Останнім часом в Україні набуває поширення публічна демонстрація такої форми правового нігілізму, як прояв неповаги до суддів та суду зокрема. Це явище тягне за собою неможливість виконання судовою владою своїх функцій у повному обсязі, оскільки в ході посягань на авторитет судової влади майже нівелюється принцип всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.

До проявів неповаги належать, наприклад, порушення порядку під час проведення судового засідання, вчинення дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду та встановлених у суді правил, невиконання сторонами розпоряджень головуючого, злісне ухилення від явки в суд осіб, без яких неможливий розгляд справи тощо.

У випадку вчинення однієї із зазначених дій суд зобов’язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таке провадження має такі стадії:

– порушення справи про адміністративне правопорушення;

– розгляд справи про адміністративне правопорушення;

– виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду суд вирішує негайно, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

Справу про адміністративне правопорушення розглядає суддя-доповідач зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП.

З моменту оголошення судом перерви в судовому розгляді справи для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду судді переходять в площину адміністративного процесу, у зв’язку із чим суд повинен керуватися нормативними положеннями статей 276 – 285 КУпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов щодо них.

Оскільки питання про притягнення до відповідальності за прояв неповаги до суду суд має вирішувати негайно після вчинення правопорушення та без складання протоколу про адміністративне правопорушення, то в таких справах рекомендовано долучати постанову у справі про адміністративне правопорушення до матеріалів справи (провадження), під час розгляду якої допущено прояв неповаги до суду.

Також на відміну від загального правила відповідно до якого копію постанови протягом трьох днів вручають або висилають особі, щодо якої її винесено, у площині розгляду провадження за статтею 185-3 КУпАП, копію постанови вручають одразу на місці вчинення правопорушення.

Сума ж штрафу, визначена судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП, має бути сплачена порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанову про накладення штрафу надсилають для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Також в постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, доцільно визначати також подвійний розмір суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами державної виконавчої служби.

Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що в наш час актуальними є проблеми неповаги до суду проблеми правового нігілізму, стереотипного мислення  та правової неосвіченості нашого населення. Досі існують певні неузгодженості та недоліки в законодавстві України. Однак в процесі судових реформ, завдяки прозорості роботи судів та всіляких освітніх програм вказані явища поступово нівелюються.

Джерело:

Центр суддівських студій

Сьогодення світової цивілізації складається із швидких і рішучих дій, направлених на подолання епідемії коронавірусної інфекції, підтримання фінансової платоспроможності громадян та компаній, утримання функціоналу державних інституцій у карантинних умовах.

Оскільки зменшення обсягів виробництва, скорочення працівників, зростання кількості банкрутств стало у світі новою реальністю, більшість країн, зокрема й Україна, оголосили про підтримку бізнесу.

Наприклад, програма подолання кризи в Італії розрахована на випуск облігацій, які мають допомогти подолати рецесію в економіці та покрити дефіцит видатків на медичну галузь. Цю ж ідею підтримали Франція, Іспанія та інші країни.

До мораторію на відкриття справ про банкрутства як з боку боржників, так і з боку кредиторів вдалась Німеччина. Австрія обмежилась продовженням строку звернень про банкрутство та реструктуризації компаній. Найбільший фокус уваги уряду Латвії припав на річні податкові канікули. У Литві надають податкові пільги роботодавцям за умови збереження робочих місць, а кошти для цього виділяють з державного резерву. Уряд Естонії знижує акциз на енергетичні ресурси, рефінансує кредити та відтерміновує сплату податків. В інших пострадянських країнах впроваджуються подібні заходи щодо здешевлення кредитів, заохочуються податкові канікули, призупиняються перевірки бізнесу, здійснюється соціальна підтримка населення. При цьому національні валюти здешевлюються, тому у більшості пострадянських країн фінансування таких заходів плануються за рахунок кредитів МФО.

Безумовно, рішення влади країни вплинуть не тільки на наші системи охорони здоров’я, а й на економіку, політику й культуру.

Від ефективності урядового менеджменту, від злагоджених спільних дій державних установ та господарюючих суб’єктів, реакцій громадськості, а також світової солідарності упродовж цих кількох тижнів залежить не тільки подолання кризи, а й наше майбутнє на роки вперед.

