Центр суддівських студій: Чому в умовах надзвичайних ситуацій важливо мислити критично
За інформацією з Вікіпедії, критичне мислення – це наукове мислення, яке полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень.
Щодня в світі з’являється неймовірно велика кількість інформації, до якої ми всі маємо вільний доступ. Але серед цієї ж інформації є і фейки (англ. fake news – фальшиві новини), якими сьогодні уже нікого не здивувати. Такі новини навмисно створюють так звані ботоферми задля поширення хаосу, паніки серед населення та введення людей в оману. У таких умовах уміння критично мислити стає надзвичайно важливим для сучасної людини, допомагає їй пристосуватись до реалій сьогодення, зберегти здоровий глузд.
У надзвичайних обставинах поведінка людини дещо змінюється. І це природньо. Адже спрацьовує інстинкт самозбереження. Але проблема в тому, що в інформаційному просторі про надзвичайні ситуації говорять надмірно й безупинно, постійно маніпулюючи людськими емоціями. Усе це створює середовище для паніки. А де паніка – там і чутки. Наляканій людині легше нав’язати певну інформацію, змусити повірити у неї, а тому починає спрацьовувати ефект натовпу.
Пам’ятайте: зупинити паніку важче, аніж уникнути її. Тому в умовах надзвичайних обставин, зокрема запровадженого в Україні карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню раніше невідомого вірусу COVID-19, навчіться мислити критично і зберігати спокій. Це допоможе вам оцінювати ситуацію й робити правильний вибір.
Критичне мислення – це не талант, і навчитись йому не так уже й складно, як здається. Просто дотримуйтесь деяких рекомендацій:
- нікому й нічому сліпо не вірте;
- великий потік інформації розбивайте на маленькі частинки, кожну з яких уважно й зосереджено вивчайте, ретельно обдумуйте;
- аналізуйте інформацію;
- робіть власне дослідження;
- відкидайте стереотипи;
- аргументуйте свою думку;
- не поспішайте приймати рішення;
- робіть послідовні, обґрунтовані висновки;
- не бійтесь помилятись;
- не вважайте, що лише ви маєте рацію.
А тепер декілька слів про те, як відрізнити достовірну інформацію від фейкової. Медіаорганізація Internews Ukraine опублікувала на своїй Facebook-сторінці формулу «ДЕФЕЙК», яка допоможе дотримуватись інформаційної безпеки.
Формула «ДЕФЕЙК» розшифровується так:
- Д – джерело (Завжди звертайте увагу на джерело інформації. Якщо воно невідоме або у тексті часто трапляються такі фрази, як «кажуть», «відомо що», «як повідомляють джерела» без вказівки на ці джерела, то перед вами фейк)!
- Е – експерти (Сьогодні в соціальних мережах усі у чомусь «експерти». Тож якщо ви читаєте статтю, у якій немає імен справжніх експертів, а натомість такі фрази, як «дослідники вважають», «експерти повідомляють», то в жодному разі не довіряйте такій інформації).
- Ф – факти (Пам’ятайте, факти завжди можна перевірити. Якщо повідомлення про певні «факти» звучить надто узагальнено, довіряти йому не варто).
- Е – емоції (Якщо у статті надто гучний заголовок, а її текст зовсім не відповідає назві або ж після прочитання статті у вас виникає роздратування, злість – скажіть «стоп». Можливо, хтось просто намагається вами маніпулювати).
- Й – ймовірність заангажованість (Звертайте увагу й на автора статті чи загалом на медіаресурс, який її опублікував. Можливо, така інформація вигідна певному колу осіб, щоб знову ж таки маніпулювати вами).
- К – контекст (Будьте уважні, читаючи про одну й ту ж новину з різних джерел. Однакова інформація сприйматиметься по-різному залежно від того, як її подають).
Сподіваємось, що ці поради допоможуть вам не розгубитись серед потоку інформації, зроблять ваше життя осмисленим та збережуть вас від зайвих стресів.
А загалом споживайте лише перевірену інформацію з офіційних джерел (як приклад з коронавірусом – це офіційні сайти МОЗ, ВООЗ), які зобов’язані в умовах надзвичайних обставин проводити роз’яснювальну роботу серед населення, опублікувати чіткий план та алгоритм дій у таких ситуаціях. Дотримуйтесь порад і рекомендацій лише справжніх експертів, імена яких ви точно знаєте.
У жодному разі не підживлюйте паніку й самі не провокуйте інших, не слухайте порад псевдоекспертів, не поспішайте поширювати новини у соцмережах та месенджерах, прискіпливо ставтесь до усієї інформації, яка викликає лише негативні емоції, аналізуйте, як висвітлюють одну й ту ж інформацію різні джерела, і лише після того робіть висновки.
Як бачите, уміння мислити критично в глобальному сенсі може врятувати світ. Допитливість, неупередженість, постійний аналіз власних і чужих дій та вчинків, прагнення знайти шлях вирішення проблеми – ось ті риси, які притаманні людині з критичним мисленням. Розвивайте їх у собі, аби завжди з посмішкою зустрічати усі виклики життя, бути розсудливими та незворушливими за будь-яких надзвичайних обставин. Бережіть себе та своїх рідних!
Джерело: