Юридична практика: “Телефонне право” (Інтерв’ю судді-спікера 7ААС Тетяни Драчук)
ДСА України затвердила порядок проведення відеоконференції з використанням особистих технічних засобів сторін
Як сторони справи можуть реалізувати своє право брати участь в судовому засіданні по відеозв’язку з власного телефону
Обмеження, введені у зв’язку з пандемією СOVID-19, істотно вплинули на всі сфери життя. І якщо призупинити роботу приватного бізнесу, наприклад, з продажу кави на винос можна (не без втрат для підприємця, звичайно), то такі процеси, як правосуддя, не можуть бути зупинені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Однак необхідність здійснення правосуддя вимагає залучення до цього процесу суддів, співробітників апаратів судів, прокурорів, адвокатів та інших представників сторін, чиє прибуття в суди, особливо міжміське переміщення, зважаючи на низку заборон, накладених Кабінетом Міністрів України, вельми ускладнене. Вирішити цю проблему з подачі суддів і адвокатів взялися народні обранці, які Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням COVID-19» (Закон № 540- ІХ) внесли поправки до процесуальних кодексів, передбачивши, зокрема, можливість проведення засідань в режимі відеоконференції за межами суду з використанням особистих технічних пристроїв сторін.
Дослівно норми процесуальних кодексів, наприклад нова частина 4 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, свідчать: «під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, учасники справи можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза будівлею суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особистості учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу або спеціальний статус особи» або Державною судовою адміністрацією України ».
Поки багато суддів і адвокати включилися в дискусію про технічну можливість провести такі судові засідання і дотриманні процесуальних строків (з урахуванням того, що одночасно парламентарії продовжили на період карантину всі без винятку процесуальні терміни, включаючи такі, як термін на подачу відзиву на позов, наприклад) , в окремих справах подібні засідання вже навіть провели.
Так, гучним в зв’язку з цим стало визначення судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який призначив засідання у такому режимі з використанням програми Zoom. Засідання має відбутися 13 квітня о 13.30 у справі № 160/2860/20 за позовом юридичної особи до митниці.
Чи міг суддя прийняти таке рішення, не чекаючи рішення будь-якого з органів суддівського управління або самоврядування, – питання, яке турбує багатьох. Однак оскільки саме суд при розгляді конкретного питання здійснює офіційне тлумачення положень законів, то він не позбавлений права приймати рішення відповідно до власного переконання і розуміння норми. Безумовно, з дотриманням обов’язкових процесуальних вимог. В даному випадку суд зобов’язав сторони для підтвердження особи мати електронний цифровий підпис (ЕЦП), а також попросив мати охайний зовнішній вигляд, дотримуватися діловий стиль і перебувати в приміщенні, в якому не заважатимуть сторонні звуки. Як буде реалізовано це засідання, враховуючи, що 8 квітня Державна судова адміністрація (ДСА) України затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участю сторін за межами будівлі суду, яким визначила платформою для проведення таких засідань систему EasyCon, – ми будемо відстежувати.
А тим часом ще до затвердження цього документу, 8 квітня, Сьомий апеляційний адміністративний суд провів відразу два судових засідання по новим процесуальним правилам з використанням платформи Zoom.
Тетяна Драчук, суддя-спікер Сьомого апеляційного адміністративного суду, розповіла, що для проведення дистанційного судового засідання судом були використані технічні засоби. Вона уточнила, що необхідні настройки зроблені у всіх залах судових засідань, тому засідання онлайн можна проводити в будь-якому з них. Сторони в обох випадках перебували за межами суду і використовували персональні технічні засоби, за настройку яких відповідали самостійно.
«Технічно судове засідання в програмі Zoom проходило точно так же, як і слухання справ в режимі відеоконференції, які для зручності сторін активно практикувалися в нашому суді і до оголошення карантину. В ході онлайн-засідання вимоги КАС України були повністю дотримані: здійснювалася повна аудіофіксація з використанням програми «Камертон», а відео записувалося в програмі конференції. Всі записи, відповідно до процесуальних норм, приєднані до матеріалів справи », – уточнила технічні деталі Тетяна Драчук.
Також суддя-спікер Сьомого апеляційного адмінсуду розповіла, що їх суд активно використовує в своїй роботі онлайн-сервіси. Наприклад, сторони можуть направляти документи на e-mail суду, оформити заявку на ознайомлення з матеріалами справи або замовити скан-копії матеріалів на свою електронну пошту, отримати інформацію про справу не тільки в call-центрі суду, а й за допомогою популярних месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram. Крім того, у суду є власний чат-бот. Ці сервіси вже давно доступні і позитивно оцінюються користувачами.
«Сучасні технології варто впроваджувати в діяльність судів, адже це відповідає вимогам сьогоднішнього дня», – вважає пані Драчук, уточнюючи, що для того, щоб при цьому не знижувався довіру до судів, учасники справ повинні бути сумлінними і відповідальними, не зловживати своїми правами, а судам треба в ході підготовки до засідання ретельно перевіряти всі документи, надані дистанційно, і бути уважними при встановленні особи учасників.