Отже, дії уряду повинні бути швидкими, але також  враховувати і їхні наслідки в довгостроковій перспективі, оскільки тимчасові заходи, зазвичай, залишаються  довше, ніж закінчується надзвичайна ситуація.

В Україні здійснено ряд заходів, аналогічних європейським, щодо підтримки економічної стабільності, подолання наслідків пандемії та кризи, викликаної карантином. Серед них зокрема і ті, які передбачені Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 02 квітня 2020 року. Цим Законом внесено зміни до Податкового, Митного та Господарського кодексів України для послаблення податкового тиску на суб’єктів підприємництва та для підтримки медичної галузі.

Якщо детальніше, то Законом збільшено межу обсягів доходів протягом календарного року з 300000 грн до 1000000 грн фізичних осіб-підприємців, які віднесено до першої групи платників податків, аналогічно з 150000 грн до 5000000 грн для другої групи та з 5000000 грн до 7000000 грн для третьої групи суб’єктів господарювання.

Відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України у новій редакції передбачено, що під час реалізації права на податкову знижку за результатами 2020 року будуть включені суми коштів або вартість у повному обсязі без будь-яких обмежень лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів, антисептиків, медичного обладнання, товарів за переліком, що визначений КМУ тощо, які добровільно перераховані організаціям, що реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я.

Тимчасово, під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, за податкові звітні періоди 2020 року за закладами охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та особами, що уповноважені на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я та є платниками податку на прибуток, фінансовий результат їх діяльності для оподаткування зменшується на суму доходів, визначених внаслідок отримання ними коштів або товарів для надання медичної допомоги хворим.

У свою чергу, тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.

Податкові канікули строком з 1 березня по 31 березня 2020 року передбачено стосовно плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі в умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та використовуються ними в господарській діяльності.

Водночас установлено, що платники плати за землю, які визначать податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання за податковий період – квітень 2020 року у повному обсязі у строк до 30 червня 2020 року.

Крім того, у період з 1 березня по 31 березня 2020 року, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості.

Цей антикризовий Закон доповнив Перехідні положення Податкового кодексу України положеннями, надавши органам місцевого самоврядування у 2020 році право приймати рішення про зменшення ставок єдиного податку без урахування принципу стабільності, передбаченого п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4 та положеннями щодо оприлюднення рішень, якими встановлено податки та збори (пп.12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Також Законом встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у період з 18 березня 2020 року по 31 березня 2020, проте мораторій не поширюється на санкції за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тобто Закон не звільняє платників від сплати ПДВ та від застосування до них фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ.

Водночас камеральні перевірки податкової декларації за звітні періоди березня – травня 2020 року можуть бути проведені упродовж 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їхнього подання, а якщо такі документи були надані пізніше – за днем фактичного подання.

Ще до цього Закону передбачено звільнення від нарахування обчислення та сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, які проводять незалежну професійну діяльність та членів фермерських господарств.

Чи є достатніми запроваджені заходи підтримки бізнесу та чи призведуть вони до дієвих результатів, покаже час.

З одного боку період податкових канікул виглядає досить коротким, оскільки відсутній строк адаптації та відновлення господарюючих суб’єктів. З іншого ж боку, цифри від надходження до бюджету податку на прибуток у 2020 році будуть досить низькими та не перспективними.

Запровадження ж мораторію на здійснення перевірок на період карантину також не призведе до очікуваного послаблення податкового тиску, оскільки більшість підприємств у цей час призупинили свою господарську діяльність.

Крім того, видається, що за таких умов місцеві бюджети зазнають надмірний фінансовий тягар, оскільки галузі, які живлять ці бюджети, частково перебувають на карантині, для інших – встановлено податкові канікули.

Заходи описані вище, встановлено Законом. Поряд з тим у парламенті перебувають законопроєкти, за умови прийняття яких підтримка підприємців та громадян України зможе розширитися та збільшиться.

Отже, епідемія коронавірусу — це важливий цивільний тест, і від того, як ми його складемо, залежить, у якій реальності ми опинимося після виходу з «коронавірусної лихоманки».

