Мітки: Юридична газета

Юридична газета: “Податкові послаблення не для всіх”

Травень 4, 2020

Сьогодення світової цивілізації складається із швидких і рішучих дій, направлених на подолання епідемії коронавірусної інфекції, підтримання фінансової платоспроможності громадян та компаній, утримання функціоналу державних інституцій у карантинних умовах.

Оскільки зменшення обсягів виробництва, скорочення працівників, зростання кількості банкрутств стало у світі новою реальністю, більшість країн, зокрема й Україна, оголосили про підтримку бізнесу.

Наприклад, програма подолання кризи в Італії розрахована на випуск облігацій, які мають допомогти подолати рецесію в економіці та покрити дефіцит видатків на медичну галузь. Цю ж ідею підтримали Франція, Іспанія та інші країни.

До мораторію на відкриття справ про банкрутства як з боку боржників, так і з боку кредиторів вдалась Німеччина. Австрія обмежилась продовженням строку звернень про банкрутство та реструктуризації компаній. Найбільший фокус уваги уряду Латвії припав на річні податкові канікули. У Литві надають податкові пільги роботодавцям за умови збереження робочих місць, а кошти для цього виділяють з державного резерву. Уряд Естонії знижує акциз на енергетичні ресурси, рефінансує кредити та відтерміновує сплату податків. В інших пострадянських країнах впроваджуються подібні заходи щодо здешевлення кредитів, заохочуються податкові канікули, призупиняються перевірки бізнесу, здійснюється соціальна підтримка населення. При цьому національні валюти здешевлюються, тому у більшості пострадянських країн фінансування таких заходів плануються за рахунок кредитів МФО.

Безумовно, рішення влади країни вплинуть не тільки на наші системи охорони здоров’я, а й на економіку, політику й культуру.

Від ефективності урядового менеджменту, від злагоджених спільних дій державних установ та господарюючих суб’єктів, реакцій громадськості, а також світової солідарності упродовж цих кількох тижнів залежить не тільки подолання кризи, а й наше майбутнє на роки вперед.     

Отже, дії уряду повинні бути швидкими, але також враховувати і їхні наслідки в довгостроковій перспективі, оскільки тимчасові заходи, зазвичай, залишаються  довше, ніж закінчується надзвичайна ситуація.

В Україні здійснено ряд заходів, аналогічних європейським, щодо підтримки економічної стабільності, подолання наслідків пандемії та кризи, викликаної карантином. Серед них зокрема і ті, які передбачені Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 02 квітня 2020 року. Цим Законом внесено зміни до Податкового, Митного та Господарського кодексів України для послаблення податкового тиску на суб’єктів підприємництва та для підтримки медичної галузі.

Якщо детальніше, то Законом збільшено межу обсягів доходів протягом календарного року з 300000 грн до 1000000 грн фізичних осіб-підприємців, які віднесено до першої групи платників податків, аналогічно з 150000 грн до 5000000 грн для другої групи та з 5000000 грн до 7000000 грн для третьої групи суб’єктів господарювання.  

Відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України у новій редакції передбачено, що під час реалізації права на податкову знижку за результатами 2020 року будуть включені суми коштів або вартість у повному обсязі без будь-яких обмежень лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів, антисептиків, медичного обладнання, товарів за переліком, що визначений КМУ тощо, які добровільно перераховані організаціям, що реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я.

Тимчасово, під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, за податкові звітні періоди 2020 року за закладами охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та особами, що уповноважені на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я та є платниками податку на прибуток, фінансовий результат їх діяльності для оподаткування зменшується на суму доходів, визначених внаслідок отримання ними коштів або товарів для надання медичної допомоги хворим.

У свою чергу, тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.  

Податкові канікули строком з 1 березня по 31 березня 2020 року передбачено стосовно плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі в умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та використовуються ними в господарській діяльності.

Водночас установлено, що платники плати за землю, які визначать податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання за податковий період – квітень 2020 року у повному обсязі у строк до 30 червня 2020 року.

