Конституційне право на апеляційний перегляд справи чи касаційне оскарження судового рішення є не просто процесуальною нормою, а фундаментальною гарантією правопорядку та забезпечення права на захист.

В адміністративному судочинстві передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ч.1 ст. 293 КАС України).

Дедлайн: важливо не пропустити строк

Водночас реалізація цього права вимагає від учасника справи особливої пильності до змісту апеляційної скарги, оформлення її відповідно до норм процесуального закону та суворого дотримання часових рамок.

В адміністративних справах діють чіткі строки:

• 30 днів – для оскарження рішення суду.
• 15 днів – для оскарження ухвали.

Важливо пам’ятати: якщо в засіданні проголосили лише вступну та резолютивну частини або справа розглядалася у порядку письмового провадження – відлік часу починається з дня складення повного тексту рішення.

Якщо ж дедлайн пропущено, разом зі скаргою обов’язково подавайте заяву про поновлення строку. І хоча поважність причин пропуску строку, в цьому випадку на апеляційне оскарження, є оціночним поняттям, питання щодо поважності пропуску процесуальних строків досить часто є предметом касаційного перегляду судових рішень. І правова позиція Верховного Суду тут однозначна:  підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов’язані з непереборними та об’єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.

Водночас варто враховувати і практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України», де суд підкреслив, що безпідставне поновлення строків після значного періоду часу може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку, поновлюючи строк оскарження,  національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Апеляційна скарга: паперовий чи електронний варіант 

Сама ж апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, має бути чітко структурованою: від найменування суду та даних апелянта до конкретного обґрунтування того, які саме норми права порушив суд першої інстанції. (складові документа визначені с. 296 КАС України)

Варто врахувати: невід’ємною частиною подання скарги є сплата судового збору, розмір якого встановлюється відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Сучасні технології дозволяють зробити цей процес зручнішим та економнішим. Використання системи «Електронний суд» не лише спрощує процедуру подачі документів через електронний кабінет з використанням КЕП, а й надає фінансову перевагу — застосування коефіцієнта 0,8 до ставки судового збору.

Щоб подати апеляційну скаргу через електронний суд, необхідно зареєструватися в ЄСІКС (увійти до системи за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), створити електронний кабінет у системі) та подати документи  у форматі PDF з обов’язковим накладенням КЕП. Після успішного завантаження і підписання система сформує повідомлення про реєстрацію апеляційної скарги та надасть відповідний реєстраційний номер.

Електронний формат є лише альтернативою традиційному паперовому способу, водночас він стає дедалі популярнішим інструментом, адже поєднує в собі швидкість реєстрації та процесуальну ефективність, допомагаючи кожному учаснику справи вчасно та фахово захистити свої інтереси. Е-суд є зручним та ефективним інструментом для подання апеляційних скарг, проте для успішного використання системи важливо дотримуватися встановлених вимог та рекомендацій.

За інформацією помічників суддів

Кодекс адміністративного судочинства України у статті 19 визначає  правила територіальної підсудності, зокрема встановлено, що адміністративні справи вирішуються судом за місцезнаходженням відповідача.

Питання територіальної підсудності наразі є досить актуальним, адже з 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України у нашій країні було оголошено воєнний стан, який триває й нині.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності. Такий стан передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. (ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»)

Навіть за умов воєнного стану правосуддя здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

На жаль, через війну десятки судів у різних областях України, де ведуться бойові дії, вимушено припинили роботу. Однак задля забезпечення безперервної роботи судів та розгляду судових справ законодавцем прийнято ряд нормативних актів, що регулюють таку ситуацію.

Зокрема, Верховна Рада України 3 березня 2022 року внесла зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни підсудності судів.

У новій редакції частини сьомої статті 147 Закону передбачено можливість забезпечення належного функціонування судової влади у випадку виникнення надзвичайних обставин. Зокрема, у разі неможливості здійснення судом правосуддя може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді. Рішення про зміну підсудності ухвалюється Вищою радою правосуддя за поданням Голови Верховного Суду, а у разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя своїх повноважень – за розпорядженням Голови Верховного Суду.

Внаслідок зміни підсудності справи передаються до суду, який найбільш територіально наближений до того суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.

Наразі Верховним Судом видано вже понад 15 розпоряджень про  зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану судів у Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Чернігівській, Житомирській, Запорізькій, Київській та інших областях, при цьому є й випадки відновлення підсудності деяких судів.

Для того, аби знати, до якого суду звертатись за захистом своїх справ, можна скористатись інтерактивними мапами, що періодично публікуються на вебресурсі Верховного Суду.

Важливо пам’ятати, що суди – це об’єкти критичної інфраструктури, а отже здійснення судочинства в нашій державі не припиняється і право громадян на судовий захист не може бути обмежено.

За інформацією помічників суддів