Часто чуєте словосполучення «відкриті дані», але не знаєте, що це таке? Пояснюємо та розповідаємо, як відбувається їхнє оприлюднення у Сьомому апеляційному адміністративному суді.

Що таке відкриті дані?

Відкриті дані – це публічна інформація у машиночитаному форматі, що дозволяє будь-кому мати безоплатний доступ до неї та вільно використовувати її для своєї мети.

Наприклад, ви хочете дізнатися, скільки судових рішень ухвалено  протягом року або скільки становили витрати судового збору за певний квартал? Усі ці відомості можна знайти у форматі відкритих даних.

На відміну від звичайної публічної інформації, яку потрібно надавати на вимогу запитувача, відкриті дані публікуються в інтернеті. Цю інформацію зчитують спеціальні програми (боти, мобільні застосунки), обробляють і видають її в готовому вигляді, а отже, доступ до такої інформації значно спрощується.

Чим врегульовано збір, обробка та оприлюднення відкритих даних?

Правове регулювання відкритих даних здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» і «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних» тощо.

Розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати інформацію у форматі відкритих даних на Єдиному державному порталі відкритих даних та на своїх вебсайтах, адже це є запорукою їхньої прозорості та підзвітності.

Які ж дані є відкритими?

У 2015 році Кабінет Міністрів України затвердив Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, у якому є перелік даних, що обов’язково мають бути опубліковані й періодично оновлюватися, однак цей перелік не є вичерпним. Це означає, що фактично будь-яка інформація, доступ до якої не обмежено, є відкритою, а отже – може бути оприлюднена у форматі відкритих даних.

Де знайти інформацію у формі відкритих даних?

Найпростіший спосіб отримати доступ до відкритих даних – це знайти їх на Єдиному порталі відкритих даних, адміністратором якого є Міністерство цифрової трансформації. На ньому містяться набори даних, структуровані за розпорядниками, групами, ключовими словами, форматами тощо.

Наприклад, тут можна знайти статистичну інформацію Сьомого апеляційного адміністративного суду чи списки тендерних закупівель суду за місяцями й роками.

Як відбувається оприлюднення відкритих даних у Сьомому апеляційному адміністративному суді?

Оприлюднення публічної інформації суду у формі відкритих даних регулює спеціальний Порядок Сьомого апеляційного адміністративного суду, у якому визначено вимоги до формату й структури наборів даних, періодичність оновлення та порядок оприлюднення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Відбір, обробку та оприлюднення відкритих даних здійснює посадова особа суду, яку визначено наказом відповідальною за цей напрям роботи.

Спочатку відповідальна посадова особа збирає інформацію зі структурних підрозділів суду, далі аналізує її й визначає, що потрібно обов’язково опублікувати у формі відкритих даних.

Наступним етапом є переведення інформації в один з машиночитаних форматів (XML, JSON, CSV тощо) та завантаження її на портал через персональний електронний кабінет. Уся надіслана інформація суду проходить модерацію на порталі й публікується автоматично.

Як отримати доступ до інформації у форматі відкритих даних?

У готовому вигляді отримати інформацію у форматі відкритих даних можна, скориставшись спеціальними сервісами пошуку та аналізу відкритих даних, наприклад такими,  як платформа Опендатабот, YouControl, PravoSud, ZakonOnline тощо. Усі вони мають свою спеціалізацію щодо пошуку наборів відкритих даних за певною тематикою. Перелік усіх сервісів міститься на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних у розділі «Додатки».

Чому відкриті дані – це важливо?

Оприлюднення інформації в машиночитаних форматах дозволяє автоматизовано збирати й обробляти набори даних  і швидко знаходити потрібну інформацію, а це сприяє відкритості установи та прозорості її діяльності.

Однак цінність відкритих даних залежить від їхньої актуальності. Тому важливо завжди надавати вичерпну детальну інформацію та своєчасно оновлювати її.

За інформацією відділу звернень, зовнішньої та внутрішньої комунікації

За інформацією з Вікіпедії, критичне мислення – це наукове мислення, яке полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень.

Щодня в світі з’являється  неймовірно велика кількість інформації, до якої ми всі маємо вільний доступ. Але серед цієї ж інформації є і фейки (англ. fake news – фальшиві новини), якими сьогодні уже нікого не здивувати. Такі новини навмисно створюють так звані  ботоферми задля поширення хаосу, паніки серед населення та введення людей в оману. У таких умовах уміння критично мислити стає надзвичайно важливим для сучасної людини, допомагає їй пристосуватись до реалій сьогодення, зберегти здоровий глузд.

