Мітки: Українське право

Українське право: Як отримати судове рішення, – алгоритм дій від 7ААС

Вересень 7, 2020

У Сьомому апеляційному адміністративному суді пояснили, як можна отримати судове рішення.

Якщо ви учасник судового процесу, то ви отримаєте рішення суду поштою. Для цього не потрібно подавати жодних заяв чи клопотань. Як тільки судове рішення буде виготовлено, його автоматично направлять на вашу поштову адресу.

«Але якщо ви не були учасником справи, але певне судове рішення стосується ваших прав, свобод чи інтересів, то ознайомитись із ним ви можете, попередньо надіславши до Сьомого апеляційного адміністративного суду письмову заяву з проханням отримати копію відповідного судового рішення особисто в приміщенні суду або ж направити її на вашу поштову чи електронну адресу», – зазначили у суді.

Аналогічну заяву можуть направляти до суду й учасники справи, якщо бажають повторно отримати копію судового рішення. При цьому варто пам’ятати, що як учасникам справи, так і особам, які не брали участі у розгляді справи, але чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, за видачу копії судового рішення необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

І найзручніший спосіб ознайомитись із судовим рішенням – це знайти його у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР). Інформація з ЄДРСР є у вільному доступі, тож ознайомитись із текстами судових рішень можуть не лише учасники справ і особи, чиїх прав, свобод та інтересів стосується судове рішення, а й абсолютно всі зацікавлені громадяни.

Так, судове рішення формують в автоматизованій системі документообігу суду, і одразу ж судді, що входять до складу колегії, підписують його своїми електронними цифровими підписами. Далі через автоматизовану систему документообігу суду судове рішення автоматично надсилається до ЄДРСР для його подальшого оприлюднення.

Але це не означає, що судове рішення миттєво з’являється у вільному доступі реєстру. Річ у тім, що будь-яке судове рішення містить персональні дані учасників судового процесу та інші відомості, які не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства. Таким чином, перед оприлюдненням усі судові рішення підлягають знеособленню даних.

Обов’язок знеособлення даних у текстах судових рішень покладено на адміністратора ЄДРСР. Оскільки до реєстру з усіх судів України щодня потрапляє велика кількість судових рішень, то усі їх неможливо обробити й знеособити миттєво. Цей процес відбувається протягом 3-х робочих днів з дня реєстрації рішень у ЄДРСР у порядку черговості їхнього надходження.

Таким чином, судове рішення потрапляє до ЄДРСР у день його підписання, однак з’являється у вільному доступі лише після знеособлення.

Щоб знайти потрібне судове рішення у ЄДРСР, потрібно зайти на офіційний вебпортал «Судова влада України», перейти в меню вкладки «Реєстри та системи» і обрати Єдиний державний реєстр судових рішень. Перед вами з’явиться форма з варіантами пошуку судового рішення, потім потрібно внести дані, що стосуються судового рішення, та натиснути «Пошук». Після цього перед вами з’явиться потрібний документ.

«Ще однією перевагою ознайомлення з судовими рішеннями у ЄДРСР є те, що ви абсолютно безкоштовно можете не лише шукати й переглядати судові рішення, а й копіювати та роздрукувати повні тексти судових рішень або їхні частини.

Яким чином ознайомитись із судовим рішенням – вирішувати вам. Якщо ви учасник справи – обирайте найзручніший для вас спосіб. Якщо ж ви юрист-практик, науковець, журналіст, громадський діяч чи просто цікавитесь усіма чи окремими категоріями судових рішень, тоді Єдиний державний реєстр судових рішень стане вам у пригоді. Адже завдяки ЄДРСР ви можете не просто ознайомитись з конкретним судовим рішенням, а й шукати та вивчати судову практику, аналізувати й порівнювати рішення різних судів в аналогічних справах, брати їх за основу досліджень чи використовувати їх як матеріал для публікацій у ЗМІ тощо», – додали у Сьомому апеляційному адмінсуді.

 

Джерело:

Українське право

Українське право: Старт виборчої кампанії: Україна голосуватиме за новим законодавством

Вересень 7, 2020

5 вересня 2020 року офіційно розпочинається виборча кампанія місцевих виборів в України у 2020 році.

Так, 25 жовтня 2020 року відбудуться вибори до обласних рад і вибори міських голів і рад громад.

Також вперше відбудуться вибори депутатів районних рад нових районів, і вперше народне волевиявлення відбуватиметься вже за новим виборчим законодавством.

У Сьомому апеляційному адміністративному суді зазначили, що у контексті цього питання перед державою постали серйозні виклики, зокрема дотримання карантинних заходів під час виборів, забезпечення інклюзивності виборів, запобігання кібервтручанням у виборчий процес, гласність, звітність органів влади перед суспільством та міжнародними організаціями.

«Виборчий кодекс України набув чинності 1 січня 2020 року. Значним досягненням цього документа є закріплення правових норм, які регулюють використання у виборчому процесі електронних сервісів та інноваційних технологій. Так, у ст. 18 Виборчого кодексу України передбачено можливість голосування на дільниці за допомогою комп’ютера (машинне голосування) та підрахунку голосів за допомогою електронних систем.

Щоправда, рішення про проведення експерименту з використанням інноваційних технологій ухвалює Центральна виборча комісія на окремих дільницях з дотриманням всіх вимог та процедур для відповідних виборів та голосування виборців у спосіб та в порядку, визначеному цим Кодексом», – пояснили у 7ААС.

При цьому результати таких експериментів чи пілотних проєктів будуть використані для надання пропозицій щодо вдосконалення законодавства щодо впровадження інноваційних технологій, технічних та програмних засобів під час організації та проведення виборів. Водночас такі результати не можуть бути використані для встановлення підсумків голосування чи результатів виборів, оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів виборчого процесу.

Важливо й те, що ніхто з виборців не може бути примушений до участі в експерименті або пілотному проєкті з використанням інноваційних технологій.

«З метою забезпечення електронної доступності, що особливо актуально під час карантину, усі рішення виборчої комісії, згідно зі статтею 23 цього Кодексу, мають бути невідкладно на її офіційному веб-сайті із забезпеченням можливості перегляду, копіювання та роздрукування інформації», – додав суд.

Ще однією новацією виборчого законодавства є можливість змінити місце голосування через інтернет. Таким чином, виборці, які мешкають не за адресою реєстрації (зокрема внутрішньо переміщені особи ), мають змогу змінити виборчу адресу без відвідування органу ведення Державного реєстру виборців. Це значно спрощує доступ до виборів особам з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, людям поважного віку.

Також у Виборчому кодексі України зазначено, що всі приміщення для голосування мають бути архітектурно доступними, щоб забезпечити безперешкодний доступ для маломобільних груп населення.

Новим Виборчим кодексом також передбачено право виборця оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії, під час проведення голосування, незабезпечення встановлених цим Кодексом умов для голосування виборців з порушенням здоров’я.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом, процесом референдуму, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Апеляційні скарги на рішення у справах виборчої категорії подаються згідно зі статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядок оскарження рішень за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом чи референдумом, закріплений у статті 278 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, можуть бути подані у дводенний строк з дня їхнього проголошення, а на судові рішення , ухвалені до дня голосування, не пізніше як за чотири години до дня голосування.Апеляційна скарга на судове рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

У справах, пов’язаних з виборчим процесом чи референдумом суд проголошує повне судове рішення, а його копії невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Судове рішення у таких справах набирає законної сили з моменту проголошення судом апеляційної інстанції і не може бути оскаржене. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду не може повертати таку справу на новий розгляд (частина друга, третя статті 272 КАС України).

Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Верховного Суду. Судом апеляційної інстанції в такому разі є Велика палата Верховного Суду, яка переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

 

Джерело:

Українське право

Українське право: “Суд пояснив, що таке електронний цифровий підпис і як його отримати”

Лютий 27, 2020

 

Сьомий апеляційний адміністративний суд пояснив, шо таке електронний цифровий підпис.

Електронний цифровий підпис – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Надійний засіб електронного цифрового підпису – це засіб електронного цифрового підпису, що має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Особистий ключ ЕЦП формується на підставі абсолютно випадкових чисел, що генеруються давачем випадкових чисел, а відкритий ключ обчислюється з особистого ключа ЕЦП так, щоб одержати другий з першого було неможливо.

