Сьомий апеляційний адміністративний суд роз’яснив м «Для службового користування».

Організація роботи з такими документами покладається на відділ надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду.

Питання щодо необхідності присвоєння документу грифа «Для службового користування» вирішується виконавцем або посадовою особою, яка підписує документ, відповідно до переліку відомостей, що становлять службову інформацію та з дотриманням вимог частини другої статті 6 та статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В окремих випадках питання щодо необхідності присвоєння документу грифа «Для службового користування» може бути розглянуто комісією з питань роботи із службовою інформацією за поданням посадової особи, яка підписуватиме документ.

На документах, що містять службову інформацію з:

мобілізаційних питань, додатково проставляється відмітка «Літер «М»;

питань криптографічного захисту службової інформації – відмітка «Літер «К»;

питань спеціальної інформації – відмітка «СІ».

Категорії документів, на яких проставляється відмітка «Літер «К», визначаються нормативно-правовими актами Адміністрації Держспецзв’язку.

Прийом та реєстрація вхідної кореспонденції з грифом «Для службового користування» здійснюється відділом надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду. Така кореспонденція розкривається працівником вказаного відділу, відповідальним за діловодство стосовно документів, що містять службову інформацію.

При цьому перевіряється відповідність кількості аркушів, примірників, додатків до документів та їх реєстраційних індексів зазначеним на конверті (пакованні) та у супровідному листі. У разі виявлення пошкоджень чи невідповідностей документ не реєструється, і складається відповідний акт у двох примірниках.

Під час реєстрації таких вхідних документів на першому аркуші або на конверті від руки або за допомогою штампа відповідальним працівником відділу проставляється відмітка про надходження із зазначенням скороченого найменування установи – одержувача документа, реєстраційного індексу, дати (у разі термінового виконання – години і хвилини) одержання документа.

Облік електронних носіїв інформації, на які планується записувати службову інформацію, ведеться відділом надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду в журналі. На захисній оболонці електронного носія інформації зазначаються найменування суду, обліковий номер і дата взяття на облік електронного носія, гриф «Для службового користування».

Вхідні, вихідні, внутрішні документи з грифом «Для службового користування» передаються працівникам відповідно до резолюцій керівника апарату суду або особи, на яку покладено виконання його обов’язків.

Етапи проходження документів з грифом «Для службового користування» в суді повинні обов’язково відображатися у реєстраційних формах (журналах, картках, електронній базі даних).

Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів з грифом «Для службового користування» у Сьомому апеляційному адміністративному суді здійснюється відповідно до вимог законодавства, що регулює питання роботи з електронними документами та питання електронного документообігу.

Джерело:

Українське право

Основну організацію та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921.

Як нагадує Сьомий апеляційний адміністративний суд, військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Військовий облік військовозобов’язаних за призначенням поділено на загальний і спеціальний. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов’язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час. Усі інші військовозобов’язані перебувають на загальному військовому обліку.

Організацію та безпосереднє ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (суддів та працівників апарату суду) у Сьомому апеляційному адміністративному суді здійснює відповідальний працівник.

У Сьомому апеляційному адміністративному суді проводяться такі заходи з ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних:

1) перевірка у громадян під час прийняття на роботу наявності військово-облікових документів (у військовозобов’язаних – військових квитків або тимчасових посвідчень, а у призовників – посвідчень про приписку до призовних дільниць). Приймання на роботу призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки;

2) надсилання у семиденний строк до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлень про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу чи звільнених з роботи;

3) оповіщення на вимогу районних (міських) військових комісаріатів призовників і військовозобов’язаних про виклик їх до районних (міських) військових комісаріатів і забезпечення їхнього своєчасного прибуття;

4) забезпечення повноти та достовірності облікових даних призовників і військовозобов’язаних згідно з вимогами, встановленими Порядком та іншими документами персонального обліку відповідно до законодавства;

