Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Сьомий апеляційний адміністративний суд зробив такий висновок у рішенні у справі №1940/1387/18, повідомляє «Закон і Бізнес».

Особа вважає, протиправним, що її звільнили з посади за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (у зв`язку з прогулами без поважних причин), оскільки звільнення відбулося під час її тимчасової непрацездатності. Крім того, відповідач не отримав від позивача письмові пояснення про поважність причин відсутності на роботі за кожен день відсутності, не застосував дисциплінарне стягнення за часткову відсутність на роботі.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, дійшовши висновку, що розпорядження про звільнення позивача у зв`язку з прогулами без поважних причин є правомірним. Суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги про поновлення позивача на попередній посаді, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки вони є похідними від вимоги про скасування розпорядження про звільнення, яка є необґрунтованою.

Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду І інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо звільнення особи, поновлення на посаді та

стягнення середнього заробітку. У цій частині прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково: скасував розпорядження про звільнення позивача у зв`язку з прогулами без поважних причин, поновив на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з того, що на момент прийняття спірного розпорядження відповідач належним чином не пересвідчився у відсутності поважних причин неявки позивача на роботу та не відібрав у нього письмових пояснень щодо причин відсутності на робочому місці.

Крім того, апеляційний суд погодився з доводами громадянина щодо протиправності розпорядження про звільнення з огляду на видання цього розпорядження в період тимчасової непрацездатності особи. Також апеляційний суд вказав, що листок непрацездатності недійсним визнано не було, тому доводи про порушення порядку його видачі не можна взяти до уваги. Водночас керівникові на день винесення спірного розпорядження було відомо про хворобу позивача. З урахуванням встановлених обставин, характеру порушень, глибини душевних страждань апеляційний суд зазначив, що особі належить відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Верховний Суд підтримав позицію суду апеляційної інстанції, відхиливши доводи роботодавця щодо відмови особи надати пояснення, оскільки в разі відмови працівника надати пояснення вказаний факт має бути зафіксований письмово (складанням відповідного акта тощо). Проте такий документ в матеріалах справи відсутній.

Враховуючи установлені обставини справи та наведене нормативне регулювання, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції та залишив касаційну скаргу без

задоволення, а рішення апеляційного суду щодо скасування розпорядження про звільнення позивача, поновлення на посаді зі стягненням середнього заробітку й відшкодуванням моральної шкоди за час вимушеного прогулу –  без змін.

Виборча кампанія на місцях стартувала 5 вересня. Деякі громадяни спробують обрати депутатів та мерів через комп’ютер. Долученими до такого електорального експерименту будуть лише деякі дільниці, втім, результати такого голосування не будуть враховуватися.

Технологія голосування

У жовтні 2020 року, під час місцевих виборів, народне волевиявлення відбуватиметься вже за новим Виборчим кодексом від 23.07.2020 №805-ІХ. Цим актом держава прагне вирішити проблеми з мобільністю та доступом до деяких прав громадян. Дотримання карантинних заходів під час виборів, забезпечення інклюзивності виборів, запобігання кібервтручанням у виборчий процес, гласність, звітність органів влади перед суспільством та міжнародними організаціями — це лише деякі виклики, які стоять перед державою.

Значним досягненням є закріплення правових норм, які регулюють використання у виборчому процесі електронних сервісів та інноваційних технологій. Статтею 18 кодексу передбачено можливість голосування на дільниці за допомогою комп’ютера (машинне голосування) та підрахунку голосів за допомогою електронних систем.

Рішення про проведення експерименту з використанням інноваційних технологій

ухвалюватиме Центральна виборча комісія щодо окремих дільниць. Важливо, що результати таких експериментів чи пілотних проектів будуть використані для надання пропозицій щодо вдосконалення законодавства, впровадження інноваційних технологій, технічних та програмних засобів під час проведення виборів. Водночас «експериментальні голоси» не будуть використані для встановлення результатів голосування, оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів виборчого процесу.

Норми виписані таким чином, що виборців не примушуватимуть до участі в пілотному проекті з використанням інноваційних технологій. З метою забезпечення електронної доступності, що особливо актуально під час карантину, всі рішення виборчої комісії будуть невідкладно опубліковані на офіційному веб-сайті із забезпеченням можливості перегляду, копіювання та поширення інформації.