У надзвичайних обставинах поведінка людини дещо змінюється. І це природньо. Адже спрацьовує інстинкт самозбереження. Але проблема в тому, що в інформаційному просторі про надзвичайні ситуації говорять надмірно й безупинно, постійно маніпулюючи людськими емоціями. Усе це створює середовище для паніки. А де паніка – там і чутки. Наляканій людині легше нав’язати певну інформацію, змусити повірити у неї, а тому починає спрацьовувати ефект натовпу.

Пам’ятайте: зупинити паніку важче, аніж уникнути її. Тому в умовах надзвичайних обставин, зокрема запровадженого в Україні карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню раніше невідомого вірусу COVID-19, навчіться мислити критично і зберігати спокій. Це допоможе вам оцінювати ситуацію й робити правильний вибір.

Критичне мислення – це не талант, і навчитись йому не так уже й складно, як здається. Просто дотримуйтесь деяких рекомендацій:

• нікому й нічому сліпо не вірте;
• великий потік інформації розбивайте на маленькі частинки, кожну з яких уважно й зосереджено вивчайте, ретельно обдумуйте;
• аналізуйте інформацію;
• робіть власне дослідження;
• відкидайте стереотипи;
• аргументуйте свою думку;
• не поспішайте приймати рішення;
• робіть послідовні, обґрунтовані висновки;
• не бійтесь помилятись;
• не вважайте, що лише ви маєте рацію.

А тепер декілька слів про те, як відрізнити достовірну інформацію від фейкової. Медіаорганізація Internews Ukraine опублікувала на своїй Facebook-сторінці формулу «ДЕФЕЙК», яка допоможе дотримуватись інформаційної безпеки.

Формула «ДЕФЕЙК» розшифровується так:

• Д – джерело (Завжди звертайте увагу на джерело інформації. Якщо воно невідоме або у тексті часто трапляються такі фрази, як «кажуть», «відомо що», «як повідомляють джерела» без вказівки на ці джерела, то перед вами фейк)!
• Е – експерти (Сьогодні в соціальних мережах усі у чомусь «експерти». Тож якщо ви читаєте статтю, у якій немає імен справжніх експертів, а натомість такі фрази, як «дослідники вважають», «експерти повідомляють», то в жодному разі не довіряйте такій інформації).
• Ф – факти (Пам’ятайте, факти завжди можна перевірити. Якщо повідомлення про певні «факти» звучить надто узагальнено, довіряти йому не варто).
• Е – емоції (Якщо у статті надто гучний заголовок, а її текст зовсім не відповідає назві або ж після прочитання статті у вас виникає роздратування, злість – скажіть «стоп». Можливо, хтось просто намагається вами маніпулювати).
• Й – ймовірність заангажованість (Звертайте увагу й на автора статті чи загалом на медіаресурс, який її опублікував. Можливо, така інформація вигідна певному колу осіб, щоб знову ж таки маніпулювати вами).
• К – контекст (Будьте уважні, читаючи про одну й ту ж новину з різних джерел. Однакова інформація сприйматиметься по-різному залежно від того, як її подають).

Сподіваємось, що ці поради допоможуть вам не розгубитись серед потоку інформації, зроблять ваше життя осмисленим та збережуть вас від зайвих стресів.

А загалом споживайте лише перевірену інформацію з офіційних джерел (як приклад з коронавірусом – це офіційні сайти МОЗ, ВООЗ), які зобов’язані в умовах надзвичайних обставин проводити роз’яснювальну роботу серед населення, опублікувати чіткий план та алгоритм дій у таких ситуаціях. Дотримуйтесь порад і рекомендацій лише справжніх експертів, імена яких ви точно знаєте.

У жодному разі не підживлюйте паніку й самі не провокуйте інших, не слухайте порад псевдоекспертів, не поспішайте поширювати новини у соцмережах та месенджерах, прискіпливо ставтесь до усієї інформації, яка викликає лише негативні емоції, аналізуйте, як висвітлюють одну й ту ж інформацію різні джерела, і лише після того робіть висновки.

Як бачите, уміння мислити критично в глобальному сенсі може врятувати світ. Допитливість, неупередженість, постійний аналіз власних і чужих дій та вчинків, прагнення знайти шлях вирішення проблеми – ось ті риси, які притаманні людині з критичним мисленням. Розвивайте їх у собі, аби завжди з посмішкою зустрічати усі виклики життя, бути розсудливими та незворушливими за будь-яких надзвичайних обставин. Бережіть себе та своїх рідних!

Відділ звернень, внутрішньої та зовнішньої

комунікації Сьомого апеляційного адміністративного суду