Фондом державного майна України, установлено, що на балансі Ямпільського міжрайонного управління водного господарства пербувають об`єкти меліоративної системи – фундаменти насосних станцій, пристанційного складу, басейн та під`їзна дорога.

При цьому, належні позивачу об`єкти меліоративної системи є нерухомим майном та державною власністю, а Ямпільське міжрайонне управління водного господарства неналежним чином здійснює захист свого порушеного права, що ставить під загрозу можливість відновлення Серебрійської міжгосподарської зрошувальної системи Могилів- Подільського району Вінницької області та створює умови для незаконного надання земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Албіс», що суттєво порушує економічні інтереси держави та перешкоджає реалізації державної політики у сфері розвитку меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних систем та є підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Вирішуючи юрисдикційне питання, суд застосував  підходи ЄСПЛ до цієї справи  та зазначив, що питання про юрисдикцію вже поставало у справі та було вирішено судом, зокрема в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року. Закриваючи провадження у справі господарський суд роз`яснив, що цей спір підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, порушення юрисдикції не призвело до неправильного застосування норм матеріального права та неправильного вирішення спору по суті. Суд має уникати випадків правового пуризму, у т.ч. скасування правомірних рішень лише на тій підставі, що справу було розглянуто судом іншої юрисдикції.

Щодо поважності пропуску строку на звернення до суду, то ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року було поновлено строк звернення до суду, а також відмовлено у задоволенні клопотань Серебрійської сільської ради про залишення позову без руху та про залишення позову без розгляду з тих мотивів, що упродовж 2016-2018 років тривала процедура розгляду цієї справи судами господарської юрисдикції.