Тетяна Сапальова ,
суддя-спікер Сьомого апеляційного адміністративного суду
Законодавцем внесено важливі зміни до процесуальних кодексів, аби забезпечити право громадян на захист своїх прав та водночас запобігти поширенню вірусної хвороби COVID-19. Тепер можна проводити засідання у режимі відеоконференції, коли учасники судового процесу використовують власні технічні засоби, не перебуваючи при цьому в установах судів.
Наразі Державна судова адміністрація України розпочала процес врегулювання здійснення судочинства в умовах карантину. Так, 8 квітня 2020 року наказом ДСА України затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання за участі сторін поза межами приміщення суду. Цей документ передбачає запуск і використання нової системи відеоконференцзв’язку «EasyCon».
Звичайно, для того, аби система повноцінно запрацювала, знадобиться час, але учасники судового процесу вже можуть брати участь у дистанційних судових засіданнях.
Саме тому з метою забезпечення безперешкодного доступу громадян до судочинства судді Сьомого апеляційного адміністративного суду уже розпочали проводити засідання у новому форматі з використанням програм для дистанційного спілкування, зокрема випробували програму ZOOM.
Це програмне забезпечення доволі просте у використанні і не потребує особливих спеціальних умінь та навичок. Кожен користувач може завантажити програму ZOOM на свій гаджет і авторизуватись за домогою e-mail або акаунта у Facebook. Наші IT-працівники зробили відповідні налаштування на технічних засобах у всіх залах судових засідань, аби розширити можливості використання відеоконференцій.
Тож ми вже маємо перший корисний досвід у проведенні таких засідань.
Здавалося б, процесуально спрощено можливість участі у засіданні, адже можна використовувати власний простір і технічні засоби, однак не все так просто виглядає на практиці. Вимоги Кодексу адміністративного судочинства України повинні бути дотримані, а тому, щоб взяти участь у дистанційному засіданні, потрібно виконати певний алгоритм дій.
Спочатку учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Це необхідно зробити не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Така заява має бути надіслана до суду електронною поштою. Копія заяви обов’язково в той самий строк надсилається учасником, що її подав, іншим учасникам справи. Це важливо, адже тепер усі учасники справи можуть брати участь у режимі відеоконференції.
Якщо учасники справи не заперечують проти проведення засідання у такому форматі, вони повинні повністю забезпечити технічну можливість своєї участі у дистанційному засіданні. Для цього сторони чи їхні представники мають встановити програму ZOOM на свій комп’ютер чи телефон, авторизуватись, налаштувати мікрофон, навушники та камеру. Також учасники справи мають слідкувати, аби не виникало технічних збоїв з їхнього боку, щоб це не впливало на процес слухання справи.
Водночас потрібно відповідально поставитись до того, що технічний бік тепер на 50% залежить і від учасника справи, адже він використовує свої особисті ресурси, і у такому випадку суд технічно не гарантує безперервність слухання справи.
Наступним кроком є організація конференції у програмі. Це забезпечує секретар судового засідання. Такі дії схожі на бронювання майданчика для судового засідання у режимі відеоконференції, яке здійснюється для проведення дистанційного розгляду справи.
Секретар судового засідання створює окремі конференції для усіх слухань справ та надсилає запрошення учасникам справи на їхню електронну адресу. У цих запрошеннях є посилання на конференцію, ID конференції та пароль доступу. Учасники можуть скористатись будь-яким варіантом, щоб долучитись до відеоконференції: перейти за посиланням або ввести номер конференції та пароль.
Безпосередньо перед засіданням учасники справи повинні за 10 хвилин до слухання справи зайти у систему задля перевірки зв’язку, а потім вони очікують на початок розгляду.
Ще одним дуже важливим моментом є ідентифікація особи – учасника справи. Для встановлення особи учасники справи заздалегідь надсилають на електронну адресу суду скан- чи фотокопії документів, що посвідчують їхню особу. Чинне процесуальне законодавство вимагає, щоб ці документи обов’язково були підписані електронним цифровим підписом. Далі працівники відділу прийому документів перевіряють наявність ЕЦП у програмі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» та передають документи для долучення до матеріалів справи. При цьому важливо звернути увагу на те, що надсилати документи сторонам потрібно завчасно, щоб уникати зволікань з технічних причин.
На початку судового засідання, на вимогу головуючого судді, учасники справи також повинні бути готові продемонструвати на камеру оригінали надісланих раніше документів, що посвідчують їхню особу.
Після цього розгляд справи відбувається за правилами проведення відкритого судового засідання, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України. Крім того, судом забезпечується повна відео- та аудіофіксація судового засідання у режимі відеоконференціїї. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи.
Отже, як бачимо, розгляд справи здійснюється з дотриманням усіх вимог чинного процесуального законодавства, однак при цьому мають бути враховані й деталі, які виникають внаслідок введення інновацій у процесі розгляду справ в умовах карантину.
Сьомий апеляційний адміністративний суд працює на випередження і вже зараз, в умовах сьогодення, забезпечує доступ до правосуддя із дотриманням принципів гласності і відкритості, використовуючи новітні технології, які є у вільному доступі для учасників судового процесу.