Крім того, у період з 1 березня по 31 березня 2020 року, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості.

Цей антикризовий Закон доповнив Перехідні положення Податкового кодексу України положеннями, надавши органам місцевого самоврядування у 2020 році право приймати рішення про зменшення ставок єдиного податку без урахування принципу стабільності, передбаченого п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4 та положеннями щодо оприлюднення рішень, якими встановлено податки та збори (пп.12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).     

Також Законом встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у період з 18 березня 2020 року по 31 березня 2020, проте мораторій не поширюється на санкції за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тобто Закон не звільняє платників від сплати ПДВ та від застосування до них фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ.

Водночас камеральні перевірки податкової декларації за звітні періоди березня – травня 2020 року можуть бути проведені упродовж 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їхнього подання, а якщо такі документи були надані пізніше – за днем фактичного подання.

Ще до цього Закону передбачено звільнення від нарахування обчислення та сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, які проводять незалежну професійну діяльність та членів фермерських господарств.

Чи є достатніми запроваджені заходи підтримки бізнесу та чи призведуть вони до дієвих результатів, покаже час.

З одного боку період податкових канікул виглядає досить коротким, оскільки відсутній строк адаптації та відновлення господарюючих суб’єктів. З іншого ж боку, цифри від надходження до бюджету податку на прибуток у 2020 році будуть досить низькими та не перспективними.

Запровадження ж мораторію на здійснення перевірок на період карантину також не призведе до очікуваного послаблення податкового тиску, оскільки більшість підприємств у цей час призупинили свою господарську діяльність.

Крім того, видається, що за таких умов місцеві бюджети зазнають надмірний фінансовий тягар, оскільки галузі, які живлять ці бюджети, частково перебувають на карантині, для інших – встановлено податкові канікули.

Заходи описані вище, встановлено Законом. Поряд з тим у парламенті перебувають законопроєкти, за умови прийняття яких підтримка підприємців та громадян України зможе розширитися та збільшиться.

Отже, епідемія коронавірусу — це важливий цивільний тест, і від того, як ми його складемо, залежить, у якій реальності ми опинимося після виходу з «коронавірусної лихоманки».

Джерело: Юридична газета 

Юридична газета: “Важливі питання визначення уповноваженої особи замовника”

Квітень 28, 2020

Нещодавно законодавець вніс зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). У розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення» нової редакції цього Закону, яка набула чинності з 19.04.2020, передбачено, що до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.

Згідно з нормами статті 13 Закону № 922, процедурами закупівель є:

· відкриті торги;

· торги з обмеженою участю;

· конкурентний діалог;

· переговорна процедура закупівлі.

У Законі № 922 не прописано особливих умов щодо проведення цих процедур, однак у ньому передбачено конкретні вимоги до спрощеної процедури закупівлі. 

Статтею 11 Закону № 922 зазначено, що відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа. При цьому про виконання таких закупівель тендерним комітетом чи про можливість делегувати йому такі повноваження не йдеться.

Таким чином, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі (придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за «порогові») з 19.04.2020 є лише уповноважена особа, що підтверджує і Мінекономіки.

Згідно зі статтею 11 Закону № 922, уповноважена особа визначається або призначається замовником одним із трьох способів:

1. Шляхом покладення на штатного працівника функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.

Варто зауважити, що на сьогодні чинним законодавством не передбачено спеціальної доплати за здійснення такої додаткової роботи.

2. Шляхом введення до штатного розпису посади, на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи.

Водночас постає питання, як бути тим установам, типовими штатними розписами  яких не передбачено таку посаду та не визначено умови оплати праці.

3. Шляхом укладання трудової угоди (контракту).

При цьому  особа, залучена замовником (у разі такого залучення)  за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, не може бути визначена уповноваженою. 

Таким чином, Замовникам у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» доведеться самостійно врегулювати питання роботи уповноважених осіб з публічних закупівель: чи додати посаду уповноваженої особи до штатного розпису установи, чи здійснювати доплати за виконання додаткової роботи тощо.

Джерело:  Юридична газета

Юридична газета: Особливості реалізації права на судовий захист в умовах карантину

Квітень 17, 2020

З метою законодавчого закріплення продовження строків розгляду справ та забезпечення учасників належним доступом до правосуддя Верховна Рада 30 березня 2020 року ухвалила Закон № 3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)”, згідно з яким Кодекс адміністративного судочинства України доповнено положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів.

Так, зокрема, Законом встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки, встановлені як для учасників справи, так і для самого суду.

До продовжених строків, встановлених для учасників справи, належать такі:

  • строк на апеляційне оскарження;
  • строк на звернення про перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами;
  • строки подання всіх основних процесуальних документів (заяв по суті, інших заяв та клопотань);
  • звернення зі скаргами щодо рішень та дій органів виконавчої служби чи приватних виконавців.

Щодо продовжених строків для суду, то до них належать:

  • строки розгляду справ;
  • строки для вчинення інших процесуальних дій, наприклад, строк на залишення апеляційної скарги без руху чи її повернення.

У разі, якщо строки для вчинення певних дій встановлюються безпосередньо рішенням суду (наприклад, строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень чи додаткових доказів), то такий строк, згідно із Законом №3275, також не може бути меншим, ніж строк карантину.

Крім того, Законом продовжено не лише процесуальні строки, а й строки звернення до суду.

Тобто, якщо раніше особа за загальним правилом мала змогу звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів протягом шестимісячного строку з моменту, коли вона дізналася про таке порушення, то тепер такий строк продовжується на період карантину.

Також під час карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Таким чином, Закон передбачає можливість участі в судовому засіданні, не виходячи з дому, за допомогою власного мобільного пристрою чи персонального комп’ютера.

Зазначається, що усі суди України продовжують здійснювати правосуддя для всього українського суспільства навіть в умовах надзвичайної ситуації та захищають права, свободи та інтереси громадян і під час карантину. А перелічені вище зміни до законодавства дозволяють реалізовувати право на судовий захист  без жодних порушень режиму карантину та самоізоляції.

 

Джерело:

Юридична газета

Юридична газета: Як почати користуватися підсистемою “Електронний суд”

Квітень 16, 2020

Покрокова інструкція реєстрація у підсистемі ЄСІТС “Електронний суд”:

 

 

1-93867870_845448819295169_5196985134821146624_n

2-93670692_845448999295151_2661265468651732992_n

3-93272856_845449025961815_5878026068744470528_n

4-92713202_845449072628477_5701000135417266176_n

5-93263045_845449125961805_4116644407103455232_n

6-93256073_845449169295134_433578228431454208_n

 

Джерело:

Юридична газета

Юридична газета: Як провести судове засідання через програму ZOOM, – розповідає суддя-спікер 7ААС

Квітень 9, 2020

8 квітня колегія суддів 7ААС провела два засідання у режимі відеоконференцзв’язку із використанням програми ZOOM. Онлайн-засідання процесуально відповідали новелам Кодексу адміністративного судочинства України. Про те, якою була процедура звернення до суду учасників справи, яким чином було проведено ідентифікацію учасника та загалом про новий досвід суду Прес-центру судової влади України розповіла суддя-спікер Сьомого апеляційного адміністративного суду Тетяна Сапальова

Законодавцем внесено важливі зміни до процесуальних кодексів, аби забезпечити право громадян на захист своїх прав та водночас запобігти поширенню вірусної хвороби COVID-19. Тепер можна проводити засідання у режимі відеоконференції, коли учасники судового процесу використовують власні технічні засоби, не перебуваючи при цьому в установах судів.

Наразі Державна судова адміністрація України розпочала процес врегулювання здійснення судочинства в умовах карантину. Так, 8 квітня 2020 року наказом ДСА України затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання за участі сторін поза межами приміщення суду. Цей документ передбачає запуск і використання нової системи відеоконференцзв’язку «EasyCon».

Звичайно, для того, аби система повноцінно запрацювала, знадобиться час, але учасники судового процесу вже можуть брати участь у дистанційних судових засіданнях.

Саме тому з метою забезпечення безперешкодного доступу громадян до судочинства судді Сьомого апеляційного адміністративного суду уже розпочали проводити засідання у новому форматі з використанням програм для дистанційного спілкування, зокрема випробували програму ZOOM.

Це програмне забезпечення доволі просте у використанні і не потребує особливих спеціальних умінь та навичок. Кожен користувач може завантажити програму ZOOM на свій гаджет і авторизуватись за допомогою e-mail або акаунта у Facebook. Наші IT-працівники зробили відповідні налаштування на технічних засобах у всіх залах судових засідань, аби розширити можливості використання відеоконференцій.

Тож ми вже маємо перший корисний досвід у проведенні таких засідань.

Здавалося б, процесуально спрощено можливість участі у засіданні, адже можна використовувати власний простір і технічні засоби, однак не все так просто виглядає на практиці. Вимоги Кодексу адміністративного судочинства України повинні бути дотримані, а тому, щоб взяти участь у дистанційному засіданні, потрібно виконати певний алгоритм дій.

Спочатку учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Це необхідно зробити не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Така заява має бути надіслана до суду електронною поштою.  Копія  заяви обов’язково в той самий строк надсилається учасником, що її подав, іншим учасникам справи. Це важливо, адже тепер усі учасники справи можуть брати участь у режимі відеоконференції.

Якщо учасники справи не заперечують проти проведення засідання у такому форматі, вони повинні повністю забезпечити технічну можливість своєї участі у дистанційному засіданні. Для цього сторони чи їхні представники мають встановити програму ZOOM на свій комп’ютер чи телефон, авторизуватись,  налаштувати мікрофон, навушники та камеру. Також учасники справи мають слідкувати, аби не виникало технічних збоїв з їхнього боку, щоб це не впливало на процес слухання справи.

Водночас потрібно  відповідально поставитись до того, що технічний бік тепер на 50% залежить і від учасника справи, адже він використовує свої особисті ресурси, і у такому випадку суд технічно не гарантує безперервність слухання справи.

Наступним кроком є організація конференції у програмі. Це забезпечує секретар судового засідання. Такі дії схожі на бронювання майданчика для судового засідання у режимі відеоконференції, яке здійснюється для проведення дистанційного розгляду справи.

Секретар судового засідання створює окремі конференції для усіх слухань справ та надсилає запрошення учасникам справи на їхню електронну адресу. У цих запрошеннях є посилання на конференцію, ID конференції та пароль доступу. Учасники можуть скористатись будь-яким варіантом, щоб долучитись до відеоконференції: перейти за посиланням або ввести номер конференції та пароль.

Безпосередньо перед засіданням учасники справи повинні за 10 хвилин до слухання справи зайти у систему задля перевірки зв’язку, а потім вони очікують на початок розгляду.

Ще одним дуже важливим моментом є ідентифікація особи – учасника справи. Для встановлення особи учасники справи заздалегідь надсилають на електронну адресу суду скан- чи фотокопії документів, що посвідчують їхню особу. Чинне процесуальне законодавство вимагає, щоб ці документи обов’язково були підписані електронним цифровим підписом. Далі працівники відділу прийому документів перевіряють наявність ЕЦП у програмі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» та передають документи для долучення до матеріалів справи. При цьому важливо звернути увагу на те, що надсилати документи сторонам потрібно завчасно, щоб уникати зволікань з технічних причин.

На початку судового засідання, на вимогу головуючого судді, учасники справи також повинні бути готові продемонструвати на камеру оригінали надісланих раніше документів, що посвідчують їхню особу.

Після цього розгляд справи відбувається за правилами проведення відкритого судового засідання, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України. Крім того, судом забезпечується повна відео- та аудіофіксація судового засідання у режимі відеоконференції. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до  матеріалів справи.

Отже, як бачимо, розгляд справи здійснюється з дотриманням усіх вимог чинного процесуального законодавства, однак при цьому мають бути враховані й деталі, які виникають внаслідок введення інновацій  у процесі розгляду справ в умовах карантину.

Сьомий апеляційний адміністративний суд працює на випередження і вже зараз, в умовах сьогодення, забезпечує доступ до правосуддя із дотриманням принципів гласності і відкритості, використовуючи новітні технології, які є у вільному доступі для учасників судового процесу.

 

Джерело:

Юридична газета

Юридична газета: 7ААС провів засідання за новим КАСУ із використанням Zoom

Квітень 8, 2020

Сьомий апеляційний адміністративний суд провів два засідання у режимі відеоконференцзв’язку за новими стандартами, передбаченими змінами до Кодексу адміністративного судочинства України.

Про це повідомляє Судова влада України.

Зазначається, що дві справи були заслухані із використанням програми ZOOM у режимі конференції. Питання проведення засідання дистанційно було узгоджено із учасниками процесу заздалегідь. Сторони не заперечували проти слухання справи у такому форматі.

Так, онлайн-засідання процесуально відповідали нормам Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому особи учасників справи встановлювались за надісланими копіями документів, що були підписані електронним цифровим підписом.

Слухання справ відбувалось у такому ж режимі, як і звичний формат відеоконференцій лише з використанням комунікаційного програмного забезпечення ZOOM.

У прес-службі суду зазначили, що новаційні підходи у проведенні судових засідань пов’язані із запровадженням карантинних заходів на території України. Таким чином, карантин не є обмеженням для доступу громадян до правосуддя.

 

Джерело:

Юридична газета

Юридична газета: Обрано суддю-спікера 7ААС

Лютий 18, 2020

17 лютого судді сьомого апеляційного адміністративного суду одноголосним рішенням зборів суддів обрали речницею суду Тетяню Сапальову.

Тож тепер комунікаційну команду 7ААС складають судді Тетяна Драчук та Тетяна Сапальова, саме їм доручено налагоджувати конструктивні зв’язки з мас-медіа та громадськістю, висвітлювати позицію від імені 7ААС та надавати коментарі щодо розгляду апеляційним судом справ.

Новий суддя-спікер обраний замість судді 7ААС Богдана Моніча, який водночас є головою Ради суддів України.

 

Джерело:

Юридична газета

Юридична газета: Електронний цифровий підпис: як повторно отримати в режимі онлайн

Лютий 17, 2020

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Надійний засіб електронного цифрового підпису – засіб електронного цифрового підпису, що має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Особистий ключ ЕЦП формується на підставі абсолютно випадкових чисел, що генеруються давачем випадкових чисел, а відкритий ключ обчислюється з особистого ключа ЕЦП так, щоб одержати другий з першого було неможливо. Особистий ключ ЕЦП є унікальною послідовністю символів довжиною 264 біти, яка призначена для створення електронного цифрового підпису в електронних документах. Працює особистий ключ тільки в парі з відкритим ключем. Особистий ключ необхідно зберігати в таємниці, адже будь-хто, хто дізнається його, зможе підробити електронний цифровий підпис.

Документ підписується ЕЦП за допомогою особистого ключа ЕЦП, який існує в одному екземплярі тільки у його власника. Цьому особистому ключеві відповідає відкритий ключ, за допомогою якого можна перевірити відповідність ЕЦП його власнику.

Отримати послуги ЕЦП фізична або юридична особа може в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК). Сьогодні таких центрів в Україні 24. Інформацію про них можна отримати з Електронного реєстру суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, на сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, який здійснює акредитацію центрів сертифікації ключів. Документи, які необхідно заповнити, та інструкції щодо оформлення особистого ключа ЕЦП можна знайти на сайті ІДД ДфС.

(для перегляду натисніть на зображення)

1-1

2-1

Строк дії сертифікатів ЕЦП не перевищує два роки. Після закінчення цього терміну для накладення ЕЦП на документи необхідно повторно скористатись послугами з отримання ЕЦП. Причиною цього є вимоги захисту інформації, які висуваються до засобів, що використовуються для накладення ЕЦП.