Особистий ключ ЕЦП є унікальною послідовністю символів довжиною 264 біти, яка призначена для створення електронного цифрового підпису в електронних документах. Працює особистий ключ тільки в парі з відкритим ключем. Особистий ключ необхідно зберігати в таємниці, адже будь-хто, хто дізнається його, зможе підробити електронний цифровий підпис.

Документ підписується ЕЦП за допомогою особистого ключа ЕЦП, який існує в одному екземплярі тільки у його власника. Цьому особистому ключеві відповідає відкритий ключ, за допомогою якого можна перевірити відповідність ЕЦП його власнику.

Де отримати електронний цифровий підпис

Отримати послуги ЕЦП фізична або юридична особа може в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК). Сьогодні таких центрів в Україні 24. Інформацію про них можна отримати з Електронного реєстру суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, на сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, який здійснює акредитацію центрів сертифікації ключів.

Документи, які необхідно заповнити, та інструкції щодо оформлення особистого ключа ЕЦП можна знайти на сайті ІДД ДфС.

Строк дії сертифікатів ЕЦП не перевищує два роки. Після закінчення цього терміну для накладення ЕЦП на документи необхідно повторно скористатись послугами з отримання ЕЦП. Причиною цього є вимоги захисту інформації, які висуваються до засобів, що використовуються для накладення ЕЦП.

Повторне отримання ЕЦП в режимі онлайн

Клієнти АЦСК ІДД ДФС, які мають чинні посилені сертифікати, видані АЦСК ІДД ДФС, можуть генерувати власні ключі електронного цифрового підпису та проводити віддалену процедуру формування сертифікатів.

Обов’язковою умовою використання цього сервісу є те, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі АЦСК ІДД ДФС, які мають:

чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Отримати новий особистий ключ ЕЦП можна двома шляхами:

онлайн, заповнивши форми на сайті ІДД ДФС;

скориставшись безкоштовним програмним забезпеченням “ІІТ Користувач ЦСК-1”.

Як оформити ЕЦП за допомогою сайту ІДД ДФС?

1. Натисніть на поле вибору файлу та оберіть файл чинного особистого ключа. У поле паролю введіть пароль чинного ЕЦП та натисніть «Зчитати».

2. На сторінці, що відкриється, ознайомтеся з договором про надання електронних довірчих послуг та у разі згоди натисніть «Підписати та надіслати» для продовження отримання ЕЦП.

3. У вкладці «Створити новий ключ» оберіть назву файлу з особистим ключем та створіть пароль до нього.

4. Завантажте створені файли на файловий носій.

Джерело: Українське право

Українське право: СУД У ВІННИЦІ ПОВІДОМИВ ПРО 7 ВАКАНСІЙ

Лютий 7, 2020

Сьомий апеляційний адміністративний суд оголосив конкурс на заміщення вакантної посад державної служби категорії «Б» та «В». Про це повідомила пресслужба суду.

Вакантними є посади:

начальника відділу забезпечення діяльності Голови суду та його заступника (читати умови);

начальника відділу інформаційно-технічного забезпечення (читати умови);

головного спеціаліста відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду (читати умови);

головного спеціаліста відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення (читати умови);

секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу (читати умови);

секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу (читати умови).

Державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність з практичного виконання завдань і функцій держави.

Нагадаємо, згідно зі статтею 50 Закону України “Про державну службу” заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця і 4) премії (у разі встановлення).

Окрім того, працівникам апарату суду в межах фонду оплати праці надається матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби конкурс проводиться поетапно:

1) прийняття рішення про оголошення конкурсу;

2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу;

3) прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;

4) проведення тестування та визначення його результатів (перелік тестових питань);

5) розв’язання ситуаційних завдань та визначення їхніх результатів (у разі визначення Комісією або конкурсною комісією необхідності розв’язання ситуаційних завдань);

6) проведення співбесіди та визначення її результатів;

7) складення загального рейтингу кандидатів;

8) визначення керівником апарату суду переможця (переможців) конкурсу;

9) оприлюднення результатів конкурсу.

 

Джерело:

Українське право

Українське право: НОВІ ПРАВИЛА НАДСИЛАННЯ СУДОВИХ ПОВІСТОК ПОКАЗАЛИ В ІНФОГРАФІЦІ

Січень 12, 2020
 

Сьомий апеляційний адміністративний суд відобразив нові правила надсилання судових повісток фізичним та юридичним особам в інфографіці.

