Сьомий апеляційний адміністративний суд провів засідання за новим Кодексом адміністративного судочинства України. Про це повідомила прес-служба судової влади України.

«Сьомий апеляційний адміністративний суд завжди активно відповідає на виклики сьогодення. Тож сьогодні колегія суддів 7ААС провела два засідання у режимі відеоконференцзв’язку за новими стандартами, передбаченими змінами до Кодексу адміністративного судочинства України,- повідомляє прес-служба суду», – сказано в повідомленні.

Дві справи були заслухані із використанням програми ZOOM у режимі конференції. Питання проведення засідання дистанційно було узгоджено із учасниками процесу заздалегідь. Сторони не заперечували проти слухання справи у такому форматі. Онлайн-засідання процесуально відповідали нормам Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому особи учасників справи встановлювались за надісланими копіями документів, що були підписані електронним цифровим підписом. Слухання справ відбувалось у такому ж режимі, як і звичний формат відеоконференцій лише з використанням комунікаційного програмного забезпечення ZOOM.

Новаційні підходи у проведенні судових засідань пов’язані із запровадженням карантинних заходів на території України. Таким чином, карантин не є обмеженням для доступу громадян до правосуддя.

Джерело:

LegalHub

У контексті подій, які сьогодні відбуваються в Україні, дуже важливо детально конкретизувати у господарських договорах випадки форс-мажору.

Поняття «форс-мажорні обставини» трапляється в багатьох нормативно-правових актах. А для його позначення використовують різні назви: «форс-мажорні обставини», «обставини непереборної сили», «форс-мажор».

Але зауважимо, що всі ці терміни однакові за змістом,- роз’яснює відділ матеріально-технічного та господарського забезпечення 7ААС.

Форс-мажор (переклад з французької мови – вища сила) – це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов’язання.

Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово-промислову палату України та 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва (далі – ТПП). Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону про ТПП та п.3.1 Регламенту ТПП форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Перелік обставин непереборної сили умовно можна розділити на такі групи: обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійними лихами; обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями/бездіяльністю третіх осіб; обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування.

17 березня 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон (№ 530-IX), яким внесено зміни до Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” та включено карантин до списку форс-мажорних обставин.

Варто зазначити, що просто існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати.

Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов’язання.

Обов’язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини.

Джерело:

LegalHub

Сьогодні, 17 лютого, судді 7ААС одноголосним рішенням зборів суддів довірили судді Тетяні Сапальовій бути речницею суду.

Про це повідомила прес-служба судової влади України.

«Тож тепер комунікаційну команду 7ААС складають судді Тетяна Драчук та Тетяна Сапальова, саме їм доручено налагоджувати конструктивні зв’язки з мас-медіа та громадськістю, висвітлювати позицію від імені 7ААС та надавати коментарі щодо розгляду апеляційним судом справ», – сказано у повідомленні.

Новий суддя-спікер обраний замість судді 7ААС Богдана Моніча, який водночас є головою Ради суддів України.

Суддівський корпус та апарат суду радо вітають Тетяну Валентинівну із новим статусом та зичать плідної комунікації, професійної витримки і наснаги у підвищенні довіри до правовладдя у нашій країні.

Довідка LegalHub.

Сапальова Тетяна Валентинівна, маючи диплом Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, свою юридичну кар’єру розпочала з 1998 року на посаді спеціаліста 2 категорії Головного державного об’єднання правової інформації та пропаганди правових знань Міністерства юстиції України. Знаково, що Тетяна Сапальова була у числі перших суддів, призначених на посаду суддів Вінницького окружного адміністративного суду у 2007 році. Далі кар’єра служителя Феміди продовжилась у Вінницькому та Сьомому апеляційних адміністративних судах. Також суддя Тетяна Сапальова є тренером Національної школи суддів України і активно бере участь у підготовці відповідних курсів НШСУ та проведенні навчань.

Джерело:

LegalHub

Сьомий апеляційний адміністративний суд роз’яснив вплив збільшення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на підняття посадових окладів у бюджетній сфері.

Про це повідомила прес-служба судової влади України.

Законом України «Про державний бюджет» на 2020 рік визначено мінімальну зарплату та прожитковий мінімум.

На 01.01.2020 мінімальна зарплата становить 4723 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2102 грн. З 01.01.2020 постановою КМУ «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 24.12.2019 №1112 посадові оклади підвищено працівникам патронатних служб у державних органах та працівникам державних органів, які виконують функції з обслуговування.

Посадові оклади працівників патронатних служб визначають за схемами посадових окладів (у коефіцієнтах) згідно з додатками 1-6 цієї постанови. Розмір посадових окладів  працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування визначають відповідно до схеми посадових  окладів (у коефіцієнтах), яка міститься у пункті 2 умов оплати праці зазначених вище працівників.

Також у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2020 підвищено посадові оклади робітників, зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів, передбачені наказом Міністерства праці України від 02.10.1996 № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Наказ № 77). Посадові оклади робітників встановлюють за схемами посадових окладів, затвердженими згідно з додатками 1-3 до Наказу № 77. Наказом № 77  передбачено, що у разі підвищення посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери також необхідно робити перерахунок посадових окладів і робітників, зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів. Порядок перерахунку розмірів посадових окладів робітників у додатках 1-3 визначено в абзаці першому пункту 1 Наказу № 77.

Востаннє посадові оклади робітників за оновленими схемами посадових окладів згідно з додатками № 1-3 до Наказу № 77 затверджено в редакції наказу Мінсоцполітики від 16.05.2016 № 515 (далі – Постанова № 515) станом на 1 травня 2016 року відповідно до розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду в сумі 1 185 грн. Тому для визначення коефіцієнта підвищення розрахункового посадового окладу застосовується прожитковий мінімум на 01.05.2016  та прожитковий мінімум на 01.01.2020 і розраховується шляхом ділення прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 (2102 грн) на прожитковий мінімум станом 01.05.2016 (1185 грн), у результаті чого отримуємо 1,77384 – це і є коєфіцієнт підвищення.

Джерело: 

LegalHub