Обирай, де і як хочеш

Ще однією важливою новацією виборчого законодавства є можливість змінити місце голосування онлайн. Таким чином, виборці, які мешкають не за адресою реєстрації, отримають змогу перереєструвати місце голосування, минаючи Державний реєстр виборців.

Виборець також матиме змогу оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність комісій, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушать його виборчі права або охоронювані законом інтереси. Скарги можна буде подавати щодо участі у виборчому процесі, здійснення спостереження, присутності на засіданні виборчої комісії, а також щодо незабезпечення умов для голосування виборців з порушенням здоров’я.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим

процесом, процесом референдуму, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Апеляційні скарги на рішення у справах виборчої категорії подаються згідно зі ст.297 КАС.

Порядок оскарження рішень за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом чи референдумом, закріплений у ст.278 КАС. Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ можуть бути подані у дводенний строк з дня їхнього проголошення, а на рішення, ухвалені до дня голосування, — не пізніше як за 4 год. до дня голосування. Апеляційна скарга на рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за 2 год. до початку голосування.

Рішення, дії або бездіяльність ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Верховного Суду. Судом апеляційної інстанції в такому разі є Велика палата ВС, яка переглядає в апеляційному порядку рішення у справах, розглянутих ВС як судом першої інстанції.

17 липня набули чинності зміни, унесені до деяких законодавчих актів, щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину. Питання стосується й адміністративного судочинства.

Розумні строки

Так, законом №731-IX унесено зміни й до Кодексу адміністративного судочинства. Зокрема, процесуальні строки, які були продовжені згідно з п.3 розд.VI «Прикінцеві положення» КАС у редакції закону від 30.03.2020 №540-IX, закінчуються через 20 днів після 17.07.2020, тобто 6 серпня.

Це означає, що до зазначеної дати учасники справи та особи, які не брали в ній участі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності в них права на вчинення тих чи інших процесуальних дій), мають право подати відповідні заяви, клопотання у справах, в яких були продовжені процесуальні строки на період дії карантину. Суд зобов’язаний прийняти ці заяви, розглянути їх і визначити, чи були причини пропуску строків поважними й такими, що зумовлені обмеженнями, запровадженими у зв’язку з карантином.

Як передбачено в §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Із цих положень випливає, що дотримання процесуальних строків відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного судового захисту. Тому деталізуємо, в яких випадках сторони у справах повинні подати заяви, щоб не втратити можливості захистити свої права в адміністративному суді.

Зміни позовних вимог

Повернімося до п.3 розд.VI «Прикінцеві положення» КАС у редакції закону №540-IX. «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені стст.47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Строк, який встановлює суд у рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину. Отже, якщо підготовче засідання у справі не завершилось, а позивач має намір відмовитися від позову, змінити його предмет або підстави, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, він повинен подати письмову заяву впродовж 20 наступних днів після 17.07.2020 або не пізніше ніж за 5 днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.47 КАС).

Відзиви та заперечення

6.08.2020 завершуються строки, указані в ухвалах про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення аргументів, викладених у відповіді на відзив, та для пред’явлення зустрічного позову (ч.1 ст.80, ч.5 ст.162, ч.1 ст.177, чч.1, 2 ст.261 КАС).

Нагадаємо, що у відзиві на апеляційну чи касаційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі в засіданні суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Крім того, до відзивів додаються докази надсилання (надання) копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Водночас відсутність відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу не перешкоджає розгляду справи.

Також із 17.07.2020 завершується 10-денний строк для подання позовної заяви при постановленні судом ухвали про забезпечення доказів (ч.4 ст.114 КАС).

У визначений законодавцем 20-денний термін (починаючи із 17.07.2020) особи мають право також звернутися до суду, якщо строк подання позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги завершується в період дії карантину та цей строк продовжено законом №540-IX (стст.122, 295, 332 КАС).

Усунення недоліків

Якщо суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги без руху та встановлює строк для виправлення недоліків, особи повинні їх усунути та надіслати до суду відповідні заяви. При цьому необхідно звертати увагу на строк, указаний в ухвалі суду про залишення заяви без руху (чч.2, 5 ст.169, ст.298 КАС).

