Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) –  це державна інформаційна система, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів реєстру та їхніх образів, передає офіційний сайт 7ААС.

«ЄДРСР забезпечує широкий доступ громадян до судових рішень, що є важливою умовою для підвищення довіри до судів України, а також дієвою формою громадського контролю за законністю та обґрунтованістю судових рішень.

У період карантину ЄДРСР є оптимальним ресурсом для правників, адже не виходячи з дому можна ознайомитися з рішеннями та знайти судову практику для подальшого застосування її під час складання юридичних документів та визначення правильної правової позиції. Судові рішення та окремі думки суддів, внесені до ЄДРСР, громадяни можуть знайти у вільному доступі, переглянути, скопіювати та роздрукувати з дотриманням вимог Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (рішення Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18).

Алгоритм оприлюднення рішень суду у ЄДРСР урегульовано на законодавчому рівні, і він має певні особливості.

Процесуальний документ, ухвалений судом під час розгляду справи на будь-якій стадії судового провадження (ухвала, окрема ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ) і є судовим рішенням. У Законі України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005  № 3262- IV (далі – Закон) визначено основні принципи відкритості судових рішень та зазначено, що рішення суду оголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводиться у закритому судовому засіданні.

Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їхнього виготовлення й підписання. Однак необхідно зазначити, що, відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може  бути відкладено на строк не більше як десять днів, а якщо справу розглянуто у порядку спрощеного провадження – п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більше як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Згідно із Законом,  суд загальної юрисдикції вносить до реєстру всі судові рішення й окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.  Усі судові рішення викладають письмово у паперовій і електронній формах. В електронній формі рішення формують з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням  про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписують електронним цифровим підписом судді (у разі колегіального розгляду – ЕЦП усіх суддів, що входять до складу колегії). Відомості про набрання судовим рішенням законної сили (зокрема за результатами розгляду справи судом апеляційної чи касаційної інстанції) вносять до автоматизованої системи документообігу суду та надсилають до Реєстру засобами цієї системи відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).

Обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для її внесення до ЄДРСР шляхом формування та підписання  відповідного електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду покладено на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

Зареєстровані електронні примірники судових рішень та окремих думок суддів протягом трьох робочих днів з дня їхньої реєстрації в ЄДРСР обробляє адміністратор інформаційних ресурсів ЄДРСР, далі рішення автоматично знеособлюються і в порядку черговості публікуються для відкритого доступу.

Вчасність та правильність направлення рішень до ЄДРСР є важливим принципом у роботі Сьомого апеляційного адміністративного суду, адже це запорука відкритості та прозорості процесуальної діяльності судової установи», — йдеться у публікації.

Останнім часом в Україні набуває поширення публічна демонстрація такої форми правового нігілізму, як прояв неповаги до суддів та суду зокрема. Це явище тягне за собою неможливість виконання судовою владою своїх функцій у повному обсязі, оскільки в ході посягань на авторитет судової влади майже нівелюється принцип всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи. 7ААС розповів про особливості розгляду справ щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду.

До проявів неповаги належать, наприклад, порушення порядку під час проведення судового засідання, вчинення дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду та встановлених у суді правил, невиконання сторонами розпоряджень головуючого, злісне ухилення від явки в суд осіб, без яких неможливий розгляд справи тощо.

У випадку вчинення однієї із зазначених дій суд зобов’язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таке провадження має такі стадії:

• порушення справи про адміністративне правопорушення;
• розгляд справи про адміністративне правопорушення;
• виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду суд вирішує негайно, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

Справу про адміністративне правопорушення розглядає суддя-доповідач зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП.

З моменту оголошення судом перерви в судовому розгляді справи для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду судді переходять в площину адміністративного процесу, у зв’язку із чим суд повинен керуватися нормативними положеннями статей 276 – 285 КУпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов щодо них.

Оскільки питання про притягнення до відповідальності за прояв неповаги до суду суд має вирішувати негайно після вчинення правопорушення та без складання протоколу про адміністративне правопорушення, то в таких справах рекомендовано долучати постанову у справі про адміністративне правопорушення до матеріалів справи (провадження), під час розгляду якої допущено прояв неповаги до суду.

Також на відміну від загального правила відповідно до якого копію постанови протягом трьох днів вручають або висилають особі, щодо якої її винесено, у площині розгляду провадження за статтею 185-3 КУпАП, копію постанови вручають одразу на місці вчинення правопорушення.

Сума ж штрафу, визначена судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП, має бути сплачена порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанову про накладення штрафу надсилають для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Також в постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, доцільно визначати також подвійний розмір суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами державної виконавчої служби.

«Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що в наш час актуальними є проблеми неповаги до суду проблеми правового нігілізму, стереотипного мислення  та правової неосвіченості нашого населення. Досі існують певні неузгодженості та недоліки в законодавстві України. Однак в процесі судових реформ, завдяки прозорості роботи судів та всіляких освітніх програм вказані явища поступово нівелюються», — резюмували у прес-службі суду.

Головний принцип політики держави в галузі забезпечення прав людини і громадянина визначено Конституцією України: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”. Про це повідомляє офіційний сайт 7ААС.

«Право кожного на судовий захист є одним із фундаментальних прав людини, гарантованих у конституційному порядку.

Зазвичай під час розгляду справ можливе тривале перебування осіб у приміщенні суду. Це й очікування розгляду справи, спілкування між сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте у зв’язку з пандемією коронавірусу 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановою № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» встановив карантин, і на цей період у судах України запроваджено особливий режим роботи. А отже, скупчення людей, особливо у приміщеннях, може призвести до поширення інфекції і спричинити захворювання. Для збереження життя та здоров’я населення у судах України здійснюються заходи щодо відкладення розгляду судових справ, або розгляд справ відбувається без участі сторін, або розгляд справ проводиться у режимі відеоконференції.

З метою законодавчого закріплення продовження строків розгляду справ та забезпечення учасників належним доступом до правосуддя Верховна Рада 30 березня 2020 року ухвалила Закон № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», згідно з яким Кодекс адміністративного судочинства України доповнено положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів.

Зокрема, Законом встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки, встановлені як для учасників справи, так і для самого суду.

До продовжених строків, встановлених для учасників справи, належать такі:

• строк на апеляційне оскарження;
  строк на звернення про перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами;
  строки подання всіх основних процесуальних документів (заяв по суті, інших заяв та клопотань);
  звернення зі скаргами щодо рішень та дій органів виконавчої служби чи приватних виконавців.
  Щодо продовжених строків для суду, то до них належать:
• строки розгляду справ;
  строки для вчинення інших процесуальних дій, наприклад, строк на залишення апеляційної скарги без руху чи її повернення.
  у разі, якщо строки для вчинення певних дій встановлюються безпосередньо рішенням суду (наприклад, строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень чи додаткових доказів), то такий строк, згідно із Законом №3275, також не може бути меншим, ніж строк карантину.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» продовжено не лише процесуальні строки, а й строки звернення до суду.

Тобто, якщо раніше особа за загальним правилом мала змогу звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів протягом шестимісячного строку з моменту, коли вона дізналася про таке порушення, то тепер такий строк продовжується на період карантину.

Також під час карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Таким чином, Закон передбачає можливість участі в судовому засіданні, не виходячи з дому, за допомогою власного мобільного пристрою чи персонального комп’ютера.

Отже, усі суди України, як і Сьомий апеляційний адміністративний суд зокрема, продовжують здійснювати правосуддя для всього українського суспільства навіть в умовах надзвичайної ситуації та захищають права, свободи та інтереси громадян і під час карантину. А перелічені вище зміни до законодавства дозволяють реалізовувати право на судовий захист без жодних порушень режиму карантину та самоізоляції», — йдеться у заяві.

Сьомий апеляційний адміністративний суд оприлюднив інфографіку щодо реєстрації у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». Інформація з’явилась у прес-службі суду в Facebook.

«Для забезпечення дистанційного доступу до правосуддя під час карантинних заходів чудовим варіантом є реєстрація у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Створення свого особистого кабінету у системі займе всього кілька хвилин, а функціонал Е-суду оптимізує вашу роботу відразу.

Тож, аби стати користувачем підсистеми, потрібно мати лише електронний цифровий підпис та пройти кілька етапів реєстрації.

Наша покрокова інструкція обов’язково стане вам у нагоді. Станьте користувачами Е-суду та відчуйте його переваги вже зараз», — йдеться у повідомленні.

Сьомий апеляційний адміністративний суд завжди активно відповідає на виклики сьогодення. Тож сьогодні колегія суддів 7ААС провела два засідання у режимі відеоконференцзв’язку за новими стандартами, передбаченими змінами до Кодексу адміністративного судочинства України. Про це повідомляє прес-центр Судової влади.

Так, 2 справи були заслухані із використанням програми Zoom у режимі конференції. Питання проведення засідання дистанційно було узгоджено із учасниками процесу заздалегідь. Сторони не заперечували проти слухання справи у такому форматі.

Як повідомляється, онлайн-засідання процесуально відповідали нормам КАСУ, при цьому особи учасників справи встановлювались за надісланими копіями документів, що були підписані електронним цифровим підписом.

