Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

З метою реалізації цього права 25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та в окремих районах, містах, селищах і селах Донецької та Луганської областей, а також депутатів Донецької та Луганської обласних рад.

Офіційно виборчий процес стартував 05 вересня 2020 року, а протягом наступних 50 днів відбуватиметься поетапна підготовка, проведення голосування та підбиття підсумків цих виборів.

За положеннями частини першої статті 196 Виборчого кодексу України, виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи:

1) утворення виборчих округів;

2) утворення дільничних виборчих комісій;

3) складання списків виборців, перевірка їх та уточнення;

4) висування та реєстрація кандидатів;

5) проведення передвиборної агітації;

6) голосування у день виборів;

7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Наприклад, до 6 вересня до ЦВК подавали копії рішень керівних органів партій про участь у виборах їхніх місцевих організацій. А впродовж 15 – 24 вересня відбувався процес висування кандидатів на посади голів рад населених пунктів та кандидатів у депутати та реєстрація їх відповідними виборчими комісіями.

З наступного дня після ухвалення рішення про реєстрацію кандидата починається етап передвиборної агітації, до 15 жовтня – відправлення запрошень, а 25 жовтня відбудеться власне голосування. З оголошенням результатів виборів 3 – 6 листопада завершиться виборчий процес депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

На кожному з визначених етапів суб’єкти виборчого процесу здійснюють дії, приймають рішення, які можуть бути оскаржені як до суду, так і до виборчої комісії.

Прикметно те, що 2020 рік, є унікальним для розвитку вітчизняного виборчого права, оскільки це перші вибори депутатів до відповідних рад територіальних громад та, крім того, вибори відбудуться за новим Виборчим кодексом України (далі – ВК України). Згідно з положеннями частини першої статті 20 ВК України, виборчий процес – це здійснення протягом встановленого періоду суб`єктами виборчого права, визначеними статтею 22, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їхніх результатів. Виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним.

З наведеної норми можна зробити висновок, що по завершенню певного етапу виборчого процесу дії, передбачені ним, не здійснюються.

Для забезпечення реалізації виборчих прав громадян України, підготовки та проведення виборів в Україні утворюються передбачені Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, що діють відповідно до свого статусу та повноважень, передбачених ВК України.

Водночас рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Про це зазначено у ст. ст. 63, 64 ВК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Оскільки обов’язковою умовою для розгляду питання, що оскаржується, є дотримання строку звернення до відповідного органу, особливо у швидкоплинних справах, доцільно нагадати такі строки. Так, зі скаргою до виборчої комісії, згідно зі статтею 66 ВК України, слід звертатись протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування, за винятком випадків, що мали місце в день голосування, під час підрахунку голосів виборців, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів. У виняткових випадках скарга подається не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії.

Водночас частиною шостою статті 273 КАС України визначено, що позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, окрім тих, які вчинено у день голосування.

З цією метою суди, виборчі комісії, органи Державного реєстру виборців, правоохоронні органи організовують свою роботу під час виборчого процесу, зокрема у вихідні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг (позовних заяв) і звернень виборчих комісій у строки та спосіб, встановлені цим Кодексом. При цьому необхідно пам’ятати, що імперативною нормою частини другої статті 64 ВК України передбачено перелік тих дій та рішень, які можуть бути оскаржені лише до суду.

Станом на 14 жовтня 2020 року 7ААС розглянув 33 справи, пов’язані з порушеннями виборчих прав під час перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

На цьому етапі виборчого процесу оскаржували рішення виборчих комісій про відмову в реєстрації кандидатів у депутати та на посади голів відповідних рад, пов’язані з недотриманням гендерного принципу під час формування єдиного та територіального виборчих списків кандидатів від організації партії. Зокрема ВК України запроваджено гендерну квоту, що передбачає не менше 40% представників однієї статі в списку партії, тобто серед 5 кандидатів повинно бути щонайменше дві жінки. Незабезпечення гендерного принципу є порушенням порядку висування кандидатів та, зокрема, частини 9 статті 219 ВК України й підставою для відмови у реєстрації таких кандидатів від партій. Прикладами судових рішень у таких спорах є справи № 120/5293/20-а, № 240/16891/20, № 560/5830/20, № 560/5855/20 тощо.

Крім того, порушення кількості кандидатів у депутати, які включаються до єдиного виборчого списку організації партії, не повинна перевищувати кількісний склад депутатів місцевої ради, що передбачено частиною 4 статті 219 ВК України. Рішення про відмову виборчих комісій у реєстрації таких кандидатів були предметом спору у справах: № 120/5293/20-а, № 120/5328/20-а тощо.

Серед розглянутих 7ААС виборчих справ в окремих випадках оскаржували рішення виборчих комісій про відмову у реєстрації кандидатів до відповідних місцевих рад через включення кандидатів більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних територіальних виборчих списків. Суди вказали на встановлену Кодексом необхідність формування територіальних виборчих списків у кожному територіальному виборчому окрузі, що зобов’язує місцеву організацію політичної партії висувати кандидатів у єдиному та кожному територіальному виборчих округах. Наприклад, у разі утворення 7-ми територіальних виборчих округів з виборів депутатів місцевої ради місцева організація політичної партії, що ухвалила рішення про участь у виборах депутатів цієї ради, має сформувати та затвердити на зборах, конференції один єдиний виборчий список з виборів депутатів місцевої ради та сім територіальних виборчих списків з дотриманням вимог Кодексу щодо кількості кандидатів у депутати в кожному такому списку та забезпечити відповідно до частини дев’ятої статті 219 Кодексу присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

Отже, кожен кандидат у депутати, включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата), також має бути включений до одного з територіальних виборчих списків. Кандидат не може бути включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата) організації партії більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних територіальних виборчих списків порядку висування кандидатів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 219 ВК України у єдиному виборчому списку визначається перший кандидат. З числа інших кандидатів, включених до єдиного виборчого списку, організація партії на тих самих зборах, конференції формує і затверджує територіальні списки кандидатів у депутати в кожному територіальному виборчому окрузі. Територіальний виборчий список організації партії повинен включати не менше п’яти і не більше дванадцяти кандидатів у депутати.

Оскільки порушення частин 5, 6 статті 219 ВК України тягне за собою порушення порядку  висування  кандидатів, територіальні виборчі комісії мають лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки, а саме відмовити в реєстрації кандидатів у депутати, застосувавши приписи пункту 1 частини 1 статті 230 ВК України. Прикладом рішення 7ААС у такій категорії спорів є справа № 240/16894/20.

Водночас з рішень 7ААС у виборчих справах встановлено правову позицію суду у справі про відмову виборчої комісії у реєстрації кандидата на посаду голови ради через допущену описку в автобіографії кандидата, подану разом з пакетом документів.

Зокрема у справі № 240/17126/20 суд вказав, що механічна помилка, допущена в тексті автобіографії (рік народження), не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей та не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Стаття 224 ВК України визначає умови реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, зокрема пунктами 4-7 частини 1 статті 224 ВК України визначено перелік документів кандидата.

За приписами частин 3, 4 статті 230 ВК України, помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, якщо наявність їх не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей, не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

У разі відсутності в поданих на реєстрацію документах інформації, яка обов`язково повинна бути зазначена відповідно до вимог цього Кодексу, про це невідкладно повідомляють відповідного суб`єкта подання документів.

Виявлені недоліки у поданих документах можуть бути усунуті шляхом подання не пізніше наступного дня після отримання зазначеного повідомлення уточнених або інших документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Якщо уточнені або інші документи не надійшли у цей строк, відповідні документи вважаються відсутніми.

Разом з тим суд вказав, що у виборчої комісії була можливість встановити рік народження кандидата на посаду голови з наданих документів, а саме з копії паспорта кандидата та банківського документу про сплату застави, тому технічна описка в автобіографії не може вважитись помилкою в розумінні вимог ВК України та не може бути підставою для відмови у його реєстрації.

З детальною інформацією щодо виборчих справ ви можете ознайомитись на сайті 7ААС за посиланням https://7aac.gov.ua/gromadyanam/viborchij-proces/vibory2020/

За інформацією відділу узагальнення судової практики