Нагадаємо, що 27 грудня 2019 року Уряд вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку, зокрема щодо надсилання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка».

1.jpg

2.jpg

 

Джерело:

Українське право

Українське право: Чи можна отримати компенсацію за невикористані відпустки, – пояснення суду

Листопад 13, 2019

Сьомий апеляційний адміністративний суд роз’яснив особливості надання відпусток за минулі роки.

Питання, пов’язане з відпусткою, турбує мало не кожного працівника, який після важкої продуктивної праці впродовж року мріє про законний відпочинок.

«На багатьох підприємствах щороку кадровики стикаються з ситуацією, коли хтось із працівників не був у відпустці або використав лише її частину. Причини для цього можуть бути різноманітні: це і завантаженість працівника роботою, якого не має змоги ніким замінити, і небажання самого працівника йти у відпустку тощо. Згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону України «Про відпустки» забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Це є порушенням законодавства про працю, проте виходячи з різних життєвих ситуацій, таке явище є, і з цим потрібно боротись, щоб уникнути подібного порушення в майбутньому», – йдеться у повідомленні.

Тому не зважаючи на те, що законодавством передбачена, щорічна відпустка, на практиці це правило не завжди діє, тож в окремих працівників накопичуються відпустки за два, три або й більше років.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник може втратити право на використання щорічної відпустки за минулі робочі роки. Немає також заборони надавати в майбутньому щорічну відпустку, невикористану в поточному році. Це означає, що відпустки, не використані в минулих роках, не «зникають». Тому, за наявності невикористаних відпусток, спочатку надають їх, а вже потім — дні відпустки за поточний робочий рік (лист Мінсоцполітики від 24.12.2013 № 152/13/82-13).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відпустки» забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Згідно зі ст. 10 згаданого вище Закону загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.

Окрім цього, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні основні та додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Зазначене обмеження стосується тривалості щорічних відпусток за відпрацьований робочий рік, а тому у разі надання щорічних відпусток за декілька попередніх років це обмеження не застосовується. Тому, наприклад, якщо працівник побажає використати декілька відпусток поспіль, невикористаних у минулих роках, у роботодавця немає причин йому в цьому відмовити.

Роботодавець може обмежити їхню тривалість лише у зв’язку з тим, що відсутність працівника протягом такого часу може негативно вплинути на робочий процес. При цьому у працівника залишається право на використання відпустки і за поточний робочий рік, оскільки чинне законодавство не мiстить заборони на використання працiвником щорiчної вiдпустки за поточний рік, якщо він не використав відпустки за попереднi роки.

Законом передбачено, що роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, які надаються працівникам, тобто стосовно працівника має бути відображена інформація про кількість належних йому днів відпустки за певний робочий рік, а також про їхнє фактичне використання. Таку інформацію, зазвичай, відображають в особовій картці працівника №П-2 або №П-2ДС. Але відслідковувати надання відпусток за допомогою особових карток важко та незручно, тому для полегшення роботи працівників кадрової служби, а також для правильного обліку відпусток на підприємстві краще вести Журнал обліку відпусток, (хоча його ведення не є обов’язковим).

Усі невикористані відпустки мають бути внесені до графіка відпусток на поточний рік. Тобто у зазначеному графіку щодо кожного працівника має бути інформація про відпустки як за поточний рік, так і за минулі робочі роки. За наявності заборгованості щодо відпусток за минулі роки графік дасть змогу спланувати надання належних працівникам відпусток. Якщо ж сталось так, що відпустки, не отримані за минулі роки, не включені до графіку відпусток, то це не означає, що працівник не має права їх взяти, невикористані відпустки можуть бути надані за заявою працівника.

Порядок надання відпусток за минулі роки такий же, як і для поточних відпусток. Звертаємо увагу на те, що для відпусток за минулі роки існує правило поділу на частини, встановлене частиною першою ст. 12 Закону України «Про відпустки». Тобто основна безперервна частина щорічної відпустки за кожний робочий рік має становити не менше 14 календарних днів.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про відпустки» передбачено заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією за бажанням працівника. Разом з цим тривалість наданої працівнику щорічної та додаткових відпусток не має бути меншою ніж 24 календарні дні. Тому компенсація можлива лише в межах робочого року та після його закінчення за умови, якщо працівник використав 24 календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за цей робочий рік. Якщо ж у працівника є невикористані щорічні основні відпустки тривалістю 24 календарні дні кожна, то компенсації він отримати не зможе. Така вимога пов’язана з тим, що відпустка надається працівнику насамперед для відпочинку та зміцнення здоров’я, тому закон і забороняє роботодавцю компенсувати грошима ненаданий відпочинок. Також звертаємо увагу, що окремій категорії працівників, а саме особам віком до 18 років, заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Проте накопичувати, а потім використовувати або отримувати компенсацію можна тільки за щорічні відпустки, які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки», та додаткову соціальну відпустку на дітей відповідно до ст. 19 зазначеного вище закону. До таких відпусток належать: щорічна основна відпустка; щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці; інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством; додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину —інваліда з дитинства підгрупи А групи І.

Якщо працівник звільняється і має невикористані відпустки за минулі роки чи поточний рік, але не хоче їх брати, підприємство виплачує йому грошову компенсацію за всі дні цих відпусток. Незалежно від того, за який рік надається відпустка, для обчислення відпускних враховується середній заробіток працівника за останні 12 календарних місяців. Сума компенсації обчислюється як добуток середньоденного заробітку та кількості календарних днів невикористаних відпусток. Зверніть увагу, що додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надається не за робочий, а за календарний рік. Тому у разі звільнення працівника на початку або в середині року йому виплачується компенсація за таку відпустку повної тривалості.

 

Джерело:

Українське право

Юридична газета: У 7ААС на службу заступив підрозділ ТУ Служби судової охорони

Листопад 12, 2019

У Сьомому апеляційному адміністративному суді на службу заступив підрозділ ТУ Служби судової охорони.

11.11.19.11

Як зазначається, 11 листопада 2019 р. спеціалізований підрозділ, отримавши останні настанови від керівництва, перейняв пост від співробітників Національної гвардії України.

Утворення Служби судової охорони – це виважений і вкрай потрібний крок для судової системи, адже цей спеціалізований охоронний орган є гарантією безпеки у першу чергу відвідувачів суду і звичайно суддів та працівників судових установ. Почесно, що ця знакова подія відбувається у приміщенні Сьомого апеляційного адміністративного суду, оскільки наше керівництво доклало максимум зусиль для облаштування сучасного охоронного пункту та старту діяльності ТУ ССО у Вінницькій області“, – зазначив голова Ради суддів України та суддя 7ААС Богдан Моніч.

Заступник Голови Служби судової охорони Олександр Гавришук зазначив: “Тепер суди України гарантовано будуть захищені, адже працівники новоутвореної структури відповідають усім критеріям і гідно нестимуть службу“.

Джерело:

Українське право

Українське право: Суд назвав основні новели нового закону про публічні закупівлі

Листопад 4, 2019

Сьомий апеляційний адміністративний суд назвав найважливіші новели Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», який набув чинності 20 жовтня 2019 року.

У статті 11 розділу 3 зазначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі є уповноважена особа, яка планує закупівлі, формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі та проводить закупівлі, зберігає документацію. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу, а рішення робочої групи має лише дорадчий характер. Тобто відповідальність з тендерних комітетів переноситься на уповноважених осіб. Уповноважені особи повинні мати необхідний рівень знань в галузі публічних закупівель і підтвердити його, склавши безкоштовний тест на сайті прозорих закупівель. Але до кінця 2021 року, згідно із цим законом, триватиме перехідний період: закупівлі можуть проводити і тендерні комітети.

Ще одна новація – інструменти для підвищення ефективності закупівель: електронні каталоги, які працюють за принципом онлайн-магазину. Постачальники розміщують там свої товари, а державні замовники вибирають з наявних та купують, що значно спрощує процес закупівлі для бюджетної установи.

За новим Законом стає обов’язковим використання електронної системи ProZorro для державних закупівель вартістю від 50 тис.грн, тобто знижено поріг безтендерних закупівель з 200 тис.грн до 50 тис.грн. Крім того, звітувати у системі ProZorro потрібно буде за всі закупівлі (навіть від 1 копійки). Раніше ж замовники надавали звіт у систему ProZorro від 50 тис.грн.

Змінено й підстави для відмови в  участі у процедурі закупівлі. Зокрема, відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі  можливо за таких умов:

  • учасник процедури закупівлі має заборгованість зі сплати податків і зборів, тобто обов’язкових платежів. Винятком є ситуація, коли учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника;
  • замовник мав негативний досвід співпраці з учасником протягом останніх трьох років.

У статті 17 зазначено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Учасник, який переміг у тендері, буде мати 24 години на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції, що дозволить продавцю не втратити тендер, а держзамовнику забезпечить збереження найбільш економічно вигідної пропозиції.

У статті 33 збільшено строк укладання договору – до 60 днів.

Введенню нової процедури – торгів з обмеженою відповідальністю для тендерів складних предметів закупівель присвячено шостий розділ цього Закону. Тут детально описано умови застосування торгів з обмеженною відповідальністю, етапи їхнього проведення та кваліфікаційний відбір учасників.

В останньому розділі зазначено про внесені зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема передбачено низку значних штрафів замовнику. Так, штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається на службових (посадових) та уповноважену особу замовника у разі порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасного надання або ненадання роз’яснень щодо змісту тендерної документації; невідповідності тендерної документації вимогам законом; перевищення межі розміру забезпечення тендерної пропозиції згідно із закону; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції, невідповідності тендерної документації до вимог законодавства, а у разі повторного виникнення правопорушення протягом року штраф – двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також штраф у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачається керівнику замовника за укладання договорів купівлі товарів, надання послуг до/без проведення процедур закупівель.

Крім того, передбачена відповідальність за невиконання рішення Антимонопольного комітету України, який є органом оскарження, у вигляді штрафу керівнику замовника у розмірі від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, новий закон передбачає посилення відповідальності у галузі закупівель, перехід від тендерного комітету до одноособовості,    впровадження нових електронних інструментів, введення нової процедури – торги з обмеженою участю, нові штрафи на керівників замовників та    збільшення розмірів штрафу за порушення законодавства у сфері закупівель.

Джерело:

Українське право

Українське право: Гласність та відкритість судового процесу – один з основних принципів адміністративного судочинства

Листопад 1, 2019

Гласність та відкритість судового процесу є одним з основних принципів адміністративного судочинства, нагадує Сьомий апеляційний адміністративний суд.

Однією з основних засад здійснення судочинства в Україні, згідно зі ст. 129 Конституції України, є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Принцип гласності та відкритості судового процесу визнається також Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, у ч. 1 ст. 11 вказаного закону зазначено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Кодексом адміністративного судочинства України гласність та відкритість адміністративного процесу також визнано одним із основоположних принципів адміністративного судочинства.

Відкритий розгляд означає встановлений процесуальним законом порядок розгляду справ у судах, за якого судові засідання проводяться відкрито з наданням реальної й рівної можливості громадянам, які цікавляться справою, бути присутніми в залі, стежити за ходом судового розгляду, конспектувати, стенографувати те, що відбувається, використовувати портативні аудіотехнічні пристрої (кіно, фото та відеозйомка із застосуванням стаціонарної апаратури провадяться тільки з дозволу суду й учасників процесу). Обмеження принципу відкритого розгляду судової справи можуть бути тільки легальні, тобто передбачені законом. Для кожного виду судочинства існують спеціальні підстави таких обмежень.

Гласність судового процесу є основною і необхідною умовою справедливого розгляду справи незалежним і безстороннім судом, а так само є забезпеченням можливостей для захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Відкритий розгляд справи означає, що кожний громадянин, якому виповнилося 16 років, має право бути присутнім в залі судового засідання і може робити письмові нотатки. Відкритий судовий розгляд посилює громадський контроль за діяльністю суду, підвищує у суддів і осіб, які беруть участь у справі, почуття відповідальності, забезпечує виховний вплив судового процесу.

З цією ж метою під час судового засідання може проводитись теле-, звуко-, відеозапис, кінозйомка. Проте проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускається з дозволу суду. Суд вирішує це питання ухвалою, враховуючи, чи не будуть вказані дії негативно впливати на нормальний перебіг судового розгляду і чи не перешкодять вони встановленню істини у справі. Однак фото- і кінозйомка, відео- і звукозапис можуть бути заборонені судом навіть у разі, коли ці дії проводяться без застосування стаціонарної апаратури, якщо їхнє проведення перешкоджає нормальному перебігу судового засідання (наприклад, вони негативно впливають на осіб, які допитуються судом, тощо).