Джерело:

Центр суддівських студій

Нещодавно законодавець вніс зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). У розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення» нової редакції цього Закону, яка набула чинності з 19.04.2020, передбачено, що до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Згідно з нормами статті 13 Закону № 922, процедурами закупівель є:

• відкриті торги;
• торги з обмеженою участю;
• конкурентний діалог;
•  переговорна процедура закупівлі.

У Законі № 922 не прописано особливих умов щодо проведення цих процедур, однак у ньому передбачено конкретні вимоги до спрощеної процедури закупівлі.
Статтею 11 Закону № 922 зазначено, що відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа. При цьому про виконання таких закупівель тендерним комітетом чи про можливість делегувати йому такі повноваження не йдеться.
Таким чином, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі (придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за «порогові») з 19.04.2020 є лише уповноважена особа, що підтверджує і Мінекономіки.
Згідно зі статтею 11 Закону № 922, уповноважена особа визначається або призначається замовником одним із трьох способів:
1. Шляхом покладення на штатного працівника функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Варто зауважити, що на сьогодні чинним законодавством не передбачено спеціальної доплати за здійснення такої додаткової роботи.
2. Шляхом введення до штатного розпису посади, на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи.
Водночас постає питання, як бути тим установам, типовими штатними розписами  яких не передбачено таку посаду та не визначено умови оплати праці.
3. Шляхом укладання трудової угоди (контракту).

При цьому  особа, залучена замовником (у разі такого залучення)  за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, не може бути визначена уповноваженою.
Таким чином, Замовникам у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» доведеться самостійно врегулювати питання роботи уповноважених осіб з публічних закупівель: чи додати посаду уповноваженої особи до штатного розпису установи, чи здійснювати доплати за виконання додаткової роботи тощо.

Джерело:

Центр суддівських студій

Сьомий апеляційний адміністративний суд завжди активно відповідає на виклики сьогодення. Тож сьогодні колегія суддів 7ААС провела два засідання у режимі відеоконференцзв’язку за новими стандартами, що передбачені змінами до Кодексу адміністративного судочинства України.

Дві справи були заслухані із використанням програми ZOOM у режимі конференції. Питання проведення засідання дистанційно було узгоджено із учасниками процесу заздалегідь. Сторони не заперечували проти слухання справи у такому форматі.

Онлайн-засідання процесуально відповідали нормам Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому особи учасників справи встановлювались за надісланими копіями документів, що були підписані електронним цифровим підписом.

Слухання справ відбувалось у такому ж режимі, як і звичний формат відеоконференцій лише з використанням комунікаційного програмного забезпечення ZOOM.

Новаційні підходи у проведенні судових засідань пов’язані із запровадженням карантинних заходів на території України. Таким чином, карантин не є обмеженням для доступу громадян до правосуддя.

Джерело:

Центр суддівських студій

У час оголошеного карантину віддалений зв’язок у роботі державних органів є оптимальним варіантом співпраці  між собою. Так, з метою запобігання розповсюдженню небезпечної інфекційної хвороби COVID-19 казначейське обслуговування державних установ здійснюватиметься через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейств-Казначейство».

Дистанційне казначейське обслуговування – це такий електронний документообіг, у якому не беруть участі паперові носії.

Для здійснення обміну документами в електронному вигляді бюджетні установи застосовують електронні документи та кваліфікований електронний підпис. Зауважимо, що документ в електронній формі має таку ж юридичну силу, як такий же документ у паперовій формі. А електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документа –  розпорядника та отримувача державних коштів.

Перелік електронних документів, якими бюджетні установи, зокрема і суди, мають право обмінюватися з органами казначейства шляхом використання системи дистанційного обслуговування, є такі:

• розподіли показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів із бюджету), зведених планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду (реєстри змін до них);
• розподіли відкритих асигнувань та розпорядження на виділення асигнувань місцевого бюджету;
• реєстри бюджетних зобов’язань, реєстри бюджетних фінансових зобов’язань та підтверджувальні документи;
• платіжне доручення на перерахування коштів із рахунків з іменами отримувачів, які мають право підписувати електронні документи;
• виписки з рахунків з іменами отримувачів, які мають право підписувати електронні документи, протоколи розбіжностей даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, витяги з Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;
• виписки з рахунків за надходженнями;
• кошторис, план асигнувань (за винятком надання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, план використання бюджетних коштів, помісячний план використання бюджетних коштів, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду кошторису та довідки про зміни до них.

