Начальник відділу забезпечення діяльності Голови суду та його заступника Алла Тарасенко із прессекретарем Інгою Гаврилюк провели навчання з медіаграмотності для працівників апарату 7 ААС.

Головна мета навчання – сформувати свідомого медіаспоживача у кожному з нас. Говорили, зокрема про розвиток критичного мислення, поведінку у соціальних мережах та про маніпуляції свідомістю.
Під час лекції наші працівники дізнались, як розрізняти факти від суджень, аналізувати новини та визначати правдиві й оманливі повідомлення. Зосередили увагу й на тому, як протистояти поширенню фейків про Україну в умовах збройної війни з рф, аби уміти дати ворогу відсіч й на інформаційному фронті.

Окрім іншого, говорили й про великий та малий патріотизм: любов до держави та повагу один до одного. З таким меседжем звернулась Інга Гаврилюк до колег та нагадала, що у разі виникнення кризових ситуацій, ми повинні працювати, як один механізм – злагоджена команда однодумців, готових підставити своє дружнє плече. Пам’ятаймо, згуртованість – наша потужна зброя не лише із зовнішнім ворогом, а й і з внутрішнім.

За інформацією з Вікіпедії, критичне мислення – це наукове мислення, яке полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень.

Щодня в світі з’являється  неймовірно велика кількість інформації, до якої ми всі маємо вільний доступ. Але серед цієї ж інформації є і фейки (англ. fake news – фальшиві новини), якими сьогодні уже нікого не здивувати. Такі новини навмисно створюють так звані  ботоферми задля поширення хаосу, паніки серед населення та введення людей в оману. У таких умовах уміння критично мислити стає надзвичайно важливим для сучасної людини, допомагає їй пристосуватись до реалій сьогодення, зберегти здоровий глузд.

У надзвичайних обставинах поведінка людини дещо змінюється. І це природньо. Адже спрацьовує інстинкт самозбереження. Але проблема в тому, що в інформаційному просторі про надзвичайні ситуації говорять надмірно й безупинно, постійно маніпулюючи людськими емоціями. Усе це створює середовище для паніки. А де паніка – там і чутки. Наляканій людині легше нав’язати певну інформацію, змусити повірити у неї, а тому починає спрацьовувати ефект натовпу.

Пам’ятайте: зупинити паніку важче, аніж уникнути її. Тому в умовах надзвичайних обставин, зокрема запровадженого в Україні карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню раніше невідомого вірусу COVID-19, навчіться мислити критично і зберігати спокій. Це допоможе вам оцінювати ситуацію й робити правильний вибір.

Критичне мислення – це не талант, і навчитись йому не так уже й складно, як здається. Просто дотримуйтесь деяких рекомендацій:

• нікому й нічому сліпо не вірте;
• великий потік інформації розбивайте на маленькі частинки, кожну з яких уважно й зосереджено вивчайте, ретельно обдумуйте;
• аналізуйте інформацію;
• робіть власне дослідження;
• відкидайте стереотипи;
• аргументуйте свою думку;
• не поспішайте приймати рішення;
• робіть послідовні, обґрунтовані висновки;
• не бійтесь помилятись;
• не вважайте, що лише ви маєте рацію.

А тепер декілька слів про те, як відрізнити достовірну інформацію від фейкової. Медіаорганізація Internews Ukraine опублікувала на своїй Facebook-сторінці формулу «ДЕФЕЙК», яка допоможе дотримуватись інформаційної безпеки.

Формула «ДЕФЕЙК» розшифровується так:

• Д – джерело (Завжди звертайте увагу на джерело інформації. Якщо воно невідоме або у тексті часто трапляються такі фрази, як «кажуть», «відомо що», «як повідомляють джерела» без вказівки на ці джерела, то перед вами фейк)!
• Е – експерти (Сьогодні в соціальних мережах усі у чомусь «експерти». Тож якщо ви читаєте статтю, у якій немає імен справжніх експертів, а натомість такі фрази, як «дослідники вважають», «експерти повідомляють», то в жодному разі не довіряйте такій інформації).
• Ф – факти (Пам’ятайте, факти завжди можна перевірити. Якщо повідомлення про певні «факти» звучить надто узагальнено, довіряти йому не варто).
• Е – емоції (Якщо у статті надто гучний заголовок, а її текст зовсім не відповідає назві або ж після прочитання статті у вас виникає роздратування, злість – скажіть «стоп». Можливо, хтось просто намагається вами маніпулювати).
• Й – ймовірність заангажованість (Звертайте увагу й на автора статті чи загалом на медіаресурс, який її опублікував. Можливо, така інформація вигідна певному колу осіб, щоб знову ж таки маніпулювати вами).
• К – контекст (Будьте уважні, читаючи про одну й ту ж новину з різних джерел. Однакова інформація сприйматиметься по-різному залежно від того, як її подають).

Сподіваємось, що ці поради допоможуть вам не розгубитись серед потоку інформації, зроблять ваше життя осмисленим та збережуть вас від зайвих стресів.

А загалом споживайте лише перевірену інформацію з офіційних джерел (як приклад з коронавірусом – це офіційні сайти МОЗ, ВООЗ), які зобов’язані в умовах надзвичайних обставин проводити роз’яснювальну роботу серед населення, опублікувати чіткий план та алгоритм дій у таких ситуаціях. Дотримуйтесь порад і рекомендацій лише справжніх експертів, імена яких ви точно знаєте.

У жодному разі не підживлюйте паніку й самі не провокуйте інших, не слухайте порад псевдоекспертів, не поспішайте поширювати новини у соцмережах та месенджерах, прискіпливо ставтесь до усієї інформації, яка викликає лише негативні емоції, аналізуйте, як висвітлюють одну й ту ж інформацію різні джерела, і лише після того робіть висновки.

Як бачите, уміння мислити критично в глобальному сенсі може врятувати світ. Допитливість, неупередженість, постійний аналіз власних і чужих дій та вчинків, прагнення знайти шлях вирішення проблеми – ось ті риси, які притаманні людині з критичним мисленням. Розвивайте їх у собі, аби завжди з посмішкою зустрічати усі виклики життя, бути розсудливими та незворушливими за будь-яких надзвичайних обставин. Бережіть себе та своїх рідних!

Відділ звернень, внутрішньої та зовнішньої

комунікації Сьомого апеляційного адміністративного суду