Останнім часом в Україні набуває поширення публічна демонстрація такої форми правового нігілізму, як прояв неповаги до суддів та суду. Це явище тягне за собою неможливість виконання судовою владою своїх функцій у повному обсязі. Адже в ході посягань на авторитет судової влади майже нівелюється принцип всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.
До проявів неповаги належать, наприклад, порушення порядку під час проведення судового засідання, вчинення дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду та встановлених правил, невиконання сторонами розпоряджень головуючого, злісне ухилення від явки в суд осіб, без яких неможливий розгляд справи, тощо.
У випадку вчинення однієї із зазначених дій суд зобов’язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таке провадження має такі стадії:
• порушення справи;
• розгляд справи;
• виконання постанови у справі.
Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст.1853 Кодексу про адміністративні правопорушення. Питання про притягнення учасника провадження або іншої особи, присутньої в залі засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується негайно, без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Для цього у засіданні оголошується перерва або робиться це після закінчення судового засідання.
Справу про адмінправопорушення слухає суддя-доповідач зі складу того суду, що розглядав справу, коли було вчинено правопорушення, передбачене ст.1853 КпАП.
З моменту оголошення судом перерви для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності судді переходять у площину адміністративного процесу. Тож далі суд повинен керуватися нормативними положеннями стст.276—285 КпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адмінравопорушення та винесення постанов щодо них.
Оскільки питання про притягнення до відповідальності за прояв неповаги до суду має вирішуватися негайно після вчинення правопорушення та без складання протоколу, то у таких справах рекомендовано долучати постанову у справі про адмінправопорушення до матеріалів справи (провадження), під час розгляду якої допущено прояв неповаги до суду.
Також, на відміну від загального правила, відповідно до якого копію постанови протягом 3-х днів вручають або надсилають особі, щодо якої її винесено, у площині розгляду провадження за ст.1853 КпАП, копію постанови вручають одразу на місці вчинення правопорушення.
Сума ж штрафу, визначена судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.1853 КпАП, має бути сплачена порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому відповідної постанови. А в разі оскарження такої постанови — не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Також у постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, доцільно визначати також подвійний розмір суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами ДВС.
Підсумовуючи наведене, зазначимо, що в наш час актуальними є проблеми неповаги до суду та прояву правового нігілізму, стереотипного мислення та правової неосвіченості населення. Дотепер існують певні неузгодженості та недоліки у законодавстві України. Однак у процесі судових реформ завдяки прозорості роботи судів та всіляких освітніх програм указані явища поступово нівелюються.
Джерело: