Продовжуємо рубрику «Просто про КАСУ». У минулому матеріалі ми говорили про види доказів, а сьогодні детальніше розберемо процесуальні строки: скільки часу закон надає для звернення до адмінсуду, як правильно обчислювати такі строки та що робити, якщо строк пропущено.

Процесуальні строки – це строки, встановлені законом або судом для вчинення процесуальних дій. Одним із найважливіших для особи є строк звернення до адмінсуду.

Скільки часу є для звернення до суду?

Загальне правило становить: особа може звернутися до адміністративного суду протягом шести місяців з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо законом не встановлено інший строк.

Водночас для окремих категорій справ закон передбачає спеціальні строки звернення до суду.

Якщо особа скористалася правом досудового вирішення спору (наприклад, подала скаргу до вищого органу або контролюючої інстанції) і отримала рішення про відмову, на звернення до суду надається 3 місяці з дня вручення цього рішення. Якщо рішення у встановлений строк не прийнято та/або не вручено – 6 місяців з дня подання скарги.

Для справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби встановлено скорочений строк звернення до суду – один місяць.

Водночас для окремих категорій справ (наприклад, щодо виборчого процесу або окремих адміністративних процедур) КАСУ та інші закони можуть встановлювати дуже стислі строки – від кількох днів до 10-30 днів.

Тому важливо перед зверненням до суду перевірити, чи не передбачений для конкретної категорії спору спеціальний строк.

Як правильно обчислювати строк?

Обчислення процесуальних строків має свої правила.

Перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Наприклад, якщо особа дізналася про порушення свого права 10 березня, перебіг строку починається 11 березня.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо у відповідному місяці немає такого числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку вважається перший за ним робочий день.

Останній день строку триває до 24:00. Якщо до закінчення строку процесуальний документ подано до суду, надіслано на пошту або передано іншим відповідним засобом зв’язку, строк не вважається пропущеним.

Що робити, якщо строк пропущено?

Пропущення строку звернення до адміністративного суду не означає автоматичної втрати права на судовий захист. Водночас у такому випадку необхідно належним чином обґрунтувати причини пропуску строку.

Разом із позовною заявою особа може подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити причини його пропуску та обґрунтувати їх поважність.

Такі обставини, за можливості, необхідно підтвердити належними доказами – відповідними документами, довідками, поштовими документами, повідомленнями тощо.

Отже, дотримання строків звернення до адміністративного суду є важливою умовою реалізації права на судовий захист. Якщо строк пропущено, важливо не зволікати та належним чином обґрунтувати причини його пропуску.

У наступному матеріалі ми детально розберемо тему судових витрат та судового збору.

Слідкуйте за оновленнями!

Дорогі друзі, ми продовжуємо знайомити вас зі змістом КАСУ . Наразі говоримо про органи та осіб, які можуть звертатись в інтересах інших осіб (ст. 53-54 КАСУ).

У разі потреби до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Це можуть бути Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи. В інтересах держави можуть звертатись прокурори. Для такого звернення адміністративному суду надаються відповідні документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Уповноважений ВРУ з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адмінсуду з позовом, брати участь у розгляді справ за його позовом/заявою, а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами чи заявами інших осіб, подавати апеляційну/касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом чи заявою іншої особи. При цьому Уповноважений повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів.

Особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб наділені такими ж  процесуальними правами й обов’язками, як і особа, в інтересах якої вони діють, але вони не можуть закінчувати справу примиренням.

Відмова органів та осіб, зазначених у першому абзаці, від позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, в інтересах якої подано позовну заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення позову в попередньому обсязі.

Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подано позовну заяву, не підтримує заявлені позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Органи та особи, про які йдеться, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в адміністративному суді та робити їх копії.

У наступному матеріалі ми поговоримо про представництво у суді. До зустрічі!

Дорогі поціновувачі нашої рубрики Просто_про_КАСУ , ми продовжуємо знайомити вас із учасниками справ.

На черзі треті особи у справі. Це особи, які беруть участь у справі, вступають самі або залучаються іншими учасниками до розпочатого процесу, можуть мати певну зацікавленість у результаті справи, оскільки рішення може вплинути на їх права і обов’язки.

Такі особи називаються третіми, тому що на час їхньої появи в процесі вже є перші (позивачі) і другі (відповідачі). Треті особи завжди вступають у справу, у якій вже відкрите провадження.

Треті особи можуть заявляти самостійні вимоги на предмет спору. Це відбувається тоді, коли їхня участь зумовлена необхідністю  захисту особистих прав, свобод та інтересів.

Також треті особи можуть не заявляти самостійних вимог на предмет спору.  За таких обставин їхня участь у справі потрібна для повного та всебічного дослідження обставин справи судом, з’ясування дійсних взаємовідносин учасників спору.

Наступна наша публікація буде стосуватись органів та осіб, які можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У минулій публікації ми узагальнено поговорили про учасників справи. Серед них, зокрема, виділяли сторін у справах, тож сьогодні детально зупинимось на цьому понятті.

Сторонами в адмінпроцесі є особи, публічно-правовий спір між якими є предметом судового розгляду. Громадяни, що є сторонами, звертаються до суду, коли  порушено їхні права, законні інтереси чи свободи:
створено перешкоди для здійснення їхніх прав, законних інтересів чи свобод, незаконно покладено які-небудь обов’язки або незаконно притягнуто до відповідальності тощо. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивач – це особа, що звертається до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Він може заявляти вимогу про захист прав особисто або в його інтересах, у передбачених законом випадках, до суду можуть звернутися інші особи (ст. 60 КАС України). Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень (ч. 2 ст. 50 КАС України)

Відповідачем в адміністративній справі – це суб’єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, зокрема і фізичні, до яких звернена вимога позивача. Згідно зі ст. 3 КАС України під суб’єктом владних повноважень в адміністративному судовому процесі мається на увазі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи при виконанні службових чи посадових обов’язків. Відповідач не звертається до суду, позивач залучає його до участі у справі, при цьому згода відповідача на це не обов’язкова.

Щодо усіх учасників справ забезпечуються принципи справедливості, верховенства права та рівності перед законом. Тобто сторони мають рівні права та обов’язки щодо відстоювання своєї позиції в адміністративному розгляді справи.

До зустрічі у наступній публікації, де ми розкажемо про третіх осіб у справі.