Крім того, що система «Клієнт Казначейства-Казначейство» забезпечує дистанційне обслуговування клієнтів, вона також формує автоматично документи. Наприклад, реєстр юридичних зобов’язань, реєстр фінансових зобов’язань, окрім єдиного документа – договору, який неможливо ні юридично, ні фактично автоматизувати. Важливою перевагою також є і доступність: в будь-який час клієнт казначейства може бачити рух своїх коштів, а також приймати рішення щодо їхнього спрямування в онлайн-режимі.

Отже, дистанційне обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України  є надійною і простою у використанні системою з широким переліком функціональних можливостей, що дозволяє в режимі реального часу управляти рахунками, не виходячи з офісу. За допомогою цієї системи розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають можливість постійного доступу та оперативного отримання повного обсягу інформації про стан рахунків. При цьому вся інформація, якою обмінюються клієнт і казначейство, надійно захищена системою, доступу сторонніх осіб до неї немає.

Джерело:

Центр суддівських студій

У контексті сьогоденних подій, які відбуваються в Україні, дуже важливо детально конкретизувати у господарських договорах випадки форс-мажору. Поняття «фос-мажорні обставини» зустрічається в багатьох нормативно-правових актах. При цьому зазначаються різні його назви: «форс-мажорні обставини», «обставини непереборної сили», «форс-мажор», але усі ці терміни мають однаковий зміст.

Аналізуючи термін «форс-мажор» (який перекладається з французької мови як «вища сила»), можна зауважити, що це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов’язання.

Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено торгово-промислові палати України (далі – ТПП).

Відповідно до ч.2 ст.141 Закону про ТПП та п.3.1 Регламенту ТПП «форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами». Перелік обставин непереборної сили умовно можна розділити на такі групи:

–      обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійними лихами;

–      обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями/бездіяльністю третіх осіб;

–      обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування.

 17 березня 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон, один із пунктів якого передбачає включення карантину до списку форс-мажорних обставин.

Варто зазначити, що просто існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати України. Для того щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов’язання.

Обов’язок доказування настання форс-мажорних обставин покладений на заявника. Також заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, даних та доказів.

І вже за результатами розгляду документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини.

Джерело:

Центр суддівських студій

За інформацією з Вікіпедії, критичне мислення – це наукове мислення, яке полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень.

Щодня в світі з’являється  неймовірно велика кількість інформації, до якої ми всі маємо вільний доступ. Але серед цієї ж інформації є і фейки (англ. fake news – фальшиві новини), якими сьогодні уже нікого не здивувати. Такі новини навмисно створюють так звані  ботоферми задля поширення хаосу, паніки серед населення та введення людей в оману. У таких умовах уміння критично мислити стає надзвичайно важливим для сучасної людини, допомагає їй пристосуватись до реалій сьогодення, зберегти здоровий глузд.

У надзвичайних обставинах поведінка людини дещо змінюється. І це природньо. Адже спрацьовує інстинкт самозбереження. Але проблема в тому, що в інформаційному просторі про надзвичайні ситуації говорять надмірно й безупинно, постійно маніпулюючи людськими емоціями. Усе це створює середовище для паніки. А де паніка – там і чутки. Наляканій людині легше нав’язати певну інформацію, змусити повірити у неї, а тому починає спрацьовувати ефект натовпу.

Пам’ятайте: зупинити паніку важче, аніж уникнути її. Тому в умовах надзвичайних обставин, зокрема запровадженого в Україні карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню раніше невідомого вірусу COVID-19, навчіться мислити критично і зберігати спокій. Це допоможе вам оцінювати ситуацію й робити правильний вибір.

Критичне мислення – це не талант, і навчитись йому не так уже й складно, як здається. Просто дотримуйтесь деяких рекомендацій:

• нікому й нічому сліпо не вірте;
• великий потік інформації розбивайте на маленькі частинки, кожну з яких уважно й зосереджено вивчайте, ретельно обдумуйте;
• аналізуйте інформацію;
• робіть власне дослідження;
• відкидайте стереотипи;
• аргументуйте свою думку;
• не поспішайте приймати рішення;
• робіть послідовні, обґрунтовані висновки;
• не бійтесь помилятись;
• не вважайте, що лише ви маєте рацію.