5) взаємодія з районними (міськими) військовими комісаріатами щодо строків та способів звіряння даних особових карток, списків призовників і військовозобов’язаних, їхніх облікових даних, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних;

6) організація періодичного звіряння особових карток призовників і військовозобов’язаних із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше одного разу на рік проведення звіряння особових карток працівників з обліковими документами районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

7) у п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів внесення до особових карток призовників і військовозобов’язаних змін щодо їхнього сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади та надсилання (за наявності) щомісяця до 5-го числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних;

8) складення і подання щороку до 1-го грудня до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (за наявності);

9) приймання під розписку від призовників і військовозобов’язаних їхніх військово-облікових документів для подання до районних (міських) військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними та оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;

10) своєчасне оформлення документів для бронювання військовозобов’язаних на суддів та працівників апарату суду на період мобілізації та на воєнний час;

11) постійний контроль за виконанням призовниками і військовозобов’язаними встановлених правил військового обліку та проведення відповідної роз’яснювальної роботи;

12) ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їхніх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів, а також книги обліку бланків спеціального обліку та книги обліку передавання бланків військового обліку, військових квитків (тимчасових посвідчень) та особових карток.

13) Складання, ведення та виконання:

– річного перспективного плану роботи відповідальної особи за ведення військового обліку;

– плану роботи відповідальної особи за ведення військового обліку на квартал;

– плану заходів щодо вручення посвідчень про відстрочку від призову на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язаним, які заброньовані згідно з переліками посад і професій;

– плану заміни працівників, які вибувають на період мобілізації та на воєнний час до Збройних сил (органів СБУ, Служби зовнішньої розвідки);

– графіка звірки особових карток призовників і військовозобов’язаних з їхніми військово-обліковими документами;

– довідки про стан та наявність мобілізаційних ресурсів;

– відомості на видачу посвідчень про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язаним, які заброньовані згідно з переліками посад і професій;

– розписки та корінців розписки про приймання від призовників і військовозобов’язаних їхніх військово-облікових документів.

Персональний облік призовників і військовозобов’язаних ведеться згідно з типовою формою первинного обліку № П-2, у розділі II якої зазначають відомості про військовий облік та персональний облік призовників і військовозобов’язаних – державних службовців за формою первинного обліку «Особова картка державного службовця», у пункті 14 якої також зазначають відомості про військовий облік.

Джерело:

Українське право

Сьомий апеляційний адміністративний суд пояснив, як компенсація за невикористану відпустку відображається у річній декларації.

«Усі знають, що першу відпустку на новому місці роботи можна отримати, відпрацювавши в установі півроку. Але якщо людина прийнята за переведенням з іншої установи, для неї діють особливі правила надання відпусток. За певних умов вона може взяти щорічну або додаткову відпустку на новому місці раніше, ніж мине 6 місяців безперервної роботи. Ці умови перелічені у ст. 81, 83 КЗпП, п. 8 ст. 10 та  ст. 24 Закону України від  15.11.96  № 504/96-ВР «Про відпустки», – нагадує суд.

Так, після переведення право на відпустку виникає, якщо:

на попередньому місці роботи щорічна відпустка не була використана (повністю або частково);

грошову компенсацію за невикористану відпустку працівник під час звільнення не отримував;

компенсація за бажанням працівника була перерахована на поточний рахунок підприємства, на яке він був прийнятий за переведенням.

У зв’язку з тим, що грошова компенсація для працівників, яких переведено до новостворених установ судової влади, переважно була не виплачена їм, а перерахована на депозитні рахунки цих установ, виникає питання щодо відображення сум грошової компенсації у річних деклараціях.

Незалежно від того, чи виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку самому працівникові, чи вона перераховується наступному роботодавцю, оподатковується вона однаково. Суми грошових компенсацій за невикористану відпустку належать до фонду оплати праці (ст. 2 Закону України від 24.03.95 № 108/95-ВР та п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати).

Тому на таку компенсацію нараховується єдиний соціальний внесок, з неї утримується податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. І робить це роботодавець за попереднім місцем роботи (місцем звільнення працівника).

