Джерело:

Закон і Бізнес

Сьомий апеляційний адміністративний суд пояснив, як компенсація за невикористану відпустку відображається у річній декларації.

«Усі знають, що першу відпустку на новому місці роботи можна отримати, відпрацювавши в установі півроку. Але якщо людина прийнята за переведенням з іншої установи, для неї діють особливі правила надання відпусток. За певних умов вона може взяти щорічну або додаткову відпустку на новому місці раніше, ніж мине 6 місяців безперервної роботи. Ці умови перелічені у ст. 81, 83 КЗпП, п. 8 ст. 10 та  ст. 24 Закону України від  15.11.96  № 504/96-ВР «Про відпустки», – нагадує суд.

Так, після переведення право на відпустку виникає, якщо:

на попередньому місці роботи щорічна відпустка не була використана (повністю або частково);

грошову компенсацію за невикористану відпустку працівник під час звільнення не отримував;

компенсація за бажанням працівника була перерахована на поточний рахунок підприємства, на яке він був прийнятий за переведенням.

У зв’язку з тим, що грошова компенсація для працівників, яких переведено до новостворених установ судової влади, переважно була не виплачена їм, а перерахована на депозитні рахунки цих установ, виникає питання щодо відображення сум грошової компенсації у річних деклараціях.

Незалежно від того, чи виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку самому працівникові, чи вона перераховується наступному роботодавцю, оподатковується вона однаково. Суми грошових компенсацій за невикористану відпустку належать до фонду оплати праці (ст. 2 Закону України від 24.03.95 № 108/95-ВР та п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати).

Тому на таку компенсацію нараховується єдиний соціальний внесок, з неї утримується податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. І робить це роботодавець за попереднім місцем роботи (місцем звільнення працівника).

Міністерство соціальної політики зазначає, що кошти, які належать до виплати за дні відпустки, заробленої і невикористаної за попередним місцем роботи, виплачуються за рахунок отриманої новим роботодавцем компенсації. Зауважимо, що у нового роботодавця під час виплати компенсації працівникові не виникає зобов’язань щодо нарахування та сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ. Тому і суму відпускних, виплачену за рахунок надходжень від колишнього роботодавця, відображати у формі № 1ДФ йому не потрібно.

Таким чином, відображати у річній декларації компенсацію за невикористану відпустку потрібно саме за попереднім місцем роботи для відповідності зазначених сум значенням доходу у податковій та фінансовій звітності.

Джерело:

Українське право

Усі знають, що першу відпустку на новому місці роботи можна отримати, відпрацювавши в установі півроку. Але якщо людина прийнята за переведенням з іншої установи, для неї діють особливі правила надання відпусток. За певних умов вона може взяти щорічну або додаткову відпустку на новому місці раніше, ніж мине 6 місяців безперервної роботи. Ці умови перелічені у ст. 81, 83 КЗпП, п. 8 ст. 10 та  ст. 24 Закону України від  15.11.96  № 504/96-ВР «Про відпустки». Так, після переведення право на відпустку виникає, якщо:

– на попередньому місці роботи щорічна відпустка не була використана (повністю або частково);

– грошову компенсацію за невикористану відпустку працівник під час звільнення не отримував;

– компенсація за бажанням працівника була перерахована на поточний рахунок підприємства, на яке він був прийнятий за переведенням.

У зв’язку з тим, що грошова компенсація для працівників, яких переведено до новостворених установ судової влади, переважно була не виплачена їм, а перерахована на депозитні рахунки цих установ, виникає питання щодо відображення сум грошової компенсації у річних деклараціях.

Наведемо кілька міркувань.

Незалежно від того, чи виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку самому працівникові, чи вона перераховується наступному роботодавцю, оподатковується вона однаково. Суми грошових компенсацій за невикористану відпустку належать до фонду оплати праці (ст. 2 Закону України від 24.03.95 № 108/95-ВР та п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати). Тому на таку компенсацію нараховується єдиний соціальний внесок, з неї утримується податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. І робить це роботодавець за попереднім місцем роботи (місцем звільнення працівника).

У листі від 25.11.2015 №1531/13/84-15 Міністерство соціальної політики зазначає, що кошти, які належать до виплати за дні відпустки, заробленої і невикористаної за попередним місцем роботи, виплачуються за рахунок отриманої новим роботодавцем компенсації. Зауважимо, що у нового роботодавця під час виплати компенсації працівникові не виникає зобов’язань щодо нарахування та сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ. Тому і суму відпускних, виплачену за рахунок надходжень від колишнього роботодавця, відображати у формі № 1ДФ йому не потрібно.

Таким чином, відображати у річній декларації компенсацію за невикористану відпустку потрібно саме за попереднім місцем роботи для відповідності зазначених сум значенням доходу у податковій та фінансовій звітності.

Джерело: 7ААС

 МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 25.11.2015 г. N 1531/13/84-15

О применении действующего законодательства

(Извлечение)

Министерство социальной политики рассмотрело письмо относительно применения действующего законодательства, и сообщает.

К вопросу 1.

Статьей 24 Закона Украины “Об отпусках” предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей.

В случае перевода работника на работу на другое предприятие денежная компенсация за не использованные им дни ежегодных отпусков по его желанию должна быть перечислена на счет предприятия, куда перешел работник. При этом в стаж работы, дающий право на отпуск, засчитывается время, за которое работник не использовал отпуск по предыдущему месту работы.