А тепер декілька слів про те, як відрізнити достовірну інформацію від фейкової. Медіаорганізація Internews Ukraine опублікувала на своїй Facebook-сторінці формулу «ДЕФЕЙК», яка допоможе дотримуватись інформаційної безпеки.

Формула «ДЕФЕЙК» розшифровується так:

• Д – джерело (Завжди звертайте увагу на джерело інформації. Якщо воно невідоме або у тексті часто трапляються такі фрази, як «кажуть», «відомо що», «як повідомляють джерела» без вказівки на ці джерела, то перед вами фейк)!
• Е – експерти (Сьогодні в соціальних мережах усі у чомусь «експерти». Тож якщо ви читаєте статтю, у якій немає імен справжніх експертів, а натомість такі фрази, як «дослідники вважають», «експерти повідомляють», то в жодному разі не довіряйте такій інформації).
• Ф – факти (Пам’ятайте, факти завжди можна перевірити. Якщо повідомлення про певні «факти» звучить надто узагальнено, довіряти йому не варто).
• Е – емоції (Якщо у статті надто гучний заголовок, а її текст зовсім не відповідає назві або ж після прочитання статті у вас виникає роздратування, злість – скажіть «стоп». Можливо, хтось просто намагається вами маніпулювати).
• Й – ймовірність заангажованість (Звертайте увагу й на автора статті чи загалом на медіаресурс, який її опублікував. Можливо, така інформація вигідна певному колу осіб, щоб знову ж таки маніпулювати вами).
• К – контекст (Будьте уважні, читаючи про одну й ту ж новину з різних джерел. Однакова інформація сприйматиметься по-різному залежно від того, як її подають).

Сподіваємось, що ці поради допоможуть вам не розгубитись серед потоку інформації, зроблять ваше життя осмисленим та збережуть вас від зайвих стресів.

А загалом споживайте лише перевірену інформацію з офіційних джерел (як приклад з коронавірусом – це офіційні сайти МОЗ, ВООЗ), які зобов’язані в умовах надзвичайних обставин проводити роз’яснювальну роботу серед населення, опублікувати чіткий план та алгоритм дій у таких ситуаціях. Дотримуйтесь порад і рекомендацій лише справжніх експертів, імена яких ви точно знаєте.

У жодному разі не підживлюйте паніку й самі не провокуйте інших, не слухайте порад псевдоекспертів, не поспішайте поширювати новини у соцмережах та месенджерах, прискіпливо ставтесь до усієї інформації, яка викликає лише негативні емоції, аналізуйте, як висвітлюють одну й ту ж інформацію різні джерела, і лише після того робіть висновки.

Як бачите, уміння мислити критично в глобальному сенсі може врятувати світ. Допитливість, неупередженість, постійний аналіз власних і чужих дій та вчинків, прагнення знайти шлях вирішення проблеми – ось ті риси, які притаманні людині з критичним мисленням. Розвивайте їх у собі, аби завжди з посмішкою зустрічати усі виклики життя, бути розсудливими та незворушливими за будь-яких надзвичайних обставин. Бережіть себе та своїх рідних!

Джерело:

Центр суддівських студій

У сучасних трансформаційних процесах, що відбуваються в українському суспільстві, дедалі вагомого значення набуває інститут державної служби.

Державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Для ефективного та якісного виконання  завдань і функцій держави, побудови професійної, престижної, орієнтованої на потреби громадян державної служби, необхідні, передусім, кваліфіковані кадри.

Визначальною процедурою відбору державних службовців є конкурс, процедура проведення якого в умовах реформування державної служби суттєво змінилася.

Як поповнити лави державних службовців, дізнатися про відкриті вакансії та особливості конкурсного добору на посади державних службовців категорії Б та В, розглянемо у нашій статті.

З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на заміщення посад державної служби, процедуру проведення якого визначено Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 246 (зі змінами).

Для належної і прозорої організації процесу конкурсного відбору на посади державної служби створено Єдиний портал вакансій державної служби НАДС https://career.gov.ua/, на якому особи, що бажають працювати в державних органах, можуть знайти всю необхідну інформацію про відкриті вакансії державної служби України.

