Про судові витрати до судових дебатів

Правові висновки:

Підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу

Водночас витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

Рішення судів

20 березня 2024 Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду залишено без змін ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 600/752/22-а, якою було залишено без розгляду заяву про відшкодування судових витрат.

Обставини справи:

У справі №600/752/22-а досліджувались правовідносини щодо поновлення на роботі. Позов до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області подав громадянин, який просив суд визнати наказ про його звільнення протиправним, поновити його на роботі та стягнути заробітну плату та моральну шкоду. Чернівецький окружний адміністративний суд задовільнив позов, визнавши протиправним наказ ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 05.01.2022 №5-к «Про звільнення», скасував його, зобов’язавши поновити позивача на посаді рівнозначній, яку він займав до звільнення. Крім того, рішенням суду стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу – 157 116,66 гривень, 24 000 грн моральної шкоди, витрати на правову допомогу в сумі 29 567 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 4 430,45 грн. Рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023. А 24.07.2023 позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу. Цю заяву було залишено без розгляду. Суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що положення частини сьомої статті 139, частини третьої, четвертої статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

Водночас вказівку саме на судові дебати потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, для того щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду апеляційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з вираженням наміру сторони щодо розподілу витрат ще до завершення розгляду справи (чи в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) – пов`язується можливість як подання протягом п`яти днів доказів на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти такі витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

У процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивач був присутній в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи 20.07.2023 і мав змогу особисто зробити відповідну заяву. Крім того, 17.07.2023 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, підписаний адвокатом Анфьоровою К.С., у якому вона не порушувала питання щодо розподілу судових витрат

Враховуючи, що позивачем не дотримано порядку подання заяви про відшкодування судових витрат, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказану заяву необхідно залишити без розгляду

Колегія суддів касаційної інстанції погодилась із висновком суду апеляційної інстанції про недотриманням позивачем положень частини сьомої статті 139 КАС України в частині належного та своєчасного звернення із клопотанням про стягнення витрат на правову допомогу та, як наслідок, наявність правових підстав для залишення його без розгляду.

Детальніше із правовим обґрунтуванням  у рішенні суду можна ознайомитись за посиланням: https://reestr.court.gov.ua/Review/117858649

За матеріалами відділу узагальнення судової практики