Джерело: Пресслужба суду & резонансні справи
Діяльність пресслужб у судах у першу чергу полягає у повсякденному вивченні запитів суспільства, аналізі резонансних питань, що можуть перейти у правову площину, та розробці злагодженої тактики дій у кризових ситуаціях. Це далеко не повний перелік обов’язків пресофісів, але висвітлення судової практики та супровід резонансних слухань має бути першочерговою задачею.
Інтерес громадськості до роботи судів, безумовно, свідчить про прагнення справедливості. Суди, у свою чергу, не можуть стояти осторонь, тим паче закриватись за сімома замками, вони мають активно комунікувати із суспільством, доносячи свою позицію у вирішенні правових колізій.
Резонанс – це те, що відгукується у суспільстві, це справи, які торкають інтереси як окремих громадян, так і держави в цілому. І не важливо скільки таких справ розглядається у суді, маючи запит від суспільства, пресслужба має відповідно реагувати. Тож які задачі стоять перед комунікаційними командами?
Задача 1. Випередження
Щоденний моніторинг медіапростору дозволяє прогнозувати виникнення конфліктів, розгляд яких відбуватиметься у суді. При цьому специфіка діяльності судів у межах юрисдикцій допомагає зосередитись на конкретних питаннях. Водночас, якщо мова йде про суди апеляційної інстанції, то варто налагодити взаємодію із пресслужбами судів першої ланки, адже вони приймають «удар» спочатку на себе.
Коли речник суду володіє інформацією, то може заздалегідь організувати діяльність усієї комунікаційної команди:
- опрацювати справу,
- з’ясувати для себе правові деталі спору,
- підготувати прес-анонс,
- почати співпрацю зі ЗМІ
- попередити суддів-спікерів,
- подбати про просторий зал для слухання справи,
- організувати взаємодію зі службою судової охорони тощо.
Усі ці завдання стоять перед пресслужбою, якщо вдається спрогнозувати резонанс у суді.
Задача 2. Режим online
Якщо резонансне слухання не вдалось передбачити, потрібно працювати у режимі онлайн. Контакти прессекретаря обов’язково мають бути у працівників служби судової охорони, для того щоб охоронці, які першими зустрічають відвідувачів, могли повідомити про прихід журналістів чи громадських активістів. Дізнавшись про резонанс, прессекретар оперативно повідомляє комунікативну команду (голову суду, керівника апарату, суддів-спікерів), аби організувати ефективну взаємодію. Далі безпосередній контакт із журналістами: необхідно дізнатись, хто прийшов та з якого видання, обмінятися контактами, аби мати можливість подальшої співпраці. Також важливо розуміти, у яких медіаресурсах буде публікація щодо справи.
У разі потреби, оскільки більшість журналістів не мають юридичної освіти, варто зорієнтувати медійників щодо правових аспектів розгляду справи: на якій стадії відбувається розгляд, відкрите чи закрите судове засідання тощо. Також важливо нагадати журналістам про правила поводження у судовому засіданні, адже у гонитві за сенсацією акули пера часто забувають, що крім права на інформацію, вони, перебуваючи у державній установі, мають і певні обов’язки. Взаємна повага між медійниками та пресслужбою є запорукою конструктивної співпраці.
Під час слухання справи прессекретарю необхідно також здійснювати медіасупровід та відповідні нотатки, адже за наслідками засідання потрібно підготувати позицію суду.
Якщо справа викликала великий резонанс, то може виникнути потреба у додатковому коментарі з боку суду. Офіційну позицію у справі мають транслювати судді-спікери. Важливо, аби спікер детально вивчив справу, щоб бути готовим до додаткових запитань, які можуть зацікавити журналіста. Коментар доцільно надавати у спеціально відведеному для цього місці, облаштованому банером суду.
Задача 3. Інноваційний підхід у співпраці зі ЗМІ
Наразі у період карантинних обмежень доцільно подбати про план «Б». Якщо до суду завітало багато журналістів, громадських активістів чи вільних слухачів, і немає можливості перейти у більший зал для слухання справи, доречно організувати онлайн трансляцію засідання і надати посилання охочим спостерігати за ним. У Сьомому апеляційному адміністративному суді такий алгоритм дій активно використовується: наші ІТ-спеціалісти забезпечують трансляцію засідання у прямому ефірі на каналі суду у You Tube, а пресслужба переводить посилання у QR-код, який надається відвідувачам. Також посилання на трансляцію публікується на сайті суду та у соціальних мережах.
Задача 4. P.S.
На медіасупроводі резонансної справи робота прессекретаря не закінчується. Після прийняття рішення потрібно підготувати публікацію із коротким описом справи та рішення доступною мовою, а також зробити розсилку на ЗМІ. І важливо висвітлити позицію суду якомога швидше, адже краще бути першоджерелом інформації.
Також необхідно здійснити моніторинг медіапростору, аби ознайомитись із публікаціями журналістів і у разі потреби відкоригувати (часто трапляються помилки у назві суду, процесуальних поняттях тощо).
Комунікаційна політика судової установи залежить від активної та професійної діяльності пресслужби. Відкрита комунікація у сучасному суспільстві є вимогою сьогодення, адже громадськість займає активну позицію: прагне бути у курсі подій, впливати на суспільне життя, змінювати його на краще. При цьому діяльність органів судової влади завжди під пильним оком свідомих громадян, активістів та представників медіа. Це й не дивно, адже демократичне суспільство має базуватись на правовому фундаменті. Тож робота прессекретаря у взаємодії із громадськістю та ЗМІ має низку пріоритетних завдань, від успішного виконання яких залежатиме рівень довіри до судів у нашій державі.