З прийняттям Верховною Радою України Закону “Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану” від 20.09.2023  № 3384-IX  було відновлено норми законів, які були чинні до початку війни. Так, були відновлені норми Законів «Про запобігання корупції» та «Про очищення влади».

Насамперед, варто звернути увагу, що відновилось декларування державних службовців, а це у свою чергу передбачає повернення спеціальних перевірок посадовців та перевірок, передбачених ЗУ «Про очищення влади». Також внесені зміни і до  статті 10 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».

Тому особи, призначені на посади у період дії воєнного стану, для забезпечення проведення вказаних перевірок подають документи, передбачені ч. 2 статті 57 ЗУ «Про запобігання корупції», не пізніше 31 січня 2024 року, у разі якщо такі декларації та/або документи не були подані ними раніше, або протягом 90 календарних днів з дня припинення обставин, визначених абзацами другим і третім частини восьмої статті 57 ЗУ «Про запобігання корупції» (розташування органу на тимчасово окупованих територіях чи там, де ведуться активні бойові дії, або виконання завдань в інтересах нацбезпеки і оборони, безпосередня участь особи у веденні воєнних (бойових) дій чи перебування у районі проведення воєнних (бойових) дій та отримання додаткової винагороди, призначеної для військовослужбовців).

Таким чином, для того щоб була проведена спецперевірка, особи, призначені на посади, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або на посади з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується НАЗК, до 31 січня 2024 року зобов’язані подати декларацію та такі документи:

1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;

2) автобіографію;

3) копію паспорта громадянина України;

4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

5) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;

6) копію військово-облікового документа: для призовника – посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов’язаного, резервіста – військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного, для військовослужбовця – військового квитка, посвідчення особи військовослужбовця;

7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).

Термін проведення вказаних вище перевірок складає 30 днів з дня завершення строку для подання документів, при цьому перевірки не проводяться:

1)  на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях України, перелік яких визначається в установленому законодавством  порядку;

2) у разі виконання особами, які призначені на відповідну посаду у період дії воєнного стану, завдань в інтересах національної безпеки і оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, перебування у районі проведення воєнних (бойових) дій та отримання додаткової винагороди, призначеної для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських на період дії воєнного стану, та/або на тимчасово окупованій території України.

Спеціальна перевірка не проводиться стосовно осіб, які призначаються на посади за результатами конкурсу на таку саму посаду, за умови що стосовно таких осіб вже проводилася спеціальна перевірка під час дії воєнного стану.

Також потрібно пам’ятати, що спецперевірка не проводиться щодо претендентів, які перебувають на посадах в державних органах та призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах.

Водночас для того, щоб не проводити спеціальну перевірку кандидата з іншого державного органу, він має бути звільнений у порядку переведення (на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 КЗпП, ст. 41 ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII). У випадку звільнення з інших підстав (за власним бажанням, за угодою сторін, з інших підстав) спецперевірку проводити необхідно.

Також варто зауважити, що особи, призначені на посади, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або на посади з підвищеним корупційним ризиком, мають бути звільнені із займаної посади протягом трьох робочих днів з дня виникнення будь-якої з таких обставин:

– неподання декларації відповідно до пункту 2⁷ розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» (якщо таку декларацію не подано раніше);

– неподання документів, передбачених ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про запобігання корупції», крім декларації, після завершення встановлених ч. 7 цієї статті строків;

– непроходження або відмова від проходження спеціальної перевірки, передбаченої статтями 56 і 57 ЗУ «Про запобігання корупції».

За інформацією відділу по роботі з персоналом

Етична поведінки працівника суду є важливою складовою сучасного демократичного суспільства. Україна як держава, яка розвивається, ставить перед собою завдання утвердження високого рівня етичності у поведінці працівників судової системи.

Поведінка працівника суду повинна ґрунтуватися на засадах доброчесності, дотриманні особистої та професійної етики і спрямована на зміцнення авторитету, незалежності й ефективності судової влади задля підвищення суспільної довіри до суду.

Працівник суду повинен дотримуватися правил та стандартів, що встановлені відповідним законодавством. Він повинен бути об’єктивним у своїй роботі та не допускати будь-яких форм дискримінації, корупції, підкупу та інших порушень професійної етики.

До обов’язків працівника суду також входить забезпечення повної конфіденційності даних, що стосуються судових справ та учасників процесу.

Українське законодавство містить низку норм, що регулюють етичні питання, пов’язані з поведінкою працівників суду.

Закон України “Про державну службу” встановлює основні принципи державної служби, зокрема, зобов’язання службовця діяти на користь громадян, держави та відповідати за свої дії перед законом та громадськістю. Також згідно з цим Законом, державний службовець повинен дотримуватися принципу професійної етики та моралі.

Варто звернути увагу, що однією із підстав для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є порушення правил етичної поведінки державних службовців (пп.2 п. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»), а в разі скоєння корупційних дій – до кримінальної відповідальності.

Державний службовець повинен уникати будь-яких форм корупції та підкупу та дотримуватися принципу неприйняття подарунків та інших форм винагороди, які можуть впливати на його рішення. Він, також, повинен бути об’єктивним у своїх рішеннях та не допускати будь-яких форм дискримінації.

Державний службовець повинен забезпечувати захист конфіденційності даних, що стосуються його роботи та громадян, які звертаються до нього з питаннями. Він зобов’язаний дотримуватися принципу прозорості та давати громадськості доступ до необхідної інформації.

Національне агентство України з питань державної служби своїм наказом «Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» від 05.08.2016                № 158, затвердило «Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування».

Суттєвих змін Правила зазнали 28 квітня 2021 року. Також були внесені зміни до Правил у березні 2023 року: їх доповнено забороною мобінгу.

Оскільки в апараті суду, окрім державних службовців, працюють і інші категорії працівників – помічники суддів, персонал з обслуговування, робітники, тому  у 2009 році рішенням Ради суддів України затверджено  низку вимог до етичної поведінки працівника суду.

У Правилах поведінки працівника суду доволі детально передбачено вимоги до поведінки працівника апарату суду, стандарти етичної поведінки працівника апарату суду. Окремо виділено вимоги до поведінки працівника апарату суду в позаробочий час та відповідальність.

Етична поведінка працівників суду є необхідною умовою для забезпечення правової держави, дотримання законів та захисту прав та свобод людей. Дотримання встановлених вимог щодо етичної поведінки є не тільки обов’язком працівників суду, але й засобом зміцнення громадської довіри до держави та її інституцій.

Водночас необхідно зазначити, що законодавство саме по собі не може гарантувати дотримання етичних норм. Кожен працівник суду повинен бути свідомим щодо того, що його поведінка впливає на довіру громадськості до судової влади та розуміти відповідальність за її порушення.

За інформацією відділу по роботі з персоналом