Слухання справ відбувалось у такому ж режимі, як і звичний формат відеоконференцій, лише з використанням комунікаційного програмного забезпечення Zoom.

«Новаційні підходи у проведенні судових засідань пов’язані із запровадженням карантинних заходів на території України. Таким чином, карантин не є обмеженням для доступу громадян до правосуддя», – сказано у повідомленні.

Судді Сьомого апеляційного адміністративного суду оголошують благодійну акцію «Не стій осторонь, допоможи тим, хто потребує!». Про це повідомляє прес-служба суду.

У рамках цієї акції судді 7ААС здійснюють збір коштів на допомогу протидії коронавірусу, а також перерахували кошти на допомогу в реабілітації важко хворої дитини із Сумщини.

Кошти, які надходитимуть у цей локальний «спецфонд», будуть перераховуватись на допомогу тим, хто потребує. Наразі у першу чергу на забезпечення медичних закладів необхідним устаткуванням для боротьби із коронавірусом.

«Судді Вінниці та Вінницької області чи Сьомого апеляційного адміністративного округу, хто має бажання долучитися до благодійності, може звертатися до прес-секретаря 7ААС Інги Гаврилюк, написавши у Facebook (http://bit.ly/2oo6tKW) » , — йдеться у повідомленні.

Сьомий апеляційний адміністративний суд роз’яснив деякі моменти щодо електронного цифрового підпису, передає прес-служба 7ААС.

Що таке Електронний цифровий підпис (ЕЦП)?

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Надійний засіб електронного цифрового підпису — засіб електронного цифрового підпису, що має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Особистий ключ ЕЦП формується на підставі абсолютно випадкових чисел, що генеруються давачем випадкових чисел, а відкритий ключ обчислюється з особистого ключа ЕЦП так, щоб одержати другий з першого було неможливо.

Особистий ключ ЕЦП є унікальною послідовністю символів довжиною 264 біти, яка призначена для створення електронного цифрового підпису в електронних документах. Працює особистий ключ тільки в парі з відкритим ключем. Особистий ключ необхідно зберігати в таємниці, адже будь-хто, хто дізнається його, зможе підробити електронний цифровий підпис.

Документ підписується ЕЦП за допомогою особистого ключа ЕЦП, який існує в одному екземплярі тільки у його власника. Цьому особистому ключеві відповідає відкритий ключ, за допомогою якого можна перевірити відповідність ЕЦП його власнику.

Отримати послуги ЕЦП фізична або юридична особа може в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК). Сьогодні таких центрів в Україні 24. Інформацію про них можна отримати з Електронного реєстру суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, на сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, який здійснює акредитацію центрів сертифікації ключів. Документи, які необхідно заповнити, та інструкції щодо оформлення особистого ключа ЕЦП можна знайти на сайті ІДД ДфС.

Строк дії сертифікатів ЕЦП не перевищує два роки. Після закінчення цього терміну для накладення ЕЦП на документи необхідно повторно скористатись послугами з отримання ЕЦП. Причиною цього є вимоги захисту інформації, які висуваються до засобів, що використовуються для накладення ЕЦП.

Повторне отримання ЕЦП в режимі онлайн.

Клієнти АЦСК ІДД ДФС, які мають чинні посилені сертифікати, видані АЦСК ІДД ДФС, можуть генерувати власні ключі електронного цифрового підпису та проводити віддалену процедуру формування сертифікатів.

Обов’язковою умовою використання цього сервісу є те, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі АЦСК ІДД ДФС, які мають:

• чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
• незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
• особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Отримати новий особистий ключ ЕЦП можна двома шляхами:

• онлайн, заповнивши форми на сайті ІДД ДФС;
• скориставшись безкоштовним програмним забезпеченням “ІІТ Користувач ЦСК-1”.

Як оформити ЕЦП за допомогою сайту ІДД ДФС?

1. Натисніть на поле вибору файлу та оберіть файл чинного особистого ключа. У поле паролю введіть пароль чинного ЕЦП та натисніть «Зчитати».

2. На сторінці, що відкриється, ознайомтеся з договором про надання електронних довірчих послуг та у разі згоди натисніть «Підписати та надіслати» для продовження отримання ЕЦП.

3. У вкладці «Створити новий ключ» оберіть назву файлу з особистим ключем та створіть пароль до нього.

4. Завантажте створені файли на файловий носій.

Сьомий апеляційний адміністративний суд оприлюднив корисну інфографіку щодо нових правил надсилання судових повісток. Про це повідомляє прес-служба суду.

Як відомо, Кабінет міністрів вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку, зокрема щодо надсилання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка».