7ААС захистив права особи з інвалідністю
Суть справи: Рішенням Вінницької міжрайонної МСЕК від 05.06.2015 року громадянину було встановлено інвалідність ІІІ групи від загального захворювання терміном на 1 рік. Після медичних обстежень, проведених за період 2015 – 2017 років, ІІІ група інвалідності від загального захворювання щоразу пролонговувалась, із врахуванням необхідності активного відновного лікування та реабілітації. Проте рішенням МСЕК № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17.12.2018 року за наслідками повторного огляду особі було відмовлено у визнанні інвалідом ІІІ групи. Після неодноразових звернень особи до закладів охорони здоров’я у вересні 2019 року МСЕК № 1 їй було видано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 366332 про встановлення ІІІ групи інвалідності з 15.04.2019 року до 01.05.2020 року.
Громадянин звернувся до суду із позовом до Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про скасування рішення Вінницької обласної МСЕК № 2 від 17.12.2018 року щодо відмови у визнанні інвалідом ІІІ групи та зобов`язання відповідача винести рішення стосовно надання йому статусу інваліда ІІІ групи безстроково. У обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на те, що стан його здоров`я не покращився та залишався без динаміки протягом п`яти років, що є підставою для визнання його інвалідом безстроково, а також на те, що у 2019 році за таких же обставин йому було знову встановлено ІІІ групу інвалідності.
Рішення судів: Вінницький окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю.
Натомість Сьомий апеляційний адміністративний суд частково задоволив апеляційну скаргу громадянина, зокрема у частині скасування оскаржуваного рішення Вінницької обласної МСЕК № 2 від 17.12.2018 року щодо відмови у визнанні інвалідом ІІІ групи, однак у частині вимог щодо надання статусу інваліда ІІІ групи безстроково – відмовив, погодившись із позицією суду першої інстанції про те, що визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а тому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
Із позицією суду можна буде ознайомитись у ЄДРСР за номером справи (120/4010/19-а), після виготовлення повного тексту рішення суду.