Міністерство соціальної політики зазначає, що кошти, які належать до виплати за дні відпустки, заробленої і невикористаної за попередним місцем роботи, виплачуються за рахунок отриманої новим роботодавцем компенсації. Зауважимо, що у нового роботодавця під час виплати компенсації працівникові не виникає зобов’язань щодо нарахування та сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ. Тому і суму відпускних, виплачену за рахунок надходжень від колишнього роботодавця, відображати у формі № 1ДФ йому не потрібно.

Таким чином, відображати у річній декларації компенсацію за невикористану відпустку потрібно саме за попереднім місцем роботи для відповідності зазначених сум значенням доходу у податковій та фінансовій звітності.

Джерело:

Українське право

Джерело:

УКРАЇНСЬКЕ ПРАВО

Сьомий апеляційний адміністративний суд роз’яснив роботу ліквідаційної комісії у випадку ліквідації установи.

Ліквідація установи – тривалий і трудомісткий процес. З метою виконання усіх заходів, пов’язаних з ним, орган, що прийняв рішення про ліквідацію, призначає спеціальну комісію. Як правило, очолює таку комісію керівник, а до її складу входять головний бухгалтер і інші  працівники цієї установи. Число членів ліквідаційної комісії повинно бути непарним і становити не менше 3-х осіб, що зручно під час підрахунку голосів для прийняття певних рішень.

Для ефективної організації роботи ліквідаційної комісії в документах про її створення доцільно розмежувати повноваження членів комісії, вказувати, які функції покладаються на голову комісії, обумовлювати порядок ухвалення рішення, форму документів, якими будуть оформлятися прийняті рішення.

Під час ліквідації суб’єкта господарювання проводиться інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків. Обов’язковість проведення інвентаризації під час ліквідації суб’єкта господарювання передбачена п. „ж” п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків  і п. 12 Порядку подання фінансової звітності. Однак цими документами не визначено конкретної дати, до якої потрібно проводити інвентаризацію у разі ліквідації суб’єкта господарювання. Логічно припустити, що на дату ухвалення рішення про ліквідацію. Результати інвентаризації оформляються документом – “Актом інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками й іншими дебіторами і кредиторами”.  До акта додається ще один документ – “Довідка до акта інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками й іншими дебіторами і кредиторами”.

Ведення бухгалтерського і податкового обліку на цьому суб’єкті господарювання здійснюється у загальному порядку, а обов’язки щодо складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності покладено на ліквідаційну комісію.

Одночасно з призначенням комісії повинно вирішитись питання щодо оплати праці її членів. На нормативному рівні питання оплати праці голови та членів ліквідаційної комісії не врегульовано. Не передбачено і спеціального механізму оплати їхньої праці.

Робота членів комісії не може розглядатися як сумісництво або поєднання посад. Члени комісії продовжують роботу на займаних посадах до повної ліквідації установи. Тому, дотримуючись роз’яснень Мінсоцполітики, члени ліквідаційної комісії отримують заробітну плату за займаними посадами відповідно до умов оплати праці, які є чинними в установі.

Завершення роботи ліквідаційної комісії підсумовується актом, у якому зазначається така інформація: дата складання, перелік членів комісії, усі дії, проведені під час процедури ліквідації (у хронологічному порядку), документи, отримані внаслідок цих дій.

Акт ліквідаційної комісії підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується керівником установи, що ліквідується.

Юридична особа вважається ліквідованою з дня внесення про це запису до Єдиного державного реєст­ру юридичних осіб для цього держреєстратору члени ліквідаційної комісії подають такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації припинення юридичної особи у зв’язку з ліквідацією та довідку архівної установи про прийняття документів тривалого зберігання. Держреєстратор протягом 24 годин з моменту отримання документів приймає рішення про припинення діяльності юридичної особи. Відповідно такий день буде останнім робочим днем членів ліквідаційної комісії.

Джерело:

Українське право