В соответствии с пунктом 5 статьи 36 Кодекса законов о труде Украины (далее – КЗоТ Украины) перевод работника, с его согласия, на другое предприятие, в учреждение, организацию или переход на выборную должность является основанием прекращения трудового договора.

При этом расчетный период для исчисления средней заработной платы для оплаты времени отпусков или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. N 100 (далее – Порядок), который наступит после перевода на новое место работы, определяется по новому месту работы.

Исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска производится с учетом пункта 2 Порядка, исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска.

Если работниками отработано менее 12 календарных месяцев, то исчисление средней заработной платы производится исходя из выплат за фактическое время работы, то есть с первого числа месяца после оформления до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск или выплачивается компенсация за неиспользованные отпуска.

В случае, когда у работника отсутствует расчетный период (с 1 числа месяца после оформления до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск или выплачивается компенсация за неиспользованные отпуска), расчеты проводятся с учетом последнего абзаца пункта 4 Порядка, а именно исходя из установленного ему в трудовом договоре должностного оклада.

Начисление выплат для оплаты времени отпусков или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска производится в соответствии с пунктом 7 Порядка путем деления суммарного заработка за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за меньший фактически отработанный период на соответствующее количество календарных дней года или меньшего отработанного периода, уменьшенное на количество праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством (статья 73 КЗоТ Украины). Полученный результат умножается на число календарных дней отпуска.

При этом при предоставлении отпуска на новом месте работы дни ежегодного отпуска, предоставляемого за период работы на предыдущем месте работы, оплачиваются из суммы компенсации, которая перечислена на новое место работы.

Что касается расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, то в соответствии с пунктом 3 Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. N 1266 (далее – Порядок N 1266), среднедневная заработная плата исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы, на которую начислен единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование и/или страховые взносы на соответствующие виды общеобязательного государственного социального страхования, на количество календарных дней занятости (в соответствии с видами страхования – период пребывания в трудовых отношениях, выполнения работ (услуг) по гражданско-правовым договорам, прохождения службы, осуществления предпринимательской или другой деятельности, связанной с получением дохода непосредственно от такой деятельности) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам – временная нетрудоспособность, отпуск по беременности и родам, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и шестилетнего возраста по медицинскому заключению, отпуск без сохранения заработной платы.

Согласно пункту 32 Порядка N 1266 средняя заработная плата для расчета пособия по беременности и родам и пособия по временной нетрудоспособности, оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет средств работодателя исчисляется работодателями на основании сведений, включаемых в отчет о суммах начисленной заработной платы (дохода, денежного обеспечения, помощи, компенсации) застрахованных лиц и суммах начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, которые подаются в ГФС.

Если компенсация за неиспользованный отпуск была начислена и с нее уплачен единый взнос на предыдущем месте работы, а выплачена на новом месте работы, то при наступлении страхового случая в период пребывания в трудовых отношениях по новому месту работы при исчислении средней заработной платы она не учитывается.

Джерело:

Протокол

Усі знають, що першу відпустку на новому місці роботи можна отримати, відпрацювавши в установі півроку. Але якщо людина прийнята за переведенням з іншої установи, для неї діють особливі правила надання відпусток. За певних умов вона може взяти щорічну або додаткову відпустку на новому місці раніше, ніж мине 6 місяців безперервної роботи. Ці умови перелічені у ст. 81, 83 КЗпП, п. 8 ст. 10 та  ст. 24 Закону України від  15.11.96  № 504/96-ВР «Про відпустки». Так, після переведення право на відпустку виникає, якщо:

– на попередньому місці роботи щорічна відпустка не була використана (повністю або частково);

– грошову компенсацію за невикористану відпустку працівник під час звільнення не отримував;

– компенсація за бажанням працівника була перерахована на поточний рахунок підприємства, на яке він був прийнятий за переведенням.

У зв’язку з тим, що грошова компенсація для працівників, яких переведено до новостворених установ судової влади, переважно була не виплачена їм, а перерахована на депозитні рахунки цих установ, виникає питання щодо відображення сум грошової компенсації у річних деклараціях.

Наведемо кілька міркувань.

Незалежно від того, чи виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку самому працівникові, чи вона перераховується наступному роботодавцю, оподатковується вона однаково. Суми грошових компенсацій за невикористану відпустку належать до фонду оплати праці (ст. 2 Закону України від 24.03.95 № 108/95-ВР та п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати). Тому на таку компенсацію нараховується єдиний соціальний внесок, з неї утримується податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. І робить це роботодавець за попереднім місцем роботи (місцем звільнення працівника).

У листі від 25.11.2015 № 1531/13/84-15 Міністерство соціальної політики зазначає, що кошти, які належать до виплати за дні відпустки, заробленої і невикористаної за попередним місцем роботи, виплачуються за рахунок отриманої новим роботодавцем компенсації. Зауважимо, що у нового роботодавця під час виплати компенсації працівникові не виникає зобов’язань щодо нарахування та сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ. Тому і суму відпускних, виплачену за рахунок надходжень від колишнього роботодавця, відображати у формі № 1ДФ йому не потрібно.

Таким чином, відображати у річній декларації компенсацію за невикористану відпустку потрібно саме за попереднім місцем роботи для відповідності зазначених сум значенням доходу у податковій та фінансовій звітності.

                                                       За інформацією, наданою відділом бухгалтерського обліку та звітності.