Правові висновки:

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Якщо суб`єкт владних повноважень не вжив заходів щодо виділення коштів чи перерозподілу наявних кошторисних призначень для сплати судового збору, то це не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. При цьому факт сплати судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Рішення судів:

У квітні 2024 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без змін ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 560/770/23, якою відмовлено у задоволенні клопотання Укртрансбезпеки про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та визнано неповажними причини пропуску такого строку, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки відмовлено.

Обставини справи:

У справі №560/770/23 ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.08.2023 апеляційну скаргу Укртрансбезпеки було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Після повернення скарги контролюючий орган не мав можливості повторно подати апеляційну скаргу у зв`язку з неможливістю сплати судового збору. Проте, користуючись правом на повторне звернення з апеляційною скаргою, Укртрансбезпека після сплати судового збору за подання скарги по вказаній справі повторно подала апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року. На думку апелянта зазначені обставини об`єктивно не залежали від волі відповідача та обумовили наявність поважних підстав для несвоєчасного звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

КАС ВС зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. У свою чергу, дотримання вимог КАС України щодо належного оформлення апеляційних скарг залежить виключно від особи, яка подає апеляційну скаргу. До того ж, право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом. Важливо, що вдруге відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 поза межами встановленого строку.

Сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

У цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали вчасно скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, Укртрансбезпекою не наведено.

Ураховуючи, що доводи касаційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд підсумував, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права, ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.

Детальніше із правовим обґрунтуванням  у рішеннях судів можна ознайомитись за посиланням

За матеріалами відділу узагальнення судової практики

Судді 7ААС розглянули апеляційну скаргу Вінницької міськради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі за позовом ГО «Автомайдан «Віннниччина» до Вінницької міської ради  про визнання протиправними та скасування рішень міської ради та зобов`язання вчинити дії.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши позицію сторін, колегія суддів 7ААС апеляційну скаргу ВМР залишила без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Із мотивами прийнятого Сьомим апеляційним адміністративним судом рішення можна ознайомитись у ЄДРСР за номером справи (справа № 120/7221/20-а) після виготовлення повного тексту судового рішення.

Нагадаємо, що рішенням суду першої інстанції позов було задоволено частково.

Звертаючись до суду, позивач просив:
– визнати протиправними дії Вінницької міської ради в частині розгляду проекту рішення з питання місцевої ініціативи “Про найменування урочища та проведення організаційно-правових заходів щодо впорядкування та збереження території пам`ятки археології в м. Вінниці” до того, як був розглянутий проект місцевої ініціативи “Про створення історико-туристичного комплексу-парку “Замкова гора”;
– визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради №2431 від 25.09.2020 року “Про найменування урочища та проведення організаційно-правових заходів щодо впорядкування та збереження території пам`ятки археології в м. Вінниці”;
– визнати протиправним та скасувати рішення № 46 порядку денного, зафіксованого у Протоколі Вінницької міської ради, прийнятому 29.09.2020 року на 55 сесії VII скликання, “Про створення історико-культурного комплексу – парку “Замкова гора”;
– зобов`язати Вінницьку міську раду розглянути подану 01.09.2020 року місцеву ініціативу “Про створення історико-туристичного комплексу-парку “Замкова гора” у порядку, передбаченому законодавством.

Повний текст рішень можна знайти за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/ справа № 0640/4182/18.

За інформацією відділу узагальнення судової практики 7ААС

Наявність судимості у позивача за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який призначено покарання у вигляді штрафу не є беззаперечною підставою вважати, що дії особи становлять загрозу національній безпеці України і громадському порядку в Україні.

Обставини справи:		30 травня 2019 року Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області скасувало дозвіл на імміграцію в Україну, виданий позивачу 23 травня 2016 року, та посвідку на постійне місце проживання від 31.05.2016. З матеріалів справи встановлено, що 1 квітня 2016 року після спливу дворічного терміну перебування у шлюбі та маючи доньку чоловік звернувся до Управління ДМС України в Чернівецькій області із заявою та необхідними документами про надання йому дозволу на імміграцію в Україні на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію». 23 травня 2016 року позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну, документований посвідкою на постійне місце проживання від 31 травня 2016 року. Проте 24 травня 2019 року Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ініціювало перед Управлінням ДМС України у Чернівецькій області питання про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Республіки Азербайджан, посилаючись на частину першу статті 12 Закону України «Про імміграцію» та враховуючи, що дії особи становлять загрозу громадському порядку в Україні. Скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджану відбулось у зв`язку з тим, що іноземцем при отриманні такого документа було свідомо надано неправдиві відомості щодо себе. Зокрема, рішенням  Шевченківського районного суду міста Чернівці від 30.11.2016 у справі №727/9032/16-к особу було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 ККУ, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн. 00 коп.) за факт використання паспорта, у якому містяться відбитки штампу «Зернове 049» від 10.08.2012 та «Зернове 054» від 09.08.2012, які є підробленими. Цими відбитками підтверджувався виїзд позивача за межі території України, який чоловік здійснював не рідше одного разу на 90 днів, тим самим здобуваючи собі нове право на перебування в Україні до 90 днів. Не погодившись з таким рішенням міграційної служби чоловік звернувся до суду з позовом та просив його скасувати.
Адміністративні суди всіх інстанцій		скасували спірне рішення відповідача як непропорційне, що прийняте без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Крім того, скасування дозволу на імміграцію спричинить розлучення позивача з дитиною. Судами встановлено лише факт підробки певних відомостей в паспорті громадянина Азербайджану, але не встановлено факту використання позивачем підробленого паспорта як документа в цілому. Водночас, суди правильно зазначили, що за змістом пункту 2 частини першої статті 12 Закону «Про імміграцію» судимість, здобута на підставі кримінального законодавства України, може бути підставою для скасування дозволу лише у разі засудження іммігранта в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року. Враховуючи те, що подані позивачем документи для отримання дозволу на імміграцію відповідали дійсності, зокрема паспорт громадянина Азербайджану виданий уповноваженим на те органом та документував особу позивача, суди дійшли правильного висновку, що його не можна вважати підробленим документом в розумінні Закону. Крім того, свідоцтво про шлюб посвідчувало справжній, а не фіктивний шлюб, інші подані документи також відповідали критеріям достовірності.

Повний текст рішень можна знайти за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review справа №824/875/19-а

За інформацією відділу узагальнення судової практики 7ААС