Питання землеустрою регулюються Земельним кодексом України

Громадянин звернувся до суду, аби визнати протиправним та скасувати рішення  Нетішинської міської ради VII скликання № 40/2381 від 30 березня 2018 року. Оскаржуваним рішенням міська рада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у місті для розміщення скверу.

Позивач звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки для передачі її в оренду на конкурсних засадах для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, оскільки на визначеній в заяві території містобудівною документацією передбачено розміщення торгівельного закладу, однак отримав відмову.

Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ч. 1 ст. 16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” )

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (ст. 53 Закону України «Про землеустрій»).

Оскаржуваним рішенням вирішено надати територіальній громаді м. Нетішин дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення скверу, із земель запасу житлової та громадської забудови, а виконавчому комітету Нетішинської міськради розробити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та подати їх на розгляд міської ради.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із копії  генерального плану міста Нетішин судами встановлено, що спірна земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, розташована на території, на якій заплановано розміщення скверу. А у пояснювальній записці до плану зонування території (зонінг) міста Нетішин Хмельницької області зазначені переважні види використання зони Г-1, серед яких зазначено також і парки, сквери, бульвари.

Таким чином, відмова органу місцевого самоврядування у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі є обґрунтованою, а підстави для скасування рішення Нетішинської міської ради відсутні.