Порядок подання заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами передбачає ряд строків залежно від обставин справи. Їх продовжено на період дії карантину згідно із законом №540-IX. Проте починаючи із 17.07.2020 протягом 20 днів особи повинні подати такі заяви до суду, якщо строк для їх подання, передбачений до вжиття карантинних заходів, завершився (ст.363 КАС).

Резюмуючи, підкреслимо, що реалізація положень цього закону сприятиме забезпеченню прав особи на захист та доступу кожного до правосуддя.

Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ набуде чинності з 1 січня 2021 року. Контроль за справлянням платежів, відповідно до чинного законодавства, покладено на ДПС.

Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.2020 № 321 затвердив Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 ПКУ центральними органами виконавчої влади, передає «ЗіБ».

Як повідомили у 7ААС, платник податків за власним бажанням може відкрити в органах казначейства такий рахунок та використовувати його для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, та ЄСВ (єдиного соціального внеску). Тобто на цей рахунок можна буде сплатити податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату, а також борг за такими податками.

Однак єдиний рахунок не можна використовувати для сплати грошових зобов’язань  та/або податкового боргу:

-з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;

-частини чистого прибутку (доходу) державними та  комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями;

Для відкриття єдиного рахунку платник податків повинен через свій електронний кабінет подати до ДПС повідомлення, на підставі якого ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкритті в органах казначейства.

Щоб зарахувати кошти на єдиний рахунок, платник заповнює розрахунковий документ на переказ згідно з вимогами Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого Мінфіном.

Зарахування коштів на єдиний рахунок та перерахування з нього підтверджує казначейство шляхом надання ДПС інформації про рух коштів на єдиному рахунку.

Відповідно до наданої інформації про рух коштів на  єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від казначейства.

Щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, ДПС формує реєстр платежів з єдиного рахунка у межах коштів платників податків, сплачених на єдиний рахунок.

Останнім часом в Україні набуває поширення публічна демонстрація такої форми правового нігілізму, як прояв неповаги до суддів та суду. Це явище тягне за собою неможливість виконання судовою владою своїх функцій у повному обсязі. Адже в ході посягань на авторитет судової влади майже нівелюється принцип всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.

До проявів неповаги належать, наприклад, порушення порядку під час проведення судового засідання, вчинення дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду та встановлених правил, невиконання сторонами розпоряджень головуючого, злісне ухилення від явки в суд осіб, без яких неможливий розгляд справи, тощо.

У випадку вчинення однієї із зазначених дій суд зобов’язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таке провадження має такі стадії:

• порушення справи;

• розгляд справи;

• виконання постанови у справі.

Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст.185³ Кодексу про адміністративні правопорушення. Питання про притягнення учасника провадження або іншої особи, присутньої в залі засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується негайно, без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Для цього у засіданні оголошується перерва або робиться це після закінчення судового засідання.

Справу про адмінправопорушення слухає суддя-доповідач зі складу того суду, що розглядав справу, коли було вчинено правопорушення, передбачене ст.185³ КпАП.

З моменту оголошення судом перерви для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності судді переходять у площину адміністративного процесу. Тож далі суд повинен керуватися нормативними положеннями стст.276—285 КпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адмінравопорушення та винесення постанов щодо них.

Оскільки питання про притягнення до відповідальності за прояв неповаги до суду має вирішуватися негайно після вчинення правопорушення та без складання протоколу, то у таких справах рекомендовано долучати постанову у справі про адмінправопорушення до матеріалів справи (провадження), під час розгляду якої допущено прояв неповаги до суду.

Також, на відміну від загального правила, відповідно до якого копію постанови протягом 3-х днів вручають або надсилають особі, щодо якої її винесено, у площині розгляду провадження за ст.185³ КпАП, копію постанови вручають одразу на місці вчинення правопорушення.

Сума ж штрафу, визначена судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185³ КпАП, має бути сплачена порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому відповідної постанови. А в разі оскарження такої постанови — не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Також у постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, доцільно визначати також подвійний розмір суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами ДВС.

Підсумовуючи наведене, зазначимо, що в наш час актуальними є проблеми неповаги до суду та прояву правового нігілізму, стереотипного мислення та правової неосвіченості населення. Дотепер існують певні неузгодженості та недоліки у законодавстві України. Однак у процесі судових реформ завдяки прозорості роботи судів та всіляких освітніх програм указані явища поступово нівелюються.

