Від 8 вересня 2023 року змінилась методика нарахування грошової допомоги та компенсації за невикористані дні відпустки. Новації у підрахунках пов’язані із постановою уряду від 08.09.2023 № 975, якою внесено зміни до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 і від 8 серпня 2016 року № 500

Отже, маємо такі зміни у методиці нарахування:

Обчислення середньої заробітної плати для надання грошової допомоги до щорічної основної відпустки та виплати компенсації за невикористані відпустки проводяться на основі виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання  таких виплат.

При цьому якщо працівник набув право на виплату компенсації за невикористані відпустки до 31.12.2023 року, то Розрахунок середньої заробітної плати буде проводитись на основі виплат, нарахованих у 2023 році.

Розмір грошової допомоги визначається у результаті множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (визначено розрахунковий період 12 місяців).

Середньоденна заробітна плата визначається з допомогою ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані дні протягом 12 місяців робочих днів. А середньомісячне число робочих днів розраховується у результаті ділення на 12 сумарного числа робочих за останні 12 календарних місяців відповідно до графіку роботи підприємства, установи, організації.

Важливо, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань наразі повинен не перевищувати середньомісячну заробітну плату, а така допомога виплачується на підставі особистої заяви у порядку, затвердженому керівником державної служби.  Це теж передбачено внесеними змінами.

Таким чином, працівникам фінансових відділів варто враховувати актуальні зміни при розрахунках грошової допомоги та компенсації за невикористані дні відпустки.

За інформацією відділу бухгалтерського обліку та звітності

Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства визначає спеціальний Порядок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001.

Сума страхових виплат застрахованій особі та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється за такою формулою: сума денної виплати (встановлюється у відсотках середньої заробітної плати з урахування страхового стажу) множиться на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.

Водночас 02 червня 2023 року Постановою Кабінету Міністрів України № 561 було внесено зміни щодо випадків, коли роботодавцем не зберігається середній заробіток. Зокрема до періодів, що виключаються з розрахунку для визначення середньоденної заробітної плати, належать такі:

• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка по догляду за дитиною до досягнення трирічного та шестирічного віку;
• відпустка без збереження;
• призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією РФ проти України;
• період строкової військової служби;
• період військової служби за призовом осіб офіцерського складу, під час мобілізації, або проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Отже, у контексті змін під час розрахунку середньої заробітної плати для визначення виплат за соціальним страхуванням роботодавцям варто виключати вказані періоди.

За інформацією відділу бухгалтерського обліку та звітності

Офіційне працевлаштування гарантує соціальний захист працівника та має низку переваг, зокрема забезпечує сталий страховий стаж та соціальні виплати з настанням безробіття, у разі нещасних випадків чи професійних захворювань, а також гарантує право на гідну пенсію.

Законодавче підґрунтя

Уклавши трудовий договір із найманим працівником, роботодавець зобов’язаний, серед іншого, регулярно сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) до реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Саме ЄСВ забезпечує захист працівника у випадках, визначених законодавством, а також гарантує особі право на отримання соціальних виплат.

ЄСВ сплачується регулярно — щомісяця. Розмір мінімального страхового внеску встановлено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Ця сума  визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата.

Страховий стаж

Страховий стаж важливий для працівника тим, що він враховується при нарахуванні пенсії. Страховий стаж включає періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який роботодавець щомісячно сплачував єдиний соціальний внесок.

Пенсію за віком визначають залежно від набутого страхового стажу при досягненні передбаченого законом віку. Так, у 2023 році, щоб вийти на пенсію після досягнення 60 років, особа повинна мати щонайменше 30 років стажу. Після досягнення 63 років – мінімум 20 років, 65 – не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, страховий стаж розраховується з 1 січня 2004 року (до 2004 року стаж називався трудовим). Зарахування стажу до цього дня здійснюється на підставі записів у трудовій книжці або інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Працівник має можливість самостійно перевірити свій страховий стаж. Отримати ці дані можна в особистому кабінеті на порталі електронних послуг Пенсійного фонду або ж у додатку «Дія».

Також, за допомогою цих сервісів громадяни можуть замовити різні довідки, зокрема ОК5 та ОК7 та отримати їх у паперовому чи електронному вигляді.

Порядок сплати єдиного внеску

Відомості про сплату ЄСВ роботодавець надає окремо за кожен місяць звітного кварталу.  Тобто, протягом 40 календарних днів з настанням 1 січня, 1 квітня, 1 липня та 1 жовтня.

Важливо: усім працівникам потрібно контролювати, чи сплачують їхні роботодавці  за них єдиний соціальний внесок. Перевірити повноту сплати ЄСВ та свій страховий стаж працівник може після подання квартальної звітності у зазначений вище термін.

За інформацією відділу бухгалтерського обліку та звітності 7ААС

Раніше було внесено зміни до постанови уряду «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.  Відповідно до цих змін для відряджень по Україні розмір добових склав 300 грн, а гранична сума витрат на найм житла на добу – 900 грн.

Однак з метою належного врегулювання питання відшкодування витрат  на відрядження в межах України в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України постановою від 21.03.2022 №345 установив, що на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», відшкодування фактичних витрат, що перевищують граничну суму витрат на найм житлового приміщення за добу, визначену для України додатком 1  до постанови № 98 здійснюється з дозволу керівника згідно з документами, які підтверджують витрати, та не може перевищувати 1800 гривень (без урахування витрат на оплату податку на додану вартість).

Водночас витрати на службові відрядження повинні узгоджуватись із розміром коштів, що були передбачені у кошторисах та планах використання бюджетних коштів. При цьому уряд зобов’язує керівників мінімізувати витрати на службові відрядження через оптимізацію кількості відряджених працівників, строків їх перебування у відрядженні, зменшення витрат на оплату проїзду, найм житла та інших витрат на відрядження та відповідно по можливості проводити зустрічі, переговори тощо в режимі онлайн.

Також важливо, що постановою уряду від 09.06.2021 №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (зі змінами) передбачено, що відшкодування за відрядження працівників бюджетних установ буде здійснюватися лише за видатками загального фонду державного та місцевих бюджетів. А це означає, що виплати із загального фонду будуть ранжуватись за пріоритетністю і відповідно відшкодування відряджень може відтерміновуватись.

За інформацією відділу бухгалтерського обліку та звітності