Судово-юридична газета: Поновлення процесуальних строків заради здійснення правосуддя: що потрібно знати
Строк, який встановлює суд у рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17 липня 2020 року набув чинності Закон України № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», передає офіційний сайт 7ААС.
Цим Законом внесено зміни й до Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема процесуальні строки, які були продовжені згідно з пунктом 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» закінчуються через 20 днів після 17 липня 2020 року.
Це означає, що упродовж 20 днів учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право подати відповідні заяви, клопотання у справах, у яких були продовжені процесуальні строки на період дії карантину, а суд – прийняти ці заяви, розглянути та визначити, чи були причини пропуску строків поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином.
Як передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З положень статті 6 Конвенції випливає, що дотримання процесуальних строків відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного судового захисту, тому деталізуємо, у яких же випадках сторони у справах повинні подати заяви, щоб не втрати можливість захистити свої права в адміністративному суді.
Повернімось до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Строк, який встановлює суд у рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). З огляду на це, якщо підготовче засідання у справі не завершилось, а позивач має намір відмовитись від позову, змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, він повинен подати письмову заяву упродовж 20 наступних днів після 17 липня або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. (ч. 1 ст.47 КАСУ).
З 17 липня 2020 року протягом 20 днів завершуються строки, вказані в ухвалах про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов та витребуваних судом доказів, відповіді на відзив, заперечень аргументів, викладених у відповіді на відзив, та для пред’явлення зустрічного позову (ч. 1 ст. 80, ч. 5 ст.162, ч. 1 ст. 177, ч. 1, 2 ст. 261 КАСУ).
Варто нагадати, що у відзиві на апеляційну чи касаційну скарги, може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі, а за відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної та касаційної інстанції.
Крім того, до відзивів додаються докази надсилання (надання) їхніх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Водночас відсутність відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скарги не перешкоджає розгляду справи за наявними документами.
Також з 17 липня 2020 року завершується десятиденний строк для подання позовної заяви при постановленні судом ухвали про забезпечення доказів (ч. 4 ст. 114 КАСУ).
У визначений законодавцем двадцятиденний термін (з 17 липня 2020 року) особи мають право також звернутися до суду, якщо строк подання позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг завершується у період дії карантину та цей строк продовжено Законом України від 30.03.2020 № 540-IX (передбачені ст. 122, ст. 295, ст. 332 КАСУ).
Якщо суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги без руху та встановлює строк для виправлення недоліків, особи повинні їх виправити та надіслати до суду відповідні заяви. При цьому необхідно звертати увагу на строк, вказаний в ухвалі суду про залишення заяви без руху (ч. 2, 5 ст. 169, ст. 298, КАСУ).
Порядок подання заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами передбачає ряд строків залежно від обставин справи. Ці строки продовжено на період карантину згідно з Законом України від 30.03.2020 № 540-IX. Проте з 17 липня 2020 року, протягом 20 днів, особи повинні подати такі заяви до суду, якщо строк для їхнього подання, передбачений до введення карантинних заходів, завершився (ст. 363 КАСУ).
Резюмуючи, підкреслимо, що реалізація положень цього Закону сприятиме забезпеченню прав особи на захист та доступу кожного до справедливого правосуддя.
Джерело: