В епоху цифрових технологій, коли віртуальні інструменти стають неодмінною частиною нашого повсякденного життя, судова система також йде в ногу з часом та активно впроваджує інновації для полегшення взаємодії з громадянами. Одним з ключових інноваційних рішень у цьому напрямку є запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

З 18.10.2023 адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов’язані мати зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. При цьому, у разі не виконання обов’язку щодо реєстрації електронного кабінету щодо учасників судових проваджень будуть застосовані відповідні процесуальні наслідки, передбачені процесуальними Кодексами і які будуть застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Отже, особам, які зареєстрували електронні кабінети, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Вручення судового рішення регламентовано статтею 251 КАС України, де згідно з п. 6 днем вручення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тож актуальним є питання перебігу процесуальних строків при отриманні документів в підсистемі «Електронний суд».

Листом Державної судової адміністрації України від 05.01.2022 за №15-103/22 «Про початок перебігу процесуальних строків в Електронному суді» повідомлено, що відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України).

Натомість, офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу 1 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, це:

• сервіс Електронного кабінету ЄСІТС,
• адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або
• адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

ДСА України роз’яснено, що норми згаданого Положення передбачають обов’язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету.

Повідомлення, яке також автоматично надсилається користувачу Е-кабінету, носить суто інформативний характер та від зазначеної у ньому дати не ведеться відліку жодних процесуальних строків, про що прямо вказано в Інструкції “Електронний кабінет”. Отримавши відповідне повідомлення, Користувач має можливість з’ясувати дійсні час і дату доставлення документа в його Електронний кабінет, переглянувши розділ “Мої справи” та використавши функціональну кнопку “Картка руху документу” (підпункт 5.12.1 підпункту 5.12 “Документи у справі” пункту 5 Інструкції “Електронний кабінет”).

Отже, враховуючи викладене, відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ “Повідомлення” та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» у розділ «Мої справи».

Аналогічна позиція щодо перебігу процесуальних строків викладена Верховним Судом в постановах від 23 серпня 2023 року у справі №480/7304/22 та від 25 жовтня 2023 року у справі №160/8762/21.

Таким чином, отримання судового рішення в систему «Електронний суд» є набагато зручнішим та простішим процесом, порівняно з традиційними методами, адже забезпечує швидкий доступ до судових документів і дозволяє учасникам судового процесу ефективно керувати своїми справами з урахуванням певних особливостей використання цієї системи.

За інформацією помічників суддів 7ААС.

Відзначення Днів адміністративної юстиції в Україні є важливою подією для всіх фахівців у юридичній сфері та держави в цілому. Цей період символізує визнання значущості адміністративного права та його внеску у розвиток суспільства.

Одним із найважливіших кроків на шляху до становлення адміністративної юстиції в Україні безумовно було прийняття Кодексу адміністративного судочинства України.

Історія прийняття Кодексу адміністративного судочинства України є складною та багатогранною. Вона пов’язана з реформуванням системи адміністративного правосуддя та удосконаленням процедури розгляду адміністративних спорів.

Час запровадження адміністративної юстиції в Україні сягає ще у 1992 рік, коли  затверджена постановою Верховної Ради України Концепція судово-правової реформи передбачила на початковому етапі спеціалізацію судів.

А закріплене у 1996 році Конституцією України право людини на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, стало активним поштовхом до утворення системи адміністративних судів. Водночас до реалізації цього процесу минуло більше дев’яти років.

Чималим на шляху становлення адмін’юстиції є внесок першого заступника голови Верховного Суду України Володимира Стефанюка. Саме він є ініціатором ідеї створення процесуального кодексу, яким би врегульовувався порядок провадження в адміністративному суді.

06 липня 2005 року стало ще одним фундаментальним етапом становлення адміністративного судочинства в Україні, адже було прийнято Кодекс адміністративного судочинства України.

Одним із вирішальних моментів у подальшій реформі адміністративного судочинства стала Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, підписана у 2014 році. Угода вимагала від України прийняття комплексних заходів з покращення правосуддя та забезпечення незалежності судової системи. У цьому контексті розпочався процес розробки новел до Кодексу адміністративного судочинства, спрямованих на створення ефективної системи розгляду адміністративних спорів, яка відповідала б міжнародним стандартам та нормам. Працюючи над оновленням, українські законодавці враховували кращі практики країн-членів ЄС та спеціалізованих адміністративних судів.

Прийняття оновленого КАС України було складним та тривалим процесом, пов’язаним з реформуванням системи адміністративного судочинства, та включав декілька етапів.

Розробка проєкту Кодексу

Уряд України у співпраці з експертами, науковцями, представниками громадськості та міжнародними організаціями розпочав розробку проєкту Кодексу адміністративного судочинства. Цей етап включав аналіз законодавства і практики інших країн, вивчення міжнародних стандартів та норм, а також консультації зі зацікавленими сторонами.

Громадські консультації

Важливою складовою процесу розробки проєкту Кодексу були громадські консультації, під час яких громадськість, представники громадських організацій, юристи та інші зацікавлені сторони мали можливість висловити свої пропозиції та зауваження до проєкту. Це сприяло залученню широкого кола експертів та забезпечило всебічність вивчення та врахування різних поглядів.

Розгляд та внесення змін

Після громадських консультацій проєкт Кодексу адміністративного судочинства був розглянутий відповідними комітетами парламенту і були внесені зміни та поправки відповідно до вимог законодавства та потреб суспільства.

Голосування та ухвалення

Після тривалого обговорення та громадських консультацій оновлений Кодекс адміністративного судочинства України був ухвалений 06 грудня 2017 року. Це стало важливим кроком на шляху до зміцнення принципів демократії, правової держави та захисту прав та свобод громадян.

Незважаючи на виклики та труднощі, прийняття КАС України відіграло важливу роль у розвитку адміністративної юстиції та зміцненні принципів правової держави, а також  стало значним кроком до більш ефективної системи розгляду адміністративних спорів в Україні.

Внаслідок прийняття Кодексу адміністративного судочинства України українська система адмінсудочинства рухається вперед, утверджуючи принципи правової держави та забезпечуючи захист прав громадян і суспільних інтересів. Це відкриває нові можливості для розвитку України і сприяє побудові сильного та демократичного суспільства.

За інформацією помічників суддів 7ААС