Гласність для сторін, на відміну від загальної гласності, відбива­ється у їхньому праві на гласне судочинство, а також у праві бути повідом­леними про зміст вимог і заперечень сторін, знайомитися з матеріа­лами судової справи, бути вислуханими у судовому засіданні тощо. Суд має всіляко гарантувати це право. Гласність судочинства прита­манна формально всім провадженням судочинства — під час розгляду справи по суті, апеляційному та касаційному переглядах (крім наказ­ного провадження).

Важливим аспектом гласності судочинства є відкритість судових засідань. У статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд пов’язується з відкритим розглядом справи.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Закритий судовий розгляд допуска­ється у разі, якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у спра­ві, або відомостей, що принижують їхню честь і гідність.

Суттєвим аспектом загальної гласності судочинства є публікація су­дових рішень та інформації про справи, що розглядаються суда­ми, а також право кожного отримувати інформацію про судові справи.

Законом України «Про доступ до судових рішень» визначено порядок до­ступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння одна­ковому застосуванню законодавства. Цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ве­дення Єдиного державного реєстру судових рішень (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 2 Закону кожен має право на доступ до судових рішень. Це право забезпечується оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення можуть опубліковува­тися у друкованих виданнях, поширюватися в електронній формі з дотриманням вимог цього Закону. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом. Особи, які не беруть (не брали) участі у справі, мають право ознайомитися із судо­вим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосуєть­ся їхніх прав, свобод, інтересів чи обов’язків, у порядку, передбаче­ному цим Законом.

Так, зокрема, на веб-сайті 7 ААС у вкладці «Громадянам» усі відвідувачі можуть вільно знайти у інформацію щодо графіка розгляду справ та інформацію про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку.

Окрім цього, користувачі нашого сайту можуть слідкувати за перебігом судового засідання в режимі онлайн, адже трансляція розгляду адміністративних справ здійснюється за згодою сторін.

Варто зазначити, що гласність судочинства в Конституції поєднується з повною фікса­цією судового процесу технічними засобами, оскільки фіксація судо­вого процесу технічними засобами розглядається як спосіб забезпе­чення гласності судочинства. Недотримання встановлених правил під час складання та оформлення протоколів позбавляє їх доказової сили і про­цесуального значення.

Отже, принципи гласності та відкритості судового процесу є невід’ємною ознакою прозорості діяльності судової гілки влади, які підвищують рівень довіри суспільства до судової системи.

Українське право: Суд роз’яснив процедуру видачі виконавчих листів

Вересень 22, 2019

Сьомий апеляційний адміністративний суд роз’яснив процедуру видачу виконавчих листів у суді.

У суді нагадали, що розгляд справи складається з певних законодавчо передбачених стадій, кількість яких може варіюватись залежно від обставин у справі та суті спору, однак фінальною крапкою завжди є рішення суду.

Обов’язковість судового рішення, що закріплена статтею 129 Конституції України, є однією з основних засад здійснення судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судове рішення, яким закінчується розгляд адміністративної справи, ухвалюється іменем України (стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України). Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їхніми об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.

Звичайно, законодавцем передбачено строки виконання рішення суду добровільно, однак на практиці часто зустрічаються випадки ігнорування цього обов’язку. Для того, щоб ініціювати примусове виконання рішення суду, спочатку потрібно отримати виконавчий лист.

Згідно зі ст. 373 КАС України,  виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок видачі виконавчого листа чітко регламентований. Цей документ видається за заявою осіб, на користь яких було ухвалено судове рішення, або їхніх представників після набрання судовим рішенням законної сили, а у справах, за якими рішення підлягає негайному виконанню, – у день ухвалення судового рішення.

Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначений ст. 371 КАС України.

Виконавчий лист видається особисто стягувачу або його представникові, який на заяві про видачу виконавчого листа ставить свій підпис. Дані про видачу виконавчого документа вносяться до журналу обліку видачі виконавчих листів.

 

Джерело: Українське право

Для нормального відображення та для використання усіх можливостей сайту
увімкніть JavaScript у налаштуваннях переглядача. Після варто перезавантажити сторінку.