Повторне отримання ЕЦП в режимі онлайн

Клієнти АЦСК ІДД ДФС, які мають чинні посилені сертифікати, видані АЦСК ІДД ДФС, можуть генерувати власні ключі електронного цифрового підпису та проводити віддалену процедуру формування сертифікатів.

Читайте також: “Анонс судових засідань ВП ВС цього тижня: що цікавого“.

Обов’язковою умовою використання цього сервісу є те, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі АЦСК ІДД ДФС, які мають:

  • чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
  • незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
  • особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Отримати новий особистий ключ ЕЦП можна двома шляхами:

Як оформити ЕЦП за допомогою сайту ІДД ДФС?

(для перегляду натисніть на зображення)

3

4-1

1. Натисніть на поле вибору файлу та оберіть файл чинного особистого ключа. У поле паролю введіть пароль чинного ЕЦП та натисніть «Зчитати».

(для перегляду натисніть на зображення)

5-300x206

2. На сторінці, що відкриється, ознайомтеся з договором про надання електронних довірчих послуг та у разі згоди натисніть «Підписати та надіслати» для продовження отримання ЕЦП.

(для перегляду натисніть на зображення)

6

3. У вкладці «Створити новий ключ» оберіть назву файлу з особистим ключем та створіть пароль до нього.

(для перегляду натисніть на зображення)

7

8

4. Завантажте створені файли на файловий носій.

 

Джерело:

Юридична газета

Юридична газета: 7ААС обрав делегата на черговий з’їзд суддів України

Лютий 17, 2020

Представляти 7ААС на XVIII черговому з’їзді суддів України буде суддя Моніч Богдан Сильвестрович. Таке рішення сьогодні прийняли збори суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, підтримавши його кандидатуру 22 голосами.

 

Джерело:

Юридична газета

Юридична газета: Конкурс як спосіб реалізації права на державну службу

Лютий 6, 2020

У сучасних трансформаційних процесах, що відбуваються в українському суспільстві, дедалі вагомого значення набуває інститут державної служби. Державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

 

Для ефективного та якісного виконання завдань і функцій держави, побудови професійної, престижної, орієнтованої на потреби громадян державної служби, необхідні, передусім, кваліфіковані кадри. Визначальною процедурою відбору державних службовців є конкурс, процедура проведення якого в умовах реформування державної служби суттєво змінилася.

Як поповнити лави державних службовців, дізнатися про відкриті вакансії та особливості конкурсного добору на посади державних службовців категорії Б та В, розглянемо у нашій статті.

З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обовязки, проводиться конкурс на заміщення посад державної служби, процедуру проведення якого визначено Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою КМУ від 25.03.2016 р. №246 (зі змінами).

Для належної і прозорої організації процесу конкурсного відбору на посади державної служби створено Єдиний портал вакансій державної служби НАДС, на якому особи, що бажають працювати в державних органах, можуть знайти всю необхідну інформацію про відкриті вакансії державної служби України.

Першим етапом проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби є прийняття керівником державної служби в державному органі рішення про оголошення конкурсу, після чого наказ про оголошення конкурсу, умови, дата та час його проведення розміщуються на Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС. Також інформація про проведення конкурсу може бути оприлюднена на офіційному вебсайті відповідного державного органу, інших вебсайтах, у ЗМІ. Тож для пошуку вакантних посад державної служби слід періодично переглядати офіційні веб-сайти державних органів або здійснювати пошук на порталі вакансій за категоріями А, Б, В, областю/містом чи назвою органу державної влади.

Наступним етапом конкурсу є прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі.

