Відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень. В іншому випадку, нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовая компанія «Аланд» звернулося до відповідача з заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, виданого приватним виконавцем Житомирського міського нотаріального округу зв № 33110 від 08.09.2020. При цьому вказано, що боржник фактично проживає за іншою адресою, ніж зареєстроване місце його проживання.

22.10.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису, виданого приватним виконавцем Житомирського міського нотаріального округу, відповідно до якого з особи-боржника стягнуто на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованість.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

При цьому адміністративні суди всіх трьох інстанції виходили з того, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи та вчиняє виконавчі дії лише за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням його майна. Суд встановив, що місцем реєстрації та проживання боржника є АДРЕСА_1. Також суд встановив, що будь-які дані, які б підтверджували, що місце виконання цього виконавчого документа знаходиться саме в межах міста Києва, у якому розташований виконавчий округ приватного виконавця Дорошкевич В. Л. матеріали справи також не містять. Щодо зазначення у виконавчому написі місця проживання позивача за іншою адресою: АДРЕСА_2 , суд апеляційної інстанції встановив, що ця інформація міститься лише у виконавчому написі та заяві про примусове виконання рішення, інших матеріалів, які б підтвердили це місце проживання справа не містить. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що виконавчий напис, також містить інформацію щодо місця реєстрації позивача. Проте місце реєстрації позивача у виконавчому написі та заяві про примусове виконання рішення, також не відповідає інформації, вказаній у паспорті позивача та заяві. Отже, ухваливши спірну постанову про відкриття виконавчого провадження за повідомленим стягувачем місцем проживання боржника (позивача у справі), яке не є його (боржника) зареєстрованим місцем проживання, й за відсутності належного підтвердження того, що останній має чи будь-коли мав (зокрема, на дату винесення спірної постанови) майно на території міста Києва чи фактично там проживав, діяв неправомірно.

Таким чином, на дату прийняття оскарженої постанови у приватного виконавця не було підстав для прийняття до виконання виконавчого напису № 33110 від 08.09.2020, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л. про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні від 22.10.2020.

Крім того, суд, аналізуючи положення статей 9, 18 Закону України «Про виконавче провадження», положення статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а також положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», дійшов висновку, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника, перевіривши необхідну інформацію у Єдиному демографічному реєстрі або оформивши запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись.