З набранням чинності 16 жовтня 2014 року Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» (далі – Закон про очищення влади) в Україні розпочато процедуру люстрації.
Одним із елементів очищення влади є запровадження обов’язковості проходження процедури перевірки осіб, які займають посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також осіб, які претендують на зайняття відповідних посад, зокрема, шляхом фінансового контролю за майновим станом публічних службовців.
На сьогодні можна констатувати, що в адміністративному судочинстві з’явилася нова категорія спорів, які виникають між органами перевірки та посадовими або службовими особами, щодо яких здійснювалася така перевірка, з приводу висновків про результати перевірки.
Вимогу про протиправність висновків позивачі заявляють також з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов’язання Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомості стосовно позивачів.
Вивчення судової практики виявило різні підходи до вирішення питань щодо:
– визначення критеріїв здійснення очищення влади (люстрації), пов’язаних із висновками про результати перевірки;
– співвідношення антикорупційного та люстраційного законодавства щодо юридичних наслідків, які наступають за результатами перевірки;
– дотримання порядку перевірки.