З 26.09.2019 р., після набрання чинності змін до Порядку, особи,  які бажають взяти участь у конкурсі на посади державної служби категорій Б та В та відповідають вимогам, визначеним в умовах проведення конкурсу, у межах встановленого строку подають конкурсній комісії через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС таку інформацію:

– заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади за формою згідно з додатком 2 Порядку;

– резюме за формою згідно з додатком 2-1 Порядку, у якому зазначаються паспортні дані, відомості про вищу освіту, підтвердження рівня вільного володіння державною мовою, стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, визначеними в умовах проведення конкурсу;

– заяву, у якій повідомляють, що до них не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, та надають згоду на проходження перевірки і оприлюднення відомостей стосовно них відповідно до зазначеного Закону.

Також за бажанням можна подавати і додаткову інформацію, зокрема стосовно попередніх результатів тестування, досвіду роботи, компетентностей репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо). На електронні документи, які подаються для участі у конкурсі, обовязково накладається кваліфікований електронний підпис кандидата.

Варто зазначити, що до 31 грудня 2019 р. кандидати могли подати інформацію до конкурсної комісії особисто або надіслати її поштою. Але вже з 01.01.2020 р. така інформація подається лише онлайн через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС. Для цього потрібно створити власний профіль користувача та заповнити необхідну інформацію. Про результати розгляду поданої інформації служба управління персоналом державного органу повідомляє кандидата одним із доступних способів, обраних ним, протягом трьох днів з дня її надходження.

У разі, якщо інформація, подана кандидатом на посаду, відповідає встановленим умовам, конкурсант допускається до наступного, досить важливого етапу конкурсу – тестування на знання Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного  та іншого законодавства. Перелік тестових питань з варіантами відповідей затверджується НАДС та оприлюднюються на його офіційному вебсайті.

Тест містить 40 запитань, загальний час тестування становить не більше 40 хвилин. За результатами тестування кандидатам виставляються 2, 1 або 0 балів.

Для посад категорії Б 2 бали ставиться, якщо правильних відповідей 34 і більше, 1 бал за кількість правильних відповідей 26-33; 0 балів – менше 26 правильних відповідей.

Для посад категорії В 2 бали виставляються кандидатам, які відповіли правильно на 32 запитання і більше, 1 бал – на 24-31 запитання, 0 балів – 23 і менше.

Якщо конкурсант отримує 0 балів, він не допускається до наступного етапу конкурсу.

Проходження тестування насамперед залежить від належного рівня підготовки, тому для отримання прохідної кількості балів слід володіти достатніми знаннями норм Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного та іншого законодавства, а також слідкувати за змінами до даних нормативно-правових актів.

Крім того, за рішенням конкурсної комісії, для кандидатів на посади категорії Б можуть бути запропоновані ситуаційні завдання, за результатами яких оцінюється рівень професійної компетентності кандидата відповідно до посадових обов’язків. Для прикладу, кандидатам може бути запропоноване завдання описати план дій та заходів під час вирішення певної ситуації або підготувати проєкт організаційно-розпорядчого документа (листа, наказу, розпорядження, протоколу тощо).

На вирішення одного ситуаційного завдання надається одна година та за результатами його розвязання виставляються 1, 2 або 0 балів.

У разі проходження тестування та розв’язання ситуаційних завдань (для категорії Б) кандидати допускаються до співбесіди, під час якої кожен член конкурсної комісії оцінює знання, уміння, компетенції, необхідні особистісні якості конкурсантів. Шляхом додавання середніх балів, набраних конкурсантами під час проходження усіх етапів конкурсу, визначається загальна кількість балів кожного та формується загальний рейтинг кандидатів.

П’ять кандидатів з найбільшою кількістю балів відповідно до загального рейтингу запрошуються до завершального етапу конкурсного відбору – співбесіди, яку проводить керівник державної служби та за її результатами приймає рішення про переможця (переможців) конкурсу або про його (їхню) відсутність.

Отже, з огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що проходження конкурсного відбору це досить кропіткий і трудомісткий процес, який під силу пройти лише тим, хто ставить перед собою мету та старанно і впевнено прямує до неї.

 

Джерело:

Юридична газета

Для нормального відображення та для використання усіх можливостей сайту
увімкніть JavaScript у налаштуваннях переглядача. Після варто перезавантажити сторінку.