У період воєнного стану бюджетні установи – замовники товарів і послуг,  зустрілись у роботі з особливостями проведення платежів Державною казначейською службою України. Однією із новацій казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів є черговість  платежів, які проводять Казначейство та органи Казначейства за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку.  Механізм виконання в особливому режимі повноважень  ДКСУ визначається Постановою №590 від 9 червня 2021 року «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану». Водночас потрібно враховувати, що Уряд періодично оновлює норми постанови № 590 і змінює черговість видатків і дозволені напрями витрачання бюджетних коштів у період воєнного стану.

Саме пунктом 19 Порядку №590 визначено три черги проведення платежів. Першочергово здійснюються платежі у сфері національної безпеки та оборони, а також пріоритетно визначені захищені та соціально спрямовані видатки. Левова частка платежів розпорядників та одержувачів коштів належить до другої черги платежів.

Слід зазначити, що Казначейство та органи Казначейства можуть здійснювати платежі за дорученнями клієнтів за видатками загального та спеціального фондів державного і місцевих бюджетів на оплату за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги через спрямування бюджетних коштів постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг на окремі небюджетні рахунки у разі відкриття таких рахунків на їхнє ім’я в Казначействі та органах Казначейства у встановленому законодавством порядку з подальшим використанням зазначених коштів постачальниками товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг виключно з таких рахунків на сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Такими є особливості проведення платежів для бюджетних установ. Тож держструктурам варто враховувати усі деталі для уникнення несвоєчасного отримання бажаних товарів та послуг.

За інформацією відділу бухгалтерського обліку та звітності

У час оголошеного карантину віддалений зв’язок у роботі державних органів є оптимальним варіантом співпраці  між собою. Так, з метою запобігання розповсюдженню небезпечної інфекційної хвороби COVID-19 казначейське обслуговування державних установ здійснюватиметься через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейств-Казначейство».

Дистанційне казначейське обслуговування – це такий електронний документообіг, у якому не беруть участі паперові носії.

Для здійснення обміну документами в електронному вигляді бюджетні установи застосовують електронні документи та кваліфікований електронний підпис. Зауважимо, що документ в електронній формі має таку ж юридичну силу, як такий же документ у паперовій формі. А електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документа –  розпорядника та отримувача державних коштів.

Перелік електронних документів, якими бюджетні установи, зокрема і суди, мають право обмінюватися з органами казначейства шляхом використання системи дистанційного обслуговування, є такі:

• розподіли показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів із бюджету), зведених планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду (реєстри змін до них);
• розподіли відкритих асигнувань та розпорядження на виділення асигнувань місцевого бюджету;
• реєстри бюджетних зобов’язань, реєстри бюджетних фінансових зобов’язань та підтверджувальні документи;
• платіжне доручення на перерахування коштів із рахунків з іменами отримувачів, які мають право підписувати електронні документи;
• виписки з рахунків з іменами отримувачів, які мають право підписувати електронні документи, протоколи розбіжностей даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, витяги з Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;
• виписки з рахунків за надходженнями;
• кошторис, план асигнувань (за винятком надання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, план використання бюджетних коштів, помісячний план використання бюджетних коштів, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду кошторису та довідки про зміни до них.

Крім того, що система «Клієнт Казначейства-Казначейство» забезпечує дистанційне обслуговування клієнтів, вона також формує автоматично документи. Наприклад, реєстр юридичних зобов’язань, реєстр фінансових зобов’язань, окрім єдиного документа – договору, який неможливо ні юридично, ні фактично автоматизувати. Важливою перевагою також є і доступність: в будь-який час клієнт казначейства може бачити рух своїх коштів, а також приймати рішення щодо їхнього спрямування в онлайн-режимі.

Отже, дистанційне обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України  є надійною і простою у використанні системою з широким переліком функціональних можливостей, що дозволяє в режимі реального часу управляти рахунками, не виходячи з офісу. За допомогою цієї системи розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають можливість постійного доступу та оперативного отримання повного обсягу інформації про стан рахунків. При цьому вся інформація, якою обмінюються клієнт і казначейство, надійно захищена системою, доступу сторонніх осіб до неї немає.

За інформацією, наданою головним спеціалістом

відділу бухгалтерського обліку та звітності.