Разом з тим сьогодні такі технології доступні далеко не всім судам. Наприклад, Господарський суд Полтавської області, відмовляючи в задоволенні клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції з використанням особистих засобів зв’язку сторін і відкладаючи засідання на період після завершення карантину, вказав, що «проведення судових засідань в режимі відеоконференції між Господарським судом Полтавської області та іншими судами , підприємствами, установами, організаціями та громадянами тимчасово не здійснюється, а для використання програми Skype для проведення відеоконференції поза приміщенням суду поки у суду відсутня технічна можливість ».
Безумовно, забезпечення технічної можливості реалізації процесуальних норм судами – сфера відповідальності ДСА України. Незважаючи на те що раніше Державна судова адміністрація заявляла про те, що на підготовку до відеоконференцій буде потрібно часу до травня, вже 8 квітня вона затвердила згаданий вище Порядок проведення засідань через систему EasyCon, а на наступний день відкрила сторонам можливість реєстрації в цій системі.
Згідно з Порядком для участі в засіданні учасник повинен попередньо зареєструватися за допомогою ЕЦП в системі EasyCon на офіційному веб-порталі судової влади і перевірити власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам. Подати заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду можна не пізніше ніж за п’ять днів до дати судового засідання (тобто переназначати засідання не потрібно). У заяві слід вказати назву суду, номер судової справи, дату, час судового засідання, ПІБ, статус в судовій справі, електронну пошту і номер телефону.
При цьому сторонам треба розуміти, що ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду, переривання зв’язку та інших перешкод несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Отже, першим пунктом доступу до дистанційного правосуддя для представників сторін залишається отримання ЕЦП, і тим адвокатам, хто раніше обходився без такого інструменту верифікації, необхідно вже зараз потурбуватися її отриманням.
Власним досвідом оформлення ЕЦП в період карантину поділилася Олена Доненко, керуючий партнер CompLex group.
«Дистанційно ЕЦП в теорії можна отримати в одному з трьох банків -« УкрСиббанк »,« ПриватБанк »і« Ощадбанк ». Клієнти банків при відкритті рахунків проходять максимальну ідентифікацію, тому для отримання підпису тим, хто вже є клієнтом банку, додаткових документів не потрібно. У «Приватбанку» при наявності відкритого рахунку у фізичної особи – підприємця або самозайнятої особи – адвоката отримати підпис можна в додатку «Приват24 для бізнесу», – розповіла пані Доненко, уточнивши, що інших способів отримати ЕЦП дистанційно виявити не вдалося.
Вибір банку залежить від особистих переваг кожної особи. Однак пані Доненко звертає увагу, що у неї як у адвоката виникло питання, в якому статусі найправильніше отримати ЕЦП для цілей участі в судових засіданнях: адвоката – фізичної особи, фізичної особи – підприємця або керуючого партнера адвокатського об’єднання. «І тут мене осінило, що наше адвокатське об’єднання як юридична особа регулярно подає податкову звітність, підписуючи її тій самій ЕЦП, яка вже існує на моє ім’я як керівника. З першої ж спроби система «Електронний суд» впустила мене по цьому ключу. У зв’язку з цим пропоную колегам якийсь лайфхак: якщо адвокат діє від імені адвокатського об’єднання, входити в систему можна за допомогою вже наявної ЕЦП, якій підписується податкова звітність. І не потрібно витрачати час і докладати додаткові зусилля на отримання нової ЕЦП », – ділиться досвідом адвокат. Втім, сама реєстрація в системі зайняла тривалий час, тому тим, хто бажає брати участь в засіданнях, варто заздалегідь пройти реєстрацію в системі.
Всьому свій тягар
Безумовно, в дні карантину адвокати і суди неодноразово згадували той факт, що ще з 1 березня 2019 року в Україні має запрацювати Єдина судова інформаційно-технічна система, і якби була впроваджена, питання доступу до правосуддя не були б такими гострими. Однак історія не знає умовного способу, а тільки подають нам урок, що все треба робити вчасно і з прицілом на майбутнє, особливо якщо мова йде про технології.
З іншого боку, адвокати завжди готові використовувати ті інструменти, які дає влада. Поки не було уточнення про використання для відеоконференцій системи EasyCon, вони клопоталися про доступ через будь-які інші програми. Зараз – готові реєструватися в цій системі, не заглиблюючись в питання, чому обрана саме вона, а не яка-небудь інша. При цьому треба чітко усвідомлювати, що від зловживань правами і порушень не застрахований ніхто, втім, як і в разі проведення класичного засідання в залі суду. І тільки досвід використання тих чи інших можливостей покаже, наскільки вони ефективні і як уберегтися від їх неналежного використання та зловживання можливостями.
Ірина ГОНЧАР
Джерело: Юридична практика