Серед них зокрема і ті, які передбачені Законом України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», передає «ЗіБ» з посиланням на 7ААС.

Цим Законом внесено зміни до Податкового, Митного та Господарського кодексів України для послаблення податкового тиску на суб’єктів підприємництва та для підтримки медичної галузі.

Якщо детальніше, то Законом збільшено межу обсягів доходів протягом календарного року з 300000 грн до 1000000 грн фізичних осіб-підприємців, які віднесено до першої групи платників податків, аналогічно з 150000 грн до 5000000 грн для другої групи та з 5000000 грн до 7000000 грн

для третьої групи суб’єктів господарювання.

Відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України у новій редакції передбачено, що під час реалізації права на податкову знижку за результатами 2020 року будуть включені суми коштів або вартість у повному обсязі без будь-яких обмежень лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів, антисептиків, медичного обладнання, товарів за переліком, що визначений КМУ тощо, які добровільно перераховані організаціям, що реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я.

Тимчасово, під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, за податкові звітні періоди 2020 року за закладами охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та особами, що уповноважені на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я та є платниками податку на прибуток, фінансовий результат їх діяльності для оподаткування зменшується на суму доходів, визначених внаслідок отримання ними коштів або товарів для надання медичної допомоги хворим.

У свою чергу, тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового, який

У час оголошеного карантину віддалений зв’язок у роботі державних органів є оптимальним варіантом співпраці між собою. Тому обслуговування клієнтів Державної казначейської служби здійснюється дистанційно за допомогою електронногодокументообігу.

З метою запобігання розповсюдженню небезпечної інфекційної хвороби COVID-19 казначейське обслуговування державних установ здійснюватиметься через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейств-Казначейство», передає «ЗіБ» з посиланням на 7ААС.

Дистанційне казначейське обслуговування – це такий електронний документообіг, у якому не беруть участі паперові носії.

Для здійснення обміну документами в електронному вигляді бюджетні установи застосовують електронні документи та кваліфікований електронний підпис. Зауважимо, що документ в електронній формі має таку ж юридичну силу, як такий же документ у паперовій формі. А електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документа –  розпорядника та отримувача державних коштів.

Перелік електронних документів, якими бюджетні установи, зокрема і суди, мають право обмінюватися з органами казначейства шляхом використання системи дистанційного обслуговування, є такі:

–         розподіли показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів із бюджету), зведених планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду (реєстри змін до них);

–         розподіли відкритих асигнувань та розпорядження на виділення асигнувань місцевого бюджету;
–         реєстри бюджетних зобов’язань, реєстри бюджетних фінансових зобов’язань та підтверджувальні документи;
–         платіжне доручення на перерахування коштів із рахунків з іменами отримувачів, які мають право підписувати електронні документи;
–         виписки з рахунків з іменами отримувачів, які мають право підписувати електронні документи, протоколи розбіжностей даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, витяги з Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;
–         виписки з рахунків за надходженнями;
–         кошторис, план асигнувань (за винятком надання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, план використання бюджетних коштів, помісячний план використання бюджетних коштів, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду кошторису та довідки про зміни до них.

Крім того, що система «Клієнт Казначейства-Казначейство» забезпечує дистанційне обслуговування клієнтів, вона також формує автоматично документи. Наприклад, реєстр юридичних зобов’язань, реєстр фінансових зобов’язань, окрім єдиного документа – договору, який неможливо ні юридично, ні фактично автоматизувати. Важливою перевагою також є і доступність: в будь-який час клієнт казначейства може бачити рух своїх коштів, а також приймати рішення щодо їхнього спрямування в онлайн-режимі.

Отже, дистанційне обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України  є надійною і простою у використанні системою з широким переліком функціональних можливостей, що дозволяє в режимі реального часу управляти рахунками, не виходячи з офісу. За допомогою цієї системи розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають можливість постійного доступу та оперативного отримання повного обсягу інформації про стан рахунків. При цьому вся інформація, якою обмінюються клієнт і казначейство, надійно захищена системою, доступу сторонніх осіб до неї немає.