Першим етапом проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби є прийняття керівником державної служби в державному органі рішення про оголошення конкурсу, після чого наказ про оголошення конкурсу, умови, дата та час його проведення розміщуються на Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС. Також інформація про проведення конкурсу може бути оприлюднена на офіційному вебсайті відповідного державного органу, інших вебсайтах, у ЗМІ. Тож для пошуку вакантних посад державної служби слід періодично переглядати офіційні веб-сайти державних органів або здійснювати пошук на порталі вакансій за категоріями А, Б, В, областю/містом чи назвою органу державної влади.

Наступним етапом конкурсу є прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі.

З 26.09.2019, після набрання чинності змін до Порядку, особи,  які бажають взяти участь у конкурсі на посади державної служби категорій Б та В та відповідають вимогам, визначеним в умовах проведення конкурсу,  у межах встановленого строку подають конкурсній комісії через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС таку інформацію:

–  заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади за формою згідно з додатком 2 Порядку;
– резюме за формою згідно з додатком 2-1 Порядку, у якому зазначаються паспортні дані, відомості про вищу освіту, підтвердження рівня вільного володіння державною мовою, стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, визначеними в умовах проведення конкурсу;
– заяву, у якій повідомляють, що до них не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, та надають згоду на проходження перевірки і оприлюднення відомостей стосовно них відповідно до зазначеного Закону.

Також, за бажанням, можна подавати і додаткову інформацію, зокрема стосовно попередніх результатів тестування, досвіду роботи, компетентностей репутації (характеристики, рекомендації,  наукові публікації тощо).

На електронні документи, які подаються для участі у конкурсі, обов’язково накладається кваліфікований електронний підпис кандидата.

Варто зазначити, що до 31 грудня 2019 року кандидати могли подати інформацію до конкурсної комісії особисто або надіслати її поштою. Але вже з 01.01.2020 така інформація подається лише онлайн через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС. Для цього потрібно створити власний профіль користувача та заповнити необхідну інформацію.

Про результати розгляду поданої інформації служба управління персоналом державного органу повідомляє кандидата одним із доступних способів, обраних ним, протягом трьох днів з дня її надходження.

У разі, якщо інформація, подана кандидатом на посаду, відповідає встановленим умовам, конкурсант допускається до наступного, досить важливого етапу конкурсу – тестування на знання Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного  та іншого законодавства. Перелік тестових питань з варіантами відповідей затверджується НАДС та оприлюднюються на його офіційному вебсайті.

Тест містить 40 запитань, загальний час тестування становить не більше 40 хвилин.

За результатами тестування кандидатам виставляються 2, 1 або 0 балів.

Для посад категорії Б 2 бали ставиться, якщо правильних відповідей 34 і більше, 1 бал за кількість правильних відповідей 26-33; 0 балів – менше 26 правильних відповідей.

Для посад категорії В 2 бали виставляються кандидатам, які відповіли правильно на 32 запитання і більше, 1 бал – на 24-31 запитання, 0 балів – 23 і менше.

Якщо конкурсант отримує 0 балів він не допускається до наступного етапу конкурсу.

Проходження тестування насамперед залежить від належного рівня підготовки, тому для отримання прохідної кількості балів слід  володіти достатніми знаннями норм Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного та іншого законодавства, а також слідкувати за змінами до даних нормативно-правових актів.

Крім того, за рішенням конкурсної комісії, для кандидатів на посади категорії Б можуть бути запропоновані ситуаційні завдання, за результатами яких оцінюється рівень професійної компетентності кандидата відповідно до посадових обов’язків. Для прикладу кандидатам може бути запропоноване завдання описати план дій та заходів під час вирішення певної ситуації або підготувати проєкт організаційно-розпорядчого документа (листа, наказу, розпорядження, протоколу тощо).

На вирішення одного ситуаційного завдання надається одна година та за результатами його розв’язання виставляються 1, 2 або 0 балів.

У разі проходження тестування та розв’язання ситуаційних завдань (для категорії Б) кандидати допускаються до співбесіди, під час якої кожен член конкурсної комісії оцінює знання, уміння, компетенції, необхідні особистісні якості конкурсантів.

Шляхом додавання середніх балів, набраних конкурсантами під час проходження усіх етапів конкурсу, визначається загальна кількість балів кожного та формується загальний рейтинг кандидатів.

П’ять кандидатів з найбільшою кількістю балів відповідно до загального рейтингу запрошуються до завершального етапу конкурсного    відбору – співбесіди, яку проводить керівник державної служби та за її результатами приймає рішення про переможця (переможців) конкурсу або про його (їхню) відсутність.

Отже, з огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що проходження конкурсного відбору це досить кропіткий і трудомісткий процес, який під силу пройти лише тим, хто ставить перед собою мету та старанно і впевнено прямує до неї.

Джерело:

Центр суддівських студій

Законом України “Про державний бюджет” на 2020 рік визначено мінімальну зарплату та прожитковий мінімум.

На 01.01.2020 мінімальна зарплата становить 4723 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2102 грн.

З 01.01.2020 постановою КМУ «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 24.12.2019 №1112 посадові оклади підвищено працівникам патронатних служб у державних органах та працівникам державних органів, які виконують функції з обслуговування.

Посадові оклади працівників патронатних служб визначають за схемами посадових окладів (у коефіцієнтах) згідно з додатками 1-6 цієї постанови.

Розмір посадових окладів  працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування визначають відповідно до схеми посадових  окладів (у коефіцієнтах), яка міститься у пункті 2 умов оплати праці зазначених вище працівників.

Також у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2020 підвищено посадові оклади робітників, зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів, передбачені наказом Міністерства праці України від 02.10.1996 № 77 “Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів” (далі – Наказ № 77).

Посадові оклади робітників встановлюють за схемами посадових окладів, затвердженими згідно з додатками 1-3 до Наказу № 77.

Наказом № 77  передбачено, що у разі підвищення посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери також необхідно робити перерахунок посадових окладів і робітників, зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів.

Порядок перерахунку розмірів посадових окладів робітників у додатках 1-3 визначено в абзаці першому пункту 1 Наказу № 77.

Востаннє посадові оклади робітників за оновленими схемами посадових окладів згідно з додатками № 1-3 до Наказу № 77 затверджено в редакції наказу Мінсоцполітики від 16.05.2016 № 515 (далі – Постанова № 515) станом на 1 травня 2016 року відповідно до розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду в сумі 1 185 грн.

Тому для визначення коефіцієнта підвищення розрахункового посадового окладу застосовується прожитковий мінімум на 01.05.2016  та прожитковий мінімум на 01.01.2020 і розраховується шляхом ділення прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 (2102 грн) на прожитковий мінімум станом 01.05.2016 (1185 грн), у результаті чого отримуємо 1,77384 – це і є коефіцієнт підвищення.

Джерело:

Центр суддівських студій

Присутністю у соцмережах уже нікого не здивувати. Це хороший інструмент для побудови відкритих стосунків з громадянами та формування довіри до державного органу як носія влади.

Як створювати публікації для соцмереж, які будуть зміцнювати репутацію органу державної влади та позитивно впливати на його імідж, читайте у нашій статті.

Ні надмірній офіційності. Соцмережі створено для розваг. У соцмережах користувачі налаштовані на відпочинок, а не на серйозну роботу. Ви ж не заходите у Facebook  спеціально, щоб дізнатись про рішення Верховного Суду. Але якщо, гортаючи стрічку новин, ви натрапите на статтю про важливо суспільне рішення, а  вас ця тема цікавить, то чому б і не прочитати.

Готуючи публікацію для соцмереж, пишіть текст простою, доступною для розуміння мовою.  Досі вважаєте, що такий стиль нашкодить серйозному іміджу вашої установи, – помиляєтесь!

Принцип «чим більше «розумних» слів, тим краще» в соцмережах не працює. Якщо текст вашої статті буде перенасиченим термінологією, суцільним цитуванням законів, кодексів, положень, наказів тощо, це відштовхуватиме користувачів соцмереж. Більшість із них не прочитає і половини вашої публікації, а ті, хто все ж дочитає до кінця, сприйматимуть її так, ніби ви писали заради галочки.

