Сьогодення світової цивілізації складається із швидких і рішучих дій, направлених на подолання епідемії коронавірусної інфекції, підтримання фінансової платоспроможності громадян та компаній, утримання функціоналу державних інституцій у карантинних умовах.
Оскільки зменшення обсягів виробництва, скорочення працівників, зростання кількості банкрутств стало у світі новою реальністю, більшість країн, зокрема й Україна, оголосили про підтримку бізнесу.
Наприклад, програма подолання кризи в Італії розрахована на випуск облігацій, які мають допомогти подолати рецесію в економіці та покрити дефіцит видатків на медичну галузь. Цю ж ідею підтримали Франція, Іспанія та інші країни.
До мораторію на відкриття справ про банкрутства як з боку боржників, так і з боку кредиторів вдалась Німеччина. Австрія обмежилась продовженням строку звернень про банкрутство та реструктуризації компаній. Найбільший фокус уваги уряду Латвії припав на річні податкові канікули. У Литві надають податкові пільги роботодавцям за умови збереження робочих місць, а кошти для цього виділяють з державного резерву. Уряд Естонії знижує акциз на енергетичні ресурси, рефінансує кредити та відтерміновує сплату податків. В інших пострадянських країнах впроваджуються подібні заходи щодо здешевлення кредитів, заохочуються податкові канікули, призупиняються перевірки бізнесу, здійснюється соціальна підтримка населення. При цьому національні валюти здешевлюються, тому у більшості пострадянських країн фінансування таких заходів плануються за рахунок кредитів МФО.
Безумовно, рішення влади країни вплинуть не тільки на наші системи охорони здоров’я, а й на економіку, політику й культуру.
Від ефективності урядового менеджменту, від злагоджених спільних дій державних установ та господарюючих суб’єктів, реакцій громадськості, а також світової солідарності упродовж цих кількох тижнів залежить не тільки подолання кризи, а й наше майбутнє на роки вперед.
Отже, дії уряду повинні бути швидкими, але також враховувати і їхні наслідки в довгостроковій перспективі, оскільки тимчасові заходи, зазвичай, залишаються довше, ніж закінчується надзвичайна ситуація.
В Україні здійснено ряд заходів, аналогічних європейським, щодо підтримки економічної стабільності, подолання наслідків пандемії та кризи, викликаної карантином. Серед них зокрема і ті, які передбачені Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 02 квітня 2020 року. Цим Законом внесено зміни до Податкового, Митного та Господарського кодексів України для послаблення податкового тиску на суб’єктів підприємництва та для підтримки медичної галузі.
Якщо детальніше, то Законом збільшено межу обсягів доходів протягом календарного року з 300000 грн до 1000000 грн фізичних осіб-підприємців, які віднесено до першої групи платників податків, аналогічно з 150000 грн до 5000000 грн для другої групи та з 5000000 грн до 7000000 грн для третьої групи суб’єктів господарювання.
Відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України у новій редакції передбачено, що під час реалізації права на податкову знижку за результатами 2020 року будуть включені суми коштів або вартість у повному обсязі без будь-яких обмежень лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів, антисептиків, медичного обладнання, товарів за переліком, що визначений КМУ тощо, які добровільно перераховані організаціям, що реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я.
Тимчасово, під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, за податкові звітні періоди 2020 року за закладами охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та особами, що уповноважені на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я та є платниками податку на прибуток, фінансовий результат їх діяльності для оподаткування зменшується на суму доходів, визначених внаслідок отримання ними коштів або товарів для надання медичної допомоги хворим.
У свою чергу, тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.
Податкові канікули строком з 1 березня по 31 березня 2020 року передбачено стосовно плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі в умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та використовуються ними в господарській діяльності.
Водночас установлено, що платники плати за землю, які визначать податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання за податковий період – квітень 2020 року у повному обсязі у строк до 30 червня 2020 року.
Крім того, у період з 1 березня по 31 березня 2020 року, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості.
Цей антикризовий Закон доповнив Перехідні положення Податкового кодексу України положеннями, надавши органам місцевого самоврядування у 2020 році право приймати рішення про зменшення ставок єдиного податку без урахування принципу стабільності, передбаченого п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4 та положеннями щодо оприлюднення рішень, якими встановлено податки та збори (пп.12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Також Законом встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у період з 18 березня 2020 року по 31 березня 2020, проте мораторій не поширюється на санкції за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Тобто Закон не звільняє платників від сплати ПДВ та від застосування до них фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ.
Водночас камеральні перевірки податкової декларації за звітні періоди березня – травня 2020 року можуть бути проведені упродовж 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їхнього подання, а якщо такі документи були надані пізніше – за днем фактичного подання.
Ще до цього Закону передбачено звільнення від нарахування обчислення та сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, які проводять незалежну професійну діяльність та членів фермерських господарств.
Чи є достатніми запроваджені заходи підтримки бізнесу та чи призведуть вони до дієвих результатів, покаже час.
З одного боку період податкових канікул виглядає досить коротким, оскільки відсутній строк адаптації та відновлення господарюючих суб’єктів. З іншого ж боку, цифри від надходження до бюджету податку на прибуток у 2020 році будуть досить низькими та не перспективними.
Запровадження ж мораторію на здійснення перевірок на період карантину також не призведе до очікуваного послаблення податкового тиску, оскільки більшість підприємств у цей час призупинили свою господарську діяльність.
Крім того, видається, що за таких умов місцеві бюджети зазнають надмірний фінансовий тягар, оскільки галузі, які живлять ці бюджети, частково перебувають на карантині, для інших – встановлено податкові канікули.
Заходи описані вище, встановлено Законом. Поряд з тим у парламенті перебувають законопроєкти, за умови прийняття яких підтримка підприємців та громадян України зможе розширитися та збільшиться.
Отже, епідемія коронавірусу — це важливий цивільний тест, і від того, як ми його складемо, залежить, у якій реальності ми опинимося після виходу з «коронавірусної лихоманки».
Джерело: