04 червня 2019 року КСУ прийнято рішення № 2-р/2019 у справі за конституційними поданнями 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про дипломатичну службу», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про Кабінет Міністрів України», «Про прокуратуру», а також Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95–ВР.

Цим рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788–ХІІ зі змінами (далі – Закон 1788), внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213–VIII (далі – Закон 2013), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911–VIII (далі – Закон 911).

Варто уваги, змінами внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911–VIII (далі – Закон 911) встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників, зазначених у пункті «а» статті 54 Закону № 1788, та 55 років для осіб, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788, нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

Також, на думку Конституційного Суду України, внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213–VIII до оспорюваних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788–ХІІ щодо підвищення на п’ять років пенсійного віку для жінок, збільшення на п’ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788. А саме того, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Дія статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення»                         № 1788 поширюється на громадян, зайнятих на всіх без винятку роботах, вказаних у статтях 54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  № 1788. Таким чином, зі змісту оспорюваних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення»  № 1788 випливає, що стан здоров’я усіх працівників, зайнятих на роботах, визначених пунктом «а» статті 54, пунктами «а», «б», «в», «г», «д», «е», «є», «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  № 1788, через певний проміжок часу погіршується, у зв’язку з чим вони втрачають свою професійну працездатність або придатність до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

У Рішенні Конституційного Суду України зазначається, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на визначених пунктами «а», «б», «в», «г», «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788 роботах, що пов’язані зі шкідливим впливом на здоров’я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров’я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.

З огляду на наведене оспорювані положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 суперечать положенням статей 1, 3, 46 Основного Закону України.

Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 зміни до пунктів «а», «б», «в», «г», «д» статті 55 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 1788 в частині підвищення на п’ять років віку виходу на пенсію для жінок також є такими, що суперечать частині третій статті 24 Конституції України.

З рішенням Конституційного Суду України № 10-р/2018 можна ознайомитись тут http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2_p_2019_0.pdf

За інформацією відділу узагальнення судової практики