Навпаки користувачі соцмереж охоче довірятимуть вам, якщо вони розумітимуть, у чому полягає цінність статті саме для них. Якщо вашій публікації ставлять уподобайки, залишають під нею коментарі чи поширюють її на особистих сторінках – знайте: ваша стаття корисна.

Щоб готувати саме такі публікації, пам’ятайте про основні правила:

·        одна стаття – одна тема;

·        «вибуховий» заголовок, який заохочує до прочитання;

·        вступні речення, які зацікавлюють (інакше, окрім них, продовжувати читати статтю ніхто не буде);

·        простий стиль викладу (уникайте занадто вигадливих фраз, довжелезних речень, перевантажених зворотами, які важко сприймати);

·        менше «води», більше конкретики (відкриваючи вашу статтю, читачеві хочеться одразу знайти відповідь на своє запитання, а не шукати його серед беззмістовних фраз);

·        терміни, абревіатури завжди з поясненням (або коротким коментарем);

·        обережно із синонімами (не в усіх випадках вони доречні, адже можуть заплутувати читача);

·        обсяг статті має відповідати кількості допустимих символів у соцмережах (один текст для різних соцмереж потрібно адаптувати таким чином, щоб він не перевищував обмеження щодо символів);

·        текст статті має бути читабельним і візуально привабливим (робіть абзаци, виділяйте слова, на які хочете зробити акцент, використовуйте марковані списки, сміливо додавайте емодзі).

Про грамотність, думаємо, зайвий раз нагадувати не потрібно. Ви й так маєте розуміти, що ваша публікація – то ваше обличчя. Якщо у ній безліч помилок, то й думка у читачів сформується відповідна.

Дбайте про культуру мовлення, дотримуйтесь правил чинного правопису, слідкуйте за логікою викладу, уникайте повторів і технічних помилок (дефіс замість тире, пропущені літери в словах чи слова в реченнях тощо).

Коли ви пишете статтю, ви є експертом у тій чи тій галузі. Розмірковуючи над темою майбутньої статті, обирайте ту, на якій ви добре розумієтесь. Пам’ятайте, що автор – ви, і саме ви відповідаєте за кожне написане слово. Перед тим, як сформулювати тему, пошукайте, що найбільше користувачі шукають в інтернеті, чим цікавляться, на які питання хочуть отримати відповіді. Також подумайте й над тим, щоб ви хотіли донести громадянам, яку користь вони отримають, прочитавши вашу статтю, чим ваша публікація допоможе їм.

Заздалегідь подумайте, чи не спровокує тема вашої статті негативну реакцію у читачів. Якщо так може статись, але ви все одно наполягаєте на своїй темі, намагайтесь побудувати текст статті так, щоб показати лише вигоди і виключити усі можливі заперечення, адже ваше завдання переконати читачів у правильності вашої думки, актуальності й важливості статті.

Саме тому обирайте таку тему, у якій ви справді добре розбираєтесь і зможете захистити власну позицію. Інакше вас можуть звинуватити у некомпетентності, а від цього постраждає імідж установи, у якій ви працюєте.

Плагіат – це погано. Не можна сліпо копіювати чужі статті й видавати їх за власні. Передусім вас може викрити істинний автор, і тоді вам доведеться відповідати.

Інша справа, якщо вам сподобалась чиясь думка, і ви хочете використати її у своїй публікації. Позичати чужі ідеї не заборонено, але пам’ятайте, що ви маєте інтерпретувати їх по-своєму, а не нахабно списувати.

Якщо ви скопіювали чужі ідеї, але сумніваєтесь, чи не сприйматимуть їх читачі за плагіат, то обов’язково перевірте текст вашої статті за допомогою сервісів типу «антиплагіат», які покажуть, чи не перевищено у тексті допустимий відсоток «запозичень», а також допоможуть віднайти орфографічні,  пунктуаційні й технічні помилки.

Прагнете відкритості – не розважайте людей у соцмережах, а захоплюйте їх своїми статтями так, щоб вони звернули увагу на вас і вашу діяльність. Адже саме у такий спосіб ви впливаєте на свідомість громадян. Дозвольте їм побудувати з вами довірливі стосунки, які сприятимуть утвердженню вашого іміджу у суспільстві.

І нехай ваші публікації завжди приносять лише користь!

